О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Дунайське пароплавство виводить компанії з офшорів

Українське Дунайське пароплавство розпочало перереєстрацію спільних компаній з офшорною юрисдикцією, співзасновником яких пароплавство стало в 90-і роки минулого століття.


Таку заяву оприлюднив голова правління ПрАТ УДП Дмитро Чалий, підбиваючи підсумки піврічної діяльності компанії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Останнім часом європейські бізнес-партнери УДП відмовляються від співпраці з так званими “офшорними компаніями”. З урахуванням цього ми розробляємо стратегію економічного розвитку компанії, в тому числі ліквідовуємо або здійснюємо перереєстрацію раніше створених спільних мальтійських підприємств. Хочемо перевести флот, який числиться на балансі офшорних структур, до складу спільних європейських компаній, які належить зареєструвати юристам ПрАТ УДП”, – зазначив Чалий.

За його словами, офшорні компанії, зокрема, на Мальті, були створені з різних причин, в тому числі заради продовження термінів експлуатації старих суден шляхом їх перереєстрації під іноземними прапорами і можливості отримання пакетів документів іноземних кваліфікаційних товариств, чиї вимоги були нижчими, ніж вимоги Регістру СРСР, а також передача в оперування цієї компанії бербоут-чартерного флоту.

Усі компанії та судна після перереєстрації, наголосив голова правління, будуть зафіксовані як активи Українського Дунайського пароплавства.

Водночас ведуться перемовини з цього приводу з низкою компаній-фрахтувальників пасажирького флоту ПрАТ УДП щодо виконання підгінних рейсів навігації 2018-2019 років.

Як зазначив Чалий, протягом останнього півроку вдалося стабілізувати фінансовий стан підприємства, в тому числі погашено кредитні зобов’язання перед “Укрексімбанком” за 2017 рік, виплачено борги по зарплаті річковикам, найближчим часом буде погашено заборгованість членам екіпажів по завершених рейсах.

У  поточному році флот УДП, як і раніше, здійснить транспортування близько 20% вантажів від загального обсягу перевезень на Дунаї. За чотири місяці 2018 року обсяг вантажоперевезень річковим флотом УДП зріс на чверть порівняно з аналогічним періодом 2017 року.

Планується також завершити ремонт в 2018 році низки річкових суден загальною проектно-кошторисною вартістю 87 мільйонів гривень, в тому числі введення в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацію очисних споруд на теплоходах «Україна» та «Молдавія».

Джерело: Укрінформ

Україна просить IМО не визнавати незаконних дій РФ

arka-mosta-cherez-Kerchenskyj-prolyv-326x245.jpg

Україна закликала Міжнародну морську організацію (IМО) не визнавати незаконні дії РФ в морських районах, прилеглих до анексованого півострову Крим, повідомляє посольство України у Великій Британії.

“Україна закликала IМО не визнавати незаконні односторонні дії РФ у морських районах, прилеглих до тимчасово окупованої АР Крим і Севастополя… Росія продовжує порушувати міжнародне право, перебираючи повноваження з питань міжнародного судноплавства в морських районах, прилеглих до півострова Крим, які є невіддільною частиною території України”, – йдеться в повідомленні посольства за підсумками засідання 105-ої сесії Юридичного комітету організації.

Дипломати розповіли, що представник України під час свого виступу закликав держав-членів організації не визнавати претензій РФ щодо права імплементації конвенцій ІМО на тимчасово окупованій території України.

Посольство поінформувало, що за результатами обговорення країни ЄС, Грузія, Канада, Норвегія і США засудили незаконну анексію Криму Росією і вкотре закликали держави-члени ІМО продовжувати політику невизнання анексії АР Крим та м. Севастополя.

Як повідомлялося, в червні 2017 Мінінфраструктури України звернулося до Міжнародної морської організації (IМО) щодо будівництва арки моста через Керченську протоку і його закриття на 23 доби в серпні-вересні 2017 року.

