http://sd.org.ua/news.php?id=18534

"Із 15 липня в Україні розпочалася вступна кампанія. В перші дні в чергах до вузів вишикувалися сотні, а в деяких тисячі абітурієнтів. Вистоювали по кілька днів під університетами, щоб здати документи. 

16 липня по обіді в Полтаві найбільша черга біля Української медичної стоматологічної академії. У списку 586 вступників. Стоять на порозі, сидять на східцях, бордюрах, розстелили на газонах покривала.  — Учора вигнали нас із корпусу на сонце, щоб не видно було їхніх махінацій, — каже Ольга Володимирівна, жінка років 40 у діловому синьому костюмі. — Крім нашої черги, в них ще є своя, платна. Через чорний хід заводять. Не хочеш жаритися на сонці — давай купюрку з Лесею.  У дівчини пішла носом кров. Їй уступають місце під деревом у затінку. Мати шукає пігулки.  — Учора мордобой був. Комісія мала працювати до семи вечора. А медсестра сказала: ”Мене жде Андрюша” і пішла о 17.00. Комісія за нею. Батьки чуть не порозривали одне одного, — розказує жінка у ситцевому сарафані.  За день до початку вступної кампанії в академії підвищили вартість навчання з 14 тис. грн за рік до 18 тис.  — Заводять нас в окрему кімнату, — пошепки розповідає 17-річна Марина. Вона тільки вийшла з приймальної комісії. — Забирають мобілки, сумки. Дають листки, ручки й заставляють писати, де працюють батьки, скільки заробляють, який у них підробіток, чи є солідні родичі, чого вибрали професію медика.  До львівських вузів вишикувалися по тисячі абітурієнтів.  — Ура! Не віриться, що завтра я сюди не піду. Два дні жила у ”політехніці”. Вчора не лягала спати. Викликала таксі й о другій ночі вже була під універом, — розказує 17-річна львів’янка Ірина Ворок у суботу зранку біля головного корпусу Національного університету ”Львівська Політехніка”.  17-річна Наталя з міста Стрий на Львівщині заснула за партою під аудиторією. Каже, прокинулася о четвертій ранку:  — Доки доїхала, у черзі 214-та. Вчора від четвертої ранку до восьмої вечора нічого не їла. Випила 2 літри мінералки.  Львів’янка Мар’яна Пахолок, 17 років, вступає на факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. Документи подавала на вул. Драгоманова, 50.  — У перший день тут було шоу, — розповідає. — Зранку склали список абітурієнтів. З аудиторії вийшов голова приймальної комісії, вихватив його і порвав. До нього почали підходити батьки. Домовлялися за гроші пройти без черги. Документи їхніх дітей він носив під сорочкою. Батьки пропихали своїх чад у кабінети. Один відтягнув дівчину за волосся й у двері проштовхнув свою доцю. Інший татусь, щоб розігнати чергу, почав лити на дітей холодну воду. Намочив папки з документами. Раптом на коридорі ми побачили жінку, яка тримала косу. Напевно, хотіла когось налякати.  — Отойдите от дверей, дайте людям выйти! — кричить у гучномовець чоловік із приймальної комісії столичного Політехнічного університету. Він стоїть на столі, яким перегородили вхід на факультет прикладної математики. На порозі близько сотні абітурієнтів із батьками. До приміщення їх не пускають. Температура плюс 37 градусів. У кожного в руках пляшка води.  — Ми вчора подавали документи ще й у педагогічний інститут Грінченка. Там усе організовано. Ми були 386-ті, але встигли пройти. За день прийняли 500 осіб, — каже Леся Кузьма, 44 роки, зі Львова.  Навпроти 18-й корпус — факультет інформатики. Там людей більше.  — Приходько Юлія, — чоловік у гучномовець оголошує список абітурієнтів, які можуть здати документи наступного дня. Всі оглядаються, ніхто не обзивається. — Якщо немає, я викреслюю. Будуть заново записуватися, — попереджає член приймальної комісії.  На сходах батьки складають новий список. Записують 322-го. Кажуть, що в понеділок пройде лише 30 осіб.  Трохи поодаль сидить 50-річна жінка з торбинкою в руках. Називається Наталією Григорівною. Виглядає змореною. Говорить тихо. Розповідає, що приїхала з дочкою Лесею з міста Конотоп, у столиці ночувати ніде:  — Ми були 37-мі. Ніби встигаємо пройти. Інакше доведеться в понеділок їхати знову. Зняти квартиру нам дорого. У гуртожитку 50 гривень з абітурієнта і 100 гривень із мами. Таких грошей у мене немає.  Повз корпуси ходять троє дівчат. Агітують здавати документи на хіміко-технологічний.  — Сьогодні все цивільненько. А вчора у 18-му корпусі була така давка, що натовпом винесли вхідні двері, — говорить студентка 20-річна Ніка, яка допомагає в приймальній комісії.  У суботу приймальна комісія працює до обіду. О 13.00 троє міліціонерів відпихають натовп від дверей корпусу. Замикають їх.  — Нічого доця, не переживай. Тепер у нас є номер цієї тьоті. Подзвонимо їй, у понеділок, єслі все получиться, підемо без черги, — заспокоює дочку 40-річна жінка.  У кіоску на території КПІ полиці в холодильнику порожні. Із води — лише солодка."

