хочу сюда!
 

Оля

38 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Драконяча історія або пригоди лицарів... № 6

           В мене знову виникло бажання відчути різдвяний настрій, тож я вирішив зачепити (не вперше) тему взаємин лицарів і драконів... Цікаво було б дізнатися й Вашу думку з приводу прочитаного, побаченого та почутого.smile Вибачайте за які "прогалини"... Адже я не зазіхаю на якусь еталонність.

      

            Дракон розплющив очі, потягнувся й позіхнув. Смикнув вухом, дослухаючись, і поглянув туди, звідки лунав металевий дзенькіт, що розбудив його.


- Ти що там робиш? - З цікавістю запитав він в закутого у панцир чоловіка, який вовтузився біля основи драконячої шиї.
- Не бачиш? Голову тобі рубаю, - натужно відповів чоловік, не припиняючи мірно завдавати удару за ударом по міцній лусці.
- І як успіхи? - поцікавився Дракон.
- Не заважай! - злісно огризнувся чоловік.
- Гаразд, - поступливо погодився Дракон і спробував знову задрімати. Але дзвін меча відволікав.
- Слухай а навіщо тобі моя голова? - запитав Дракон через півгодини.
- Та вона мені взагалі ні до чого не потрібна, - відповів чоловік.
- А рубаєш навіщо?
- Так треба.
- А-а... Ну, якщо треба, тоді звичайно. Важко, мабуть?
- Важко, - визнав чоловік.
- Не хочеш передихнути?

        Чоловік, примружившись, подивився на сонце з-під панцерної рукавиці...
- За годину передихну, ближче до полудня.
- Це добре, - кивнув Дракон. - А то у мене вже шия затекла, лежати в одній позі. І природні потреби задовольнити хочеться.
- Ну, злітай, лише по-швидкому.
         Дракон здійняв крила і зник у гущавині лісу, що ріс неподалік. Через хвилину повернувся і знову розташувався на каменях.
- Можеш продовжувати.
         Чоловік покрутив у руках затуплений меч, відкинув його убік і, рішуче діставши із заплічного мішка ножівку, почав пиляти. Дракон засовався і почав хихикати.
- Агов, перестань, лоскотно!
- Ну, вибач.
          Змінивши ножівку на меч, чоловік знову почав рубати.
- Так краще?
- Ага, - примружився Дракон. - Навіть приємно. Можеш трішки лівіше?
- Можу.
          Деякий час не було чутно нічого, окрім гучного пихтіння, дзвону меча і задоволеного муркотання Дракона.
- Припини! - нарешті не витримав чоловік.
- Що?
- Муркотіти припини. Мене це дратує.
- Чому? - ображено запитав Дракон.
- Бо у тебе це виходить немелодійно! І взагалі, будь серйозніше, коли тебе вбивають.
          Дракон замислився.
- А мене вбивають?
- Так.
- Ти?
- Так.
- Не вірю! - Дракон позіхнув. - Аби ти мене стільки часу вбивав, то вже убив би десять разів.
- А що ж я, по-твоєму, роблю? - розсердився чоловік.
- Рубаєш мені шию.
- Ну!
- Що?
- Якщо я тобі відрубаю шию, ти ж помреш?
- Ти не відрубаєш мені шию, - упевнено заявив Дракон. - Сам бачиш, нічого не виходить.
- А якщо динамітом? - запропонував лицар.
- Не раджу, - похитав головою Дракон. - Я плююся високотемпературною плазмою.
          Чоловік  втомлено зітхнув і сів на камінь.
- Ну, і що мені тоді робити? Якщо в мене робота така - драконів рубати?
- Ну й рубай, - знизав плечима Дракон. - Я що, заперечую? У нас будь-яка праця почесна. А тут, дивись, ще роботи непочатий край!
         Дракон ставно витягся на каменях і підставив чоловікові броньоване черево.
- Як чоловік, наділений справжніми лицарськими якостями - може, спробуєш вразити мене у серце? - зворушливо попрохав він. - Я намагатимуся не муркотати!

P.S. За чудове фото гірського краєвиду висловлюю подяку шановному "llrr".

P.P.S. Також хочу висловити глибоку повагу автору замітки, яка є першоосновою прочитаного Вами матеріалу, а саме шановному "WalesDragon".

 

Дуже вдячний за відвідини.  )


93%, 38 голосов

2%, 1 голос

5%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
45

Комментарии

111.01.10, 23:25

Кльово!

    211.01.10, 23:33Ответ на 1 от Falke

    Дякую!

      311.01.10, 23:59

      чудова історія
      Дякую.

        412.01.10, 00:01Ответ на 3 от Руде диво

        Отакої. ))) Приємно, що припало до вподоби. )



          512.01.10, 00:05Ответ на 4 от N 47-ий

          я люблю історії про лицарів та драконів.
          Люблю драконів.
          І завжди хотілось бути лицарем

            612.01.10, 00:09Ответ на 5 от Руде диво

            О-о... Така бойовита. )

            А мені подобаються подібні історії тому... Що так дещо легше можна відволіктися. І розважитися. )

              712.01.10, 00:12Ответ на 6 от N 47-ий

              о так, моєму характеру витримці і хоробрості може позаздрити цілий натовп чоловіків. Але лише в тому випадку якщо їх поряд нема. Варто чоловікові опинитись поряд, як бере верх моя жіноча сутність і я стаю скоріше милим метеликом ніж тигром.

              Так, це справді чудовий спосіб розважитись.

                812.01.10, 00:16Ответ на 7 от Руде диво

                Немає меж для досконалості. )))

                Дякую... Але й мороки з цим також буває. )

                  Гость: Shocolapka

                  912.01.10, 08:47

                  Гарна історія.
                  І я люблю історії про драконів..та й взагалі фантастику люблю. Не читав серію Роберта Аспріна "Міфи" (Міфтерія життя, Корпорація Міф - одні з частин саги)? Там теж був дракон - тільки молодий і в якості домашнього улюбленця, Гліп звали))
                  А за роботу лицаря...щож, зараз багато хто створює видимість роботи і напускає при цьому серйозний вид. Життя таке))
                  До речі, якщо тобі подобається писати про драконів, попробуй розширити сюжет: зроби повноцінну повість. Попробуй хоча б, ти ж нічого не втрачаєш!

                    Гость: ive

                    1012.01.10, 09:26

                    История получилась как притча!
                    И в этом случае дпакон оказался благороднее.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      6
                      7
                      8
                      13
                      предыдущая
                      следующая