Також українська делегація, виступаючи на засіданні Комітету з безпеки на морі ІМО, висловила протест через чергову збройну провокацію з боку РФ – обстріл 1 лютого 2017 транспортного літака Військово-морських сил Збройних сил України Ан-26 поблизу Одеського газового родовища у виключній (морській) економічній зоні України.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Теплоходи ПрАТ "УДП" розпочали пасажирську навігацію


У 2018 році круїзний сезон розпочали всі чотири пасажирських теплоходи ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». 16 квітня у рейс вирушив теплохід «Молдавія», на цьому тижні – «Україна», «Дніпро» та «Волга».


У 2018 році німецький туроператор BigXtra Touristik GmbH зафрахтував всі чотири пасажирських теплоходи ПрАТ «УДП», які будуть працювати на лінії Пассау (Німеччина) – Будапешт (Угорщина) – Пассау. В середньому кожен теплохід виконає 25-26 круїзів. Теплохід «Волга» в період з 28 квітня по 16 червня та з 18 серпня по 6 жовтня – на 14 круїзів – зафрахтувала компанія BigXtra Touristik, а з 16 червня по 18 серпня – на 9 круїзів – австрійська компанія Donau Touristik GmbH, в цей період «Волга» виконуватиме круїзи для велотуристів. Бронювання турів йде успішно, станом на кінець березня на теплохід «Молдавія» продано 3844 турів, на «Україну» – 3668, «Дніпро» – 2881, на теплохід «Волга» компанія BigXtra реалізувала 2028 турів, в Donau Touristik на 30 березня вже заброньовано 86% всіх кают.

– У поточному році в ремонт теплоходів були вкладені колосальні кошти, в тому числі, щоб привести установки з очищення та знезараження стічно-фекальних вод у відповідність до норм Євросоюзу, – повідомив голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий. – У наступному році планується більше уваги приділити теплоходам «Дніпро» і «Волга», в тому числі встановити автоматичні розсувні двері. Однак остаточні плани з модернізації пасажирського флоту ми побудуємо ближче до закінчення поточної навігації – відповідно з фінансовими результатами.

Зазначимо, що Українське Дунайське пароплавство проводить велику роботу для залучення іноземних туристів в українську дельту Дунаю.

– Сподіваємося викликати зацікавленість іноземних туристів до дельти Дунаю і Ізмаїлу, щоб рейси круїзних теплоходів Українського Дунайського пароплавства продовжити до України, – коментує плани на майбутнє Дмитро Чалий. – А вже сьогодні проводимо переговори з фрахтівниками щодо навігації 2019 року, сподіваємося укласти контракти на більш вигідних для пароплавства умовах.

Довідка.
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» здійснює 20% вантажоперевезень від гирла ріки Дунай (Україна, Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина). Українське Дунайське пароплавство має річковий флот чисельністю 75 самохідних суден і 245 одиниць несамохідного флоту. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує 125 одиниць несамохідного флоту. На сьогоднішній день до складу морського флоту ПрАТ «УДП» входять 7 суден-суховантажів дедвейтом від 3 300 до 4050 тон. Це шість суховантажів і одне судно для наливних вантажів. Також до складуфлоту ПрАТ «УДП» входять 4 пасажирські комфортабельні судна – теплоходи «Україна», «Молдавія», «Дніпро» та «Волга».

Джерело: сайт Дмитра Чалого

В Одеському філіалі АМПУ вирішили обзавестися елітними машинами

Одеські чиновники цього року побили всі рекорди закупівлі автомобілів. Після чиновників облради, мерії легковиками зважилися обзавестися в одеському філіалі Адміністрації морських портів України.

Згідно з тендерною документацією, яка розміщена у системі закупівель Prozorro, вони вибрали не скромні машини економ-класу, а вельми дорогі, оскільки вартість лота була вказана 1,695 мільйонів гривень.