1648-го року українські війська на чолі з полковником Максимом Кривонісом розбили Ярему Вишневецького.

Слава Україні!

- книжка, яку має прочитати Янукович!!! Або, принаймні, запам'ятати, її назву...

1687-го року Івана Мазепу було обрано Гетьманом України. Його обрання стало золотою добою відродження Української держави, Української церкви, Української культури.

Слава Україні!

24 липня 1990–го за рішенням президії
Київської міськради на флагшток перед нинішньою мерією
урочисто підняли майбутній Державний прапор України.




Слава Україні!

Цьогорічна спека в Україні перевершила всі норми. Поділіться з читачами сайту I.UA рецептами, як ви боретеся з нею?

"Вепр"-К - український позашляховик, що перевищує за своїми характеристиками будь-яку техніку країн СНД.


Броньовик для сил спеціального призначення "Козак". Один з найкращих бронеавтомобілів по маневреності у світі.


Броньовик "Дозор"-А. Вся серія "Дозорів" унікальна - вони мають кілька різних варіантів виробництва, залежно від роду військ куди постачаються.


"Дозор"-Б.


КрАЗ - найуспшніший український автомобіль у світі.


БТР-3. За 10 років Україна експортувала майже 2000 одиниць цієї моделі.


БТР-4. На відміну від БТР-3 і інших бронетранспортерів пострадянського виробництва - перший БТР нового покоління, що не являється модернізацією раніше існуючого екземпляра. Унікальність техніки у тому, що система встановлення озброєння побудовано на модульному принципу - залежно від віййськових задач озброєння може бути замінено за кілька годин.


Т-64 "Булат". Модернізація танка Т-64 - одного з найкращих і найнадініших танків СРСР. Модернізація включила у себе заміну ходової частини і двигуна, що призвело до збільшення маневреності танка до рівня Т-80, покращення броньованості машини та встановлення нових систем прицілювання і електронного керування. Жодних подібних систем керування на пострадянському просторі не встановлювалося.


Т-84 "Оплот". Найкращий танк у світі:)


БМП-84. Поки існує лише у вигляді макета. Ідея проста - поєднання у собі БМП і танка. Єдиний на сьогодні розроблений проект у світі. Окрім функцій танка ще й перевозить у своєму десантному відділенні 8 бійців.

