О сообществе

Цікавинки про науку і пов'язане з нею. Пропаганда теорії еволюції та інших наук. Також тут будуть відео про тваринний світ

Без пропаганди релігії (статті про неї допускаються, але справжні наукові та спростування конкретних релігійних суджень), українофобства, і казочок про Нібіру, чупакабру і подібних, такі дописи видалятимуться, або помічатимуться як помилкові разом з публікацією спростування. Політика теж не бажана, а для історичних постів про УПА, ОУН, української історії є співтовариство Бандерівці. Типу "історичні" статті "жертвы УПА" видалятимуться

В контенті можливий випадковий перепост фейків, конкуруючих теорій, враховуючи, що не всі мають наукову освіту, да і сама наука частково складається з помилкових теорій, в такому разі прошу попереджати в коментарях, будемо вирішувати чи залишати пост з критичними коментарями і поміткою про помилковість, чи видаляти

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Наукова реальність

Тут акула вышла погулять...

  • 15.02.20, 13:37
Биологи признали «шагающих» акул новейшей эволюционной ветвью своего вида


Ученые проследили эволюцию небольших придонных Hemiscyllium, которые любят прогуливаться по рифам и пескам и стали отдельным видом девять миллионов лет назад.

Самые первые представители акул берут свое начало более 400 миллионов лет назад. В новой работе международной группы ученых, опубликованной в журнале Marine and Freshwater Research, прослеживается эволюция индоавстралийских кошачьих акул (Hemiscyllium), которые также известны как «шагающие» акулы. Согласно выводам ученых, эти хрящевые рыбы, впервые обнаруженные в 2006 году, отделились от своего предка всего девять миллионов лет назад и их можно считать самым молодым видом акул на сегодня.

Небольшие акулы Hemiscyllium, достигающие 1,2 метра в длину, обитают в водах северной части Австралии, на востоке Индонезии и вблизи острова Новая Гвинея, имеют удлиненное тело в форме цилиндра, брызгальца (дыхальца), небольшие усики, пятнистый «камуфляжный» окрас и обитают на дне, по которому они словно «шагают» при помощи плавников. При этом зачастую такие акулы «выходят» на берег и бродят по песку.

«Будучи в среднем менее метра в длину, “шагающие” акулы не представляют угрозы для людей, но их способность противостоять среде с низким содержанием кислорода и ходить на плавниках дает им замечательное преимущество в плане добычи мелких ракообразных и моллюсков, — пишет Кристина Даджон, морской биолог из Университета Квинсленда, один из авторов статьи. — Эти уникальные особенности не достались их ближайшими родственникам — бамбуковым акулам — или более дальним родственникам — ковровым акулам, а также китовым».

В исследовании, которое продлилось 12 лет, было изучено девять видов «шагающих» акул (Hemiscyllium henryi, Hemiscyllium ocellatum, Hemiscyllium freycineti, Hemiscyllium galei, Hemiscyllium michaeli, Hemiscyllium halmahera, Hemiscyllium trispeculare, Hemiscyllium strahani, Hemiscyllium hallstromi). Как замечают ученые, каждый из этих видов «похож по размеру тела и морфологии, но может быть легко дифференцирован на основе цветовых моделей». Кроме того, по словам авторов работы, все виды «имеют уникальный способ передвижения», «бродя» по морскому дну в поисках пищи на свои мускулистых плавниках.

 

[ Читать дальше... ]



Сонце під мікроскопом

  • 10.02.20, 12:30

Сонячний телескоп щойно показав нам найдетальніший знімок поверхні Сонця за всю історію

Спеціалізований сонячний телескоп імені Даніеля К. Інуе, розташований на Гаваях, відзняв поверхню Сонця у безпрецедентних деталях.

Ми говоримо про космічну погоду, але насправді маємо на увазі активність нашої зорі. Вона супроводжується магнітними збуреннями, які здатні вплинути на супутникові системи зв’язку, повітряне сполучення та навіть наземні електроенергетичні мережі. Найпотужніші сонячні викиди можуть надовго вивести з ладу наші мережі або ж зупинити роботу важливих систем на кшталт GPS.

У попередні роки була реалізована серія космічних місій, покликаних неперервно спостерігати за активністю Сонця, його магнітним полем та викидами плазми. Однак чимало корисної інформації надають наземні обсерваторії.