Цікаво, що в технічних характеристиках зазначено тип автомобіля седан чорний або темних кольорів (облрада просила білі і червоний). Мабуть це важливо для чиновників. А ось їздити "портовики" хочуть на 6-ти ступінчастій коробці автомат.

Що стосується комфорту, то в машині повинен бути круїз-контроль, сенсори паркування передні та задні, клімат-контроль, незалежне регулювання температури зон водія і переднього пасажира, аудіосистема (радіо, Cd/MP3/WMA) з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм, кнопки управління аудіосистемою на кермі, сидіння зі шкіри, а також фонове підсвічування карт дверей і простору для ніг водія і переднього пасажира.

У підсумку, торги виграла фірма "Інж-проект", яка поставить портовикам автівку за 1,456 мільйонів гривень.

Нагадаємо, раніше Одеська облрада оголосила тендер на придбання семи автомобілів.

Уход Maersk из Одесского порта — не сиюминутное решение

Глава Ассоциации контейнерных линий Украины Александр Щекин о том, почему компания Maersk Line прекратит судозаходы в Одессу и кто от этого пострадает

В начале марта стало известно, что датская компания Maersk Line, крупнейший в мире перевозчик контейнеров, с 1 апреля перестанет разгружаться в порту Одессы. Теперь компания вместо трех портов — Черноморский рыбный порт, Одесский морской порт и "Южный" (Трансинвестсервис, ТИС), — будет заходить только в два порта соответственно.

Это абсолютно естественная эволюция на рынке, которая отражает положение дел по услугам, которые оказывают терминалы, и их развитию или не развитию.

Тут трудно осуждать или приветствовать решение Maersk. Такие решения принимаются на основании разных факторов, которые не всегда достаточно очевидны. Взвешиваются всевозможные составляющие, начиная от стоимости судозахода, заканчивая модальными решениями, которые существуют, или интересами клиентами, которые географически тяготеют к тому или иному месту. Ничего "жареного" в этом факте нет.

Кто бы что ни думал, это достаточно серьезное решение для линии.

Насколько я могу судить по внешним факторам, они достаточно долго к этому шли и приняли решение, которые отражает тот взгляд, который сформировался у них на рынок — на то, как он развивается, что происходит в том или ином порту или с тем или иным терминалом. Отчасти, наверное, сыграли роль факторы, которые присутствуют в Одесском порту.

Например, сложности заезда по железной дороге. Это инфраструктурная проблема, которая не имеет легкого и быстрого решения. С другой стороны, мы не видим значимых осязаемых шагов со стороны Мининфраструктуры, "Укрзализныци", Администрации морских портов Украины (АМПУ), которые бы вели к скорейшему решению этой проблемы.

Еще один возможный фактор — ситуация с тарифами на судозаход. Но стоит отметить, это предмет договоренности между двумя участниками, что не является чем-то линейным.

Возможно, есть какие-то вопросы с навигацией.

В общем, это совокупность многих факторов. Поэтому я никоим образом не являюсь сторонником того, что нужно говорить, что это плохо или хорошо. Раньше Maersk тоже принимал такие решения. Например, много лет назад они ходили только в Ильичевск, не ходили в Одессу вообще. И ничего страшного. Потом было принято решение заходить в два порта. Это происходит в нормальном режиме.

Приведет ли это к развитию рынка контейнерных перевозок?

С этой точки зрения, развитие любого нового терминала, улучшение его позиций на рынке — это всегда плюс транспортной инфраструктуре Украины. Если терминалы, на которые уходит Maersk, будут быстрее развиваться, развивать вокруг инфраструктуру, то от этого проиграют те, кто не умеет работать рядом. Поэтому это только в плюс для развития транспортной инфраструктуры.

Рынок контейнерных перевозок в последнее время восстанавливается, импорт восстанавливает свои прежние объемы, экспорт — поспокойнее, но предполагаем, что в этом году будет продолжать расти. Незначительный, но позитив в последние два года наблюдается на рынке морских грузоперевозок.