Ну коли наша політика перестане бути такою "веселою", а політики клоунами? натрапила на статтю про проколи "властьімущіх" +  цікавенкі ретроспективні відео і свіженький відеоконфуз гаранта. в кінці є посилання, якщо раптом захочете переглянути відео

справного танцюриста і за сумісництвом президента Віктора Януковича.  Не минуло й кількох тижнів, як в інтернеті з'явилося нове відео з серії закулісного життя гаранта. Цього разу Янукович не танцює, не співає, і взагалі поводиться не так розкуто, як, скажімо, у себе на ювілеї.  Це і зрозуміло. Мирний відпочинок Віктора Федоровича у Криму перервав візит прем'єра Миколи Азарова, який приїхав до Януковича за цінними вказівками.  Судячи з не дуже щасливого виразу обличчя Януковича, йому було нелегко піднятися з шезлонга і провести "паркетну" кількахвилинну бесіду з Азаровим.  На відео, яке потрапило у мережу, Янукович і Азаров, очевидно, не підозрюючи, що камеру вже включено, розподіляють ролі перед телезйомкою.  "Ну, я буду к тебе обращаться на украинской мове", - прогудів Янукович, звертаючись до Азарова.   Після цього президент заговорив українською і видав кілька загальних фраз. З цих кількох секунд, які випадково потрапили у запис, стає зрозумілим, як президент спілкується з прем'єром. Як мінімум очевидно, якою мовою. Отже, обурення Януковича з приводу незнання міністрами української мови, є щонайменше нещирими.  Цікаво, що подібні випадки відеоляпів у біографії Віктора Федоровича вже траплялися. Так, у 2004 році, коли ЦВК оголосила Януковича президентом, він записав звернення до народу.  "Спасибі, що ви прийшли на вибори і віддали свій голос за нового президента. За мене... Не треба казати "За мене"?", - розвів руками Віктор Федорович. На що "диригент" за кадром Ганна Герман заспокоїла його тим, що "все було дуже органічно". Як відомо, Янукович тоді президентом так і не став.  

http://tabloid.pravda.com.ua/person/4c470acd5e2a1/

Сьогодні почула уривки виступу патріарха московського Кирила в Одесі. це капець! моєму обуренню немає меж. декілька годин загальнодержавний канал транслював ці псевдодуховні, а радше патерналістсько зверхні висловлювання представника іншої держави. так, саме держави, а не глави церковної організації. цілком зрозуміло, що візит Кирила носить політичний характер, а всі його "глагоління" про глобалізм і націоналізм (як загрозу всесвітньому благу)  просто шиті білими нитками. а чого вартує його вимога (!!??) перейменувати вул. Івана Мазепи на Лаврську! ну, звичайно, зараз це активно заперечується офіційною РПЦ, хоча сама інформація була озвучена прозвучала на засіданні Київради з питань і туризму із слів заступника глави КМДА Віталія Журавського. 

але найбільше вражає навіть не це. від прокремлівського клірика не доводиться очікувати нічого іншого. принижує реакція наших співгромадян, що заглядають в йому рота, ловлять кожне слово і милуються тій напускній доброчесності, сиплють під ноги пелюстки троянд і папороті неначе пророку, а потім їх же і збирають "на згадку" (бррррр, просто фетишизм якийсь).  схоже, стадний інстинк у нас на фоні нової влади просто процвітає. невже не зрозуміло, що церква московського патріархату разом зі своїм гастрольним патріархом - то лише ще один із важелів впливу на нашу державу - до того ж один з найпідступніших важелів, враховуючи українські православні традиції?

І дло цього додається контекст релігійної політики нового президента, який активно демонструє прихильність визначеній церкві. Таких явних перекосів у надто щемливому релігійному питання собі не дозволяв навіть Кучма. 

Мда, очевидко, Кирило стане у нас частим гостем. а за ним підтягнеться і "важка артилерія" у вигляді Лужкова (а донедавна був в Україні персоною нон-грата), який планує на днях прибути в Україну для святкування дня Військово-морського флоту Росії. Обурює все це, обурює