Діаметр нового телескопа імені Даніеля К. Інуе складає 4 метри. Та попри те, що його будівництво ще не завершено, нічого не завадило дослідникам спрямувати його погляд на поверхню Сонця. Історичний знімок у безпрецедентних деталях зафіксував турбулентну плазму, що “кипить” по всій поверхні зорі.


https://scienceukraine.com/allnews/physics-and-tech/energy-resources/first-sun-surface-detailed-image/amp/

Супергігант Бетельгейзе

  • 30.01.20, 08:25
Бетельгейзе — це червоний надгігант, одна з найяскравіших зірок у нічному небі, друга за яскравістю зоря в сузір’ї Оріона. У нічному небі Бетельгейзе досить легко помітити неозброєним оком через її червоно-помаранчевий колір.

Об’єм Бетельгейзе щонайменше в 160 млн разів перевищує сонячний, а її маса більша за сонячну в 12-20 разів. Один оберт навколо своєї осі Бетельгейзе здійснює за 17 років. Всім зіркам такого розміру судилося дуже коротке життя за космічними мірками.

Всього кілька мільйонів років — і Бетельгейзе вибухне. Але чи це правда?

Звідки взялися данні про те, що зірка тьмяніє та чим це загрожує людству?


Зіткнення галактик

  • 27.01.20, 02:26
Процес на мільярди років...


Танцюючий дракон

  • 24.01.20, 12:30
Танцюючий дракон. У Китаї виявили перехідний вид між динозаврами і птахами


Палеонтологи знайшли в Китаї скелет невеликого пернатого динозавра невідомого виду із сімейства дромеозаврід – хижих пернатих динозаврів.

Новому виду дали назву Wulong bohaiensis. Слово Wulong означає «дракон, що танцює» китайською і було дано частково для позначення пози, в якій застигли рештки тварини.

Єдиний у своєму роді зразок пропонує подивитися на те, на що була схожа земля 120 млн років тому. Скам’янілість зберігає пір’я і кістки, які надають нову інформацію про те, як виросли динозаври і чим вони відрізнялися від птахів.

«Вивчення подібних зразків не тільки показує нам іноді дивовижні шляхи, по яких пройшло давнє життя, але і дозволяє нам перевірити ідеї про те, як важливі характеристики птахів, включаючи політ, виникли в далекому минулому», – сказала докторка Ешлі Поуст, яка аналізувала зразок.

Зразок був виявлений більше 10 років тому фермером у Китаї, у багатій копалинами провінції Джехол, і відтоді зберігається в зборах Даляньського музею природознавства в Ляоніні, північно-східної китайської провінції, що межує з Північною Кореєю і Жовтем морем. Скелетні кістки були проаналізовані Поуст разом зі своїм наставником, доктором Девідом Варріккіо, з Університету штату Монтана.

Динозавр був більше від звичайної ворони і менший за ворона, але з довгим костистим хвостом. У Wulong bohaiensis виявили вузьку голову з величезною кількістю гострих зубів, він був покритий пір’ям, що, цілком ймовірно, дозволяло здійснювати політ.

При цьому хвіст тварини закінчувався розгалуженим у дві сторони пір’яним шлейфом, а передні кінцівки-крила – чимось на зразок лап з пазурами. Можливо, з їх допомогою динозавр полював на дрібних ссавців, ящірок, птахів і риб.

«У зразка є плавці на кінцівках і хвості, які ми асоціюємо з дорослими птахами, але у нього були й інші особливості, які змушували нас думати, що це молода тварина», – сказала Поуст.

Щоб зрозуміти це протиріччя, вчені розрізали кілька кісток нового динозавра для дослідження під мікроскопом. Кістки показали, що новий динозавр був «неповнолітнім». Це означає, що принаймні деякі динозаври отримували пір’я задовго до того, як вони закінчували рости.

Або молоді динозаври потребували цього хвостового пір’я для якоїсь функції, про яку ми не знаємо, або вони вирощували своє пір’я зовсім не так, як більшість сьогоднішніх птахів.

Новий вид є одним із найбільш ранніх родичів велоцираптора, знаменитого динозавра-теропода, що жив приблизно 75 млн років тому, а також прямим предком сучасних пернатих.

Найближчим же родичем «дракона, що танцює», найімовірніше, був мікрораптор – «чотирикрилий динозавр», що жив із ним одночасно і названий так тому, що довге пір’я у нього росло не тільки на передніх, але й на задніх кінцівках.

opinionua.com/2020/01/23/vcheni-viyavili-zalishki-istoti-shho-bula-perexidnim-vidom-mizh-dinozavrami-ta-ptaxami/


Реконструкция Wulong bohaiensis / © Angela R. Connor @Amaruuk, artist



Реконструкція Wulong bohaiensis / ©Erick Toussaint, San Diego Natural History Museum



Страницы:
1
2
предыдущая
следующая