Да, Maersk, — это лидер, крупнейший перевозчик контейнеров. Решение компании уйти из Одесского порта заметное, его нельзя игнорировать, делать вид, что ничего не произошло. Но делать какие-то скоропалительные выводы рано.

Стоит констатировать, что после ухода Maersk контейнерному терминалу в Одессе будет непросто. Но там уже объемы Maersk не были настолько значимые, как в недалеком прошлом. Еще раз говорю: это не сиюминутное их решение, они долго и осознанно к нему шли. Поэтому на момент принятия решения уже работали в "Южном", и в Черноморском рыбном порту. Так что это был длительный процесс.

В конце концов, Maersk работает с ТИС много лет. Безусловно, ТИС отлично развивается, самый крупный частный стивидорный комплекс (если не называть его скромно частным портом) в Украине. Его возможности, желание развиваться — достаточно широкие. Они их реализуют, воплощают. Остается только снять шляпу и сказать "спасибо большое".

Александр Щекин, Глава Ассоциации контейнерных линий Украины

Визначений переможець конкурсу на голову Морської адміністрації

Головою Державної служби морського та річкового транспорту України став Дмитро Петренко

Переможцем конкурсу на посаду голови Державної служби морського та річкового транспорту (Морської адміністрації) визначено діючого в. о. голови відомства Дмитра Петренка.

Про це на своєму сайті повідомив Голова Правління ПрАТ "УДП" Дмитро Чалий, з посиланням на прес-службу Національного агентства з питань державної служби.

«За результатами конкурсу на зайняття вакантної посади глави Державної служби морського та річкового транспорту визначено переможцем Петренко Дмитро Сергійович», – йдеться в повідомленні. Другим (резервним) кандидатом визначений Ілля Тихонов.

Кабінет міністрів розпорядженням №125-р від 28 лютого 2018 року оголосив конкурс на посаду голови Морської адміністрації та визначив умови проведення конкурсу. Документи від кандидатів приймалися до 19 березня 2018 року. Конкурс розпочався 27 березня. Посадовий оклад голови відомства становить 18 тис. грн.


Дмитро Петренко – одесит, в минулому капітан далекого плавання. У січні 2018 року його було призначено в. о. голови Морської адміністрації, перед цим він обіймав посаду заступника голови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Кабмін постановою №1095 від 6 вересня 2017 року утворив Морську адміністрацію як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через міністра інфраструктури. Морська адміністрація реалізує державну політику в сферах морського і річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також в сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавання суден флоту рибної промисловості) і забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у зазначених сферах. Нове відомство почне роботу з 1 серпня 2018 року.

Створення Морської адміністрації відповідає вимогам Міжнародної морської організації (IMO) і здійснюється в рамках підготовки до аудиту IMO, який відбудеться в 2018 році. Крім того, це дозволить завершити реформу морської галузі, розпочату в 2013 році з прийняттям Закону України «Про морські порти України».

Раніше повідомлялося, що функції АМПУ і Морської адміністрації не будуть дублюватися. Зокрема, АМПУ займається забезпеченням функціонування і розвитку морських портів, утриманням об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, забезпеченням безпеки мореплавства в портах, зокрема, шляхом контролю і підтримки оголошених глибин, здійсненням модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури.

Комплекс з перевантажування зернових будують в Чопі

Комплекс з перевантажування зернових будують на кордоні з Угорщиною та Словаччиною

Будівництво в Чопі перевантажувального зернового комплексу почала Українська експедиторська компанія «ПАКОБО». Термінал призначений для вивантаження і завантаження зерна з автомобільного транспорту, а також з широкої колії вагонів на вагони євроколії.  Про це повідомили в компанії «ПАКОБО». Відкриття терміналу заплановане на червень цього року.

