Хижак з пір'ям
- 03.04.20, 14:00
Чeлюсти мегалодона в cpaвнении с большoй белoй акулой
Мегалодон - вид вымерших акул из семейства Otodontidae. Существовал в миоцене и плиоцене
Більш ніж через 160 років після того, як Чарльз Дарвін написав свою книгу «Походження видів», вчені довели, що одна з його теорій виявилася правдою.
Як пише видання Newsweek, група вчених перевірила, чи справді існування підвидів може бути раннім кроком до утворення нових видів. Результати показали, що так, це можливо. Це стало підтвердженням гіпотез, висловлених Дарвіном у його книзі за 1859 рік. Спираючись на свої спостереження, видатний англієць вірив, що чим більше видів входять у рід, тим більше варіацій цих видів буде.
Вид за визначенням – це набір тварин чи рослин із подібними характеристиками, які здатні спарюватися між собою.
Люди, або Homo Sapiens, тому приклад. Підвиди, з іншого боку, – це популяція в межах конкретних видів, які можуть трошки відрізнятися і мати свою окрему групу для спарювання. Кількість підвидів на кожен вид може сильно відрізнятися. Наприклад, існує 45 різних підвидів лисиць, але жодного підвиду людей.
Вчені з Кембриджського університету проаналізували взаємозв’язок між двома поняттями й вирахували, як кількість видів у роді й кількість підвидів на кожен вид співвідноситься до числа різних груп тварин. Лаура ван Хольстен і Роберт Фолі використали інформацію, зібрану натуралістами, для визначення «віку» різних видів і підвидів, щоб побачити, наскільки вони пов’язані. Вони помітили кореляцію між варіаціями видів і підвидів. Рід із більшою кількістю видів має більше видів із ширшою групою підвидів.
Ця закономірність особливо чітко простежується у ссавців, які літають, таких як кажани. Для порівняння у наземних тварин ця кореляція між багатством видів і підвидів теж була позитивною, але слабшою. Вчені вважають, що це пов’язано з географічними перешкодами, які наземним істотам важче подолати. Гірський хребет чи річка можуть створити фізичний бар’єр для тварин, які рухаються на суші, але не для тих, хто літає чи плаває.
«У третьому розділі книги “Про походження видів” Дарвін писав, що лінії тварин із більшою кількістю видів повинні також містити більше “варіацій”. Підвиди – це сучасне визначення цих варіацій», – сказала Хольстен.
«Підвиди тварин зазвичай ігнорують. Але вони грають ключову роль у довгостроковій еволюційній динаміці», — пояснила вона.
Вона наголосила, що її дослідження співвідношення між видами й кількістю підвидів доводить, що підвиди грають критичну роль в еволюції. І це завжди відбувалося. Тож припущення Дарвіна були правильними.
Джерело https://opinionua.com/2020/03/21/naukovci-pidtverdili-odnu-z-teorij-charlza-darvina/
Першоджерело (англ.) joh.cam.ac.uk/one-darwins-evolution-theories-finally-proved-cambridge-researcher
История происхождения китов - одна из самых захватывающих историй эволюции и один из лучших примеров естественного отбора
Последним предком обитавшим на побережье современных китов был синоникс, вверху слева - животное, похожее на гиену. За 60 миллионов лет эволюционировало несколько переходных форм: сверху вниз, индогий, амбулоцетус, родхосет, базилозавр, дорудон и, наконец, современный горбатый кит.
Чтобы понять происхождение китов, необходимо иметь общее представление о том, как работает естественный отбор. Естественный отбор может незначительно изменить вид, заставляя популяцию менять цвет или размер в течение нескольких поколений. Это называется "микроэволюция".
Но естественный отбор также способен на гораздо большее. При наличии достаточного количества времени и накопленных изменений естественный отбор может создать совершенно новые виды, этот процесс известен как «макроэволюция». Он может превратить динозавров в птиц, земноводных млекопитающих в китов и предков обезьян в людей.
Несмотря на то, что ученые могли предсказать, как должны выглядеть ранние киты, им не хватало ископаемых свидетельств, подтверждающих их утверждение. Креационисты восприняли это отсутствие как доказательство того, что эволюция не происходила. Они высмеивали мысль о том, что когда-либо существовала такая вещь, как ходячий кит. Но с начала 1990-х годов это именно то, что ученые и обнаружили.
Важнейшее доказательство появилось в 1994 году, когда палеонтологи обнаружили окаменелые останки Ambulocetus natans, животного, название которого буквально означает «ходящий кит». У его передних конечностей были пальцы и маленькие копыта, но его задние конечности были огромны, учитывая его размер. Он был явно приспособлен для плавания, но он также мог неуклюже перемещаться по земле, как тюлень.
Современные киты продвигаются сквозь воду мощными ударами своих горизонтальных хвостовых плавников, но у Амбулоцетуса все еще был хвост, похожий на кнут, и ему приходилось использовать свои ноги, чтобы обеспечить большую часть движущей силы, необходимой для движения по воде.
Усередині шматка бурштину з північної частини М’янми, вік якого 99 млн років, знайшли череп завдовжки всього 7,1 міліметра.
Палеонтологи вважають, що череп належав крихітному динозавру, який був менше, ніж найменший на сьогодні птах — колібрі Mellisuga helenae.
«Коли я вперше побачила цей зразок, я була приголомшена. Для палеонтолога це дивно, але ми ніколи не бачили нічого подібного», — говорить Джінгмай О’Коннор, одна з авторів відкриття.
Команда назвала динозавра Oculudentavis khaungraae, що дослівно можна перекласти як «окатий і зубастий птах», і зовнішній вигляд цієї істоти нічим не поступається назві. Щелепи цього маленького динозавра вистелені маленькими загостреними зубами; судячи з очних западин, схожим на ложку, два виряченими ока тварини різко виділялися б на тлі її крихітної морди.
Чесно кажучи, істота, мабуть, виглядало дивно — не зовсім як птах або динозавр. Але є деякі підказки, які можуть розповісти трохи про його спосіб життя. Зуби, наприклад, вказують, що маленький динозавр був хижаком, який харчувався в основному безхребетними. А отвори в його очницях досить вузькі, що означає активність в денний час.
Все це вказує на те, що Oculudentavis відповідає своїй категорії, а не пов’язаний з сучасними колібрі - тому що ці птахи сьогодні харчуються нектаром, а не комахами. Таким чином, дослідники вважають, що такі істоти, як колібрі, пішли іншим шляхом до мініатюризації.
Схоже, що Oculudentavis може бути однією з тих тварин, які стоять між динозаврами і птахами, але де саме він вписується в загальну картину, досі не ясно. Є навіть деякі дивні особливості, такі як форма і розмір зубів і очниць тварини, які не видно ані у динозаврів, ані у птахів. Насправді вони більше нагадують ящірок.
Джерело nv.ua/ukr/techno/popscience/u-burshtini-znayshli-cherep-krihitnogo-dinozavra-50075354.html