«Це буде єдиний такий зерновий комплекс на Західній Україні, послуги якого будуть доступні для всіх учасників перевізного і експортно-імпортного процесу. Пуск даного проекту заплановано на червень 2018 року», — заявили у компанії.

Згідно інформації, зерновий термінал буде розташовуватися на станції Чоп, на базі логістичного центру «Експорттрансбуд», що входить до складу компанії «ПАКОБО». Перевантажувальний комплекс буде включати в себе три силосу по 2150 тонн кожен. Сукупна потужність зберігання терміналу складе 6450 тонн. Технічні параметри комплексу дозволятимуть перевантажувати зернові з вагонів колії 1520 мм в вагони колії 1435 мм або навпаки, а також з залізничного транспорту на автомобільний або в зворотному напрямку з можливістю тимчасового зберігання при будь-якому з варіантів.

Відзначимо, що компанія «ПАКОБО» працює в Україні з 1991 року. Основним видом діяльності підприємства є організація перевезень залізничним та автомобільним транспортом на території країн Євросоюзу і СНД, а також надання термінальних послуг на власному перевантажувальному терміналі, розташованому на станції Чоп.

Maersk переходить з Одеського порту в Південний і Чорноморськ


Судноплавна компанія “Maersk Line” переводить маршрути своїх контейнеровозів з порту Одеса в сусідні з нею портові термінали Рибного порту в Чорноморську і приватного порту ТІС в акваторії порту Південний.


Компанія “Maersk Line” є найбільшим на сьогодні світовим контейнерним морським перевізником. До недавнього часу її регулярний судноплавний маршрут в Чорному морі в Україні заходив в Одеський морський торговельний порт.

Однак, з 1 квітня компанія змінює маршрут своїх рейсових контейнеровозів з Одеси на сусідні з мільйонним містом контейнерні термінали в Рибному порту Чорноморська і приватному портовому терміналі ТІС в акваторії порту Південний. Листи з попередженням про це і проханням вибрати для обслуговування один з двох терміналів вже розіслані клієнтам судноплавної компанії – як одержувачам, так і відправникам контейнерів. Причини таких дій не озвучуються.

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

УДП готовит для украинцев речной круиз "пять европейских столиц"

ЧАО "Украинское Дунайское пароходство" (УДП) планирует организовать круиз по системе "все включено" на  своем теплоходе "Молдавия", который зайдет в пять столиц. Об этом в интервью izmail.es сообщил и.о. председателя правления судоходной компании Дмитрий Чалый.

"Хотим попробовать в этом году организовать круиз по системе "все включено" на "Молдавии" для наших соотечественников с 13 по 21 апреля по маршруту Измаил-Вена. За восемь дней украинские туристы смогут посетить пять европейских столиц. Если получится, в следующем году продолжим эту практику", - отметил Чалый.


Он также сообщил, что в 2018 году впервые за много лет будут работать все четыре пассажирских теплохода УДП.

"Продолжим сотрудничество с партнерами УДП - немецкой компанией BigXra. Часть навигации теплохода "Волга" отработает с австрийским фрахтователем Donau Touristic. Это семидневные рейсы на линиях Пассау-Будапешт-Пассау и Пассау-Вена-Пассау. Пассажирами станут велотуристы. По состоянию на 20 февраля BigXra продано 11611 мест, Donau Touristic - более 1200. BigXra еще продолжает реализацию туров, поэтому ожидаем, что наши четыре круизных теплохода перевезут в 2018 году порядка 15 тыс. туристов", - рассказал Чалый.

Кроме того, по его словам, Усть-Дунайский порт анонсирует рост судозаходов иностранных пассажирских теплоходов в сравнении с прошлым годом более чем в два раза. Это означает, что теплоход УДП "Евгений Косяков" обеспечит экскурсионное обслуживание на "нулевой километр" большему количеству пассажиров.

Что не так с портовыми тарифами в Украине?


Незначительное снижение правительством портовых сборов в Украине не отвечает текущей рыночной ситуации и ожиданиям бизнеса. Без дальнейших шагов в данном направлении невозможно добиться увеличения внутренних грузоперевозок и перевалки в портах. Об этом Кабинету министров Украины сигнализируют уже не только отраслевые бизнес-ассоциации, но и Международная финансовая корпорация IFC, структурное подразделение Всемирного банка.

Тарифная политика, как и Восток – дело тонкое. С ее помощью можно стимулировать развитие экономики, а можно и наоборот, заглушить рост и вогнать в рецессию. Данный тезис вполне справедлив и для портовых сборов: применительно как к портовому хозяйству, так и к транспортной отрасли в целом. Очевидно, что в нашем случае правительственные чиновники выбрали второй вариант.

Об этом свидетельствуют данные IFC, собранные в рамках исследования, презентованного консультантом IFC Эдвардом Лейнгом 20 февраля на заседании "круглого стола" в Украинском союзе промышленников и предпринимателей. Так, на портовые сборы приходится 70% доходов госпредприятия "Администрация морских портов Украины". В порту Роттердам показатель 48%, в Амстердаме – 39%, в Гамбурге – 30%, в Ванкувере – 19%.

В украинских портах приходится платить 10-20 портовых сборов, в частности, в крупнейшем из них, Одессе – 14. В европейских портах платят максимум 5 сборов, включая лоцманский и буксирный. В таком случае понятно, почему стоимость 1 судозахода балкера класса panamaх водоизмещением 60 тыс. т. в порт Николаева составляет порядка 235 тыс. долл., в Южный – 151 тыс. долл., в Черноморск и Одессу – 110 тыс. долл. В то время как в Роттердаме и Антверпене – 75 тыс. долл., в Гамбурге – 60 тыс. долл.

Далее эти обязательные платежи ложатся на себестоимость у грузоотправителей. В результате при экспорте пшеницы из Украины расходы на портовые сборы обходятся примерно в 28 долл./т., тогда как в Германии и Франции – 6 долл./т., в США – 4 долл./т. Такой расклад, мягко говоря, не способствует конкурентоспособности украинского зерна на мировых рынках. То же самое можно сказать и о другой важнейшей статье украинского экспорта.

На грузы горно-металлургического комплекса в украинских портах приходится примерно 45% от перевалки, по данным объединения "Укрметаллургпром". И если стоимость судозахода балкера-рудовоза panamaх вместимостью 74 тыс. т. в порт Южный в 2017 г. была 147 тыс. долл., то в Циндао, основные "ворота" китайского железорудного импорта – всего 52 тыс. долл., в Ричардс-Бей. из которого экспортируются южно-африканская руда и уголь – 28 тыс. долл. и т.д.

В случае снижения портовых сборов экспортный поток грузов от украинского ГМК возрастет, подчеркнул президент объединения "Укрметаллургпром" Александр Каленков. "Я общаюсь с директорами наших металлургических предприятий, и ситуация на рынке порой такая, что борьба за уменьшение себестоимости идет за каждый доллар. Т.е. для них каждый 1 долл./т. в себестоимости имеет значение", – сказал он.

Директор по маркетингу железорудной компании Ferrexpo (Полтавский и Еристовский ГОКи) Ярослава Блонская уточнила, что судозаход балкера класса capsize в украинский порт обходится компании в 378-441 тыс. долл. По ее информации, в Австралии производители железной руды платят 117-120 тыс. долл., в Бразилии – 85 тыс. долл. "Мы готовы подтвердить эти данные через судовых агентов", - отметила она.

При этом большая часть средств, полученных АМПУ от взимания портовых сборов, просто перечисляется в госбюджет. Сначала ГП платит туда 18% налога на прибыль, затем, в соответствии с постановлением Кабмина, отчисляет туда же 75% прибыли в виде дивидендов.

Итого получается, что 92% поступлений уходит прямиком государству и что с ними происходит далее – никто не знает. Ни о каком развитии портового сервиса, дноуглублении, строительстве новых подъездных путей, очистке акватории и т.д. – говорить в данном случае не приходится. Вот почему, несмотря на высокий уровень портовых сборов, Украина по итогам 2016 г. заняла всего 80 место из 160 стран в рейтинге эффективности логистики от Всемирного банка.

Таким образом, сейчас портовые сборы превратились в инструмент скрытого налогообложения экспортеров. И проблема не только в том, что от этого снижаются объемы зарубежных продаж украинских предприятий – а значит, их налоговые отчисления в бюджет. Не менее важный вопрос – инвестиции. Точнее, куда они придут? Известно, что многие крупные компании в сфере АПК и ГМК стремятся развивать собственные логистические возможности.

Однако, по словам президента Украинской зерновой ассоциации Николая Горбачева, в нынешней ситуации, когда портовые сборы в Украине на 4-5 долл./т. выше, чем в румынской Констанце и болгарской Варне, у зернотрейдеров нет стимула строить перевалочные терминалы в украинских портах. "Тогда проще уйти туда и строить там. Но кто от этого выиграет – государство?", - подчеркнул он.

Абсурдность положения, когда несущая золотые яйца курочка рискует оказаться окончательно зарезанной, наконец начали понимать и в Кабинете министров Украины. Своим постановлением от 6 декабря 2017 г. КМУ снизил норматив отчислений дивидендов для ГП "АМПУ" на 2018 г. до 50%. Кроме того, с 1 января снижены ставки портовых сборов – в среднем на 20%. Хотя, к примеру, ставка маякового сбора уменьшилась всего на 2%.

Вместе с тем надо учитывать, что, например, в Мариупольском морском торговом порту (через который экспортируется значительная часть грузов ГМК) в 2017 г. уровень портовых сборов был в 1,8-2,1 раза выше, чем в сопоставимых зарубежных портах. Поэтому принятое решение КМУ – безусловно, правильное. Но явно недостаточное для исправления ситуации.

Эксперты IFC в своем исследовании предлагают оценивать оптимальный уровень портовых сборов исходя из соотношения затрат порта и его доходов. По итогам 2016 г. доходы АМПУ составили 7,3 млрд грн., расходы 2,6 млрд грн. Получается коэффициент 2,77. Это означает возможность снижения существующих сборов в портах на 63% - чтобы они покрывали расходы на деятельность портовой администрации, а не служили источником сверхприбыли (например, уровень доходности канального сбора сейчас – 336%).

Сегодня средняя ставка портовых сборов 1,47 долл./т. и если снизить их на 63%, как предлагает IFC, показатель уменьшится до 0,54 долл./т. "Данная оценка является индикативной, поскольку может варьироваться в зависимости от исходных данных. Но она довольно четко показывает правительству уровень требуемого снижения портовых сборов", - пояснил Э.Лейнг, комментируя результаты исследования.

По расчетам IFC, соответствующее решение КМУ позволит дополнительно сгенерировать порядка 260 млн долл. в экономике Украины, или 0,28% ВВП. Это не так уж мало – с учетом того, что рост ВВП по итогам 2017 г. составил 2,2%. Поэтому участники "круглого стола" в УСПП решили обратиться к Кабинету министров и лично к премьеру Владимиру Гройсману с письмом от имени отраслевых бизнес-ассоциаций с просьбой решить вопрос уменьшения портовых сборов до уровня, позволяющего экономике Украины развиваться.

"Нам необходимо опираться на законы экономики и не уменьшать конкурентоспособность наших производителей, работающих в условиях открытого рынка", - подчеркнул президент УСПП Анатолий Кинах. По его словам, вопрос портовых тарифов не является узкоотраслевой проблемой. "Это часть проблемы инвестиционного климата в стране", - заявил глава Украинского союза промышленников и предпринимателей.

Игорь Воронцов

МинПром
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая