БЮТ відкликав заяву на підтримку звернення Медвєдєва. Про це читайте тут: http://maidan.org.ua/static/news/2009/1249997075.html

Сьогодні БЮТ і ПР підтримали звернення Президента Росії, сподіваючись на його підтримку на виборах Президента України у 2010 році.

А як Тимошенко і Янукович, при цьому, будуть ділити одне президентське крісло? Слід очікувати війну компроматів чи “великого” примирення?

http://maidan.org.ua/blogs/tarastokar/?p=37

Про це тут:

http://maidanua.org/static/news/2009/1249983393.html

http://maidanua.org/static/news/2009/1249984731.html

Це проукраїнська позиція ПР і БЮТ?

Обращение к Президенту Украины Виктору Ющенко

В послании Президента России Дмитрия Медведева Президенту Украины Виктору Ющенко, в частности, отмечается:

«Проблемы в двустороннем сотрудничестве, конечно, существовали и ранее. Это было естественно для ситуации после распада Советского Союза, когда пришлось обустраивать отношения между двумя суверенными государствами. Однако то, что мы наблюдаем в годы Вашего президентства, нельзя воспринимать иначе, как отход украинской стороны от принципов дружбы и партнёрства с Россией, закреплённых в Договоре 1997 года. Я уже писал Вам об этом в ноябре прошлого года, но ситуация не только не выправляется, а, напротив, деградирует.

Приведу лишь некоторые примеры, которые характеризуют положение дел, сложившееся в результате целенаправленных действий Вашей администрации.

Негативный общественный резонанс вызвала антироссийская позиция Украины в связи с варварским нападением режима Саакашвили на Южную Осетию. Спустя год после тех трагических событий вновь остро встаёт вопрос о том, что мирных жителей и российских миротворцев в Цхинвале убивали из украинского оружия. Те в Киеве, кто поставлял вооружения грузинской армии и, кстати, не намерен прекращать делать это и сейчас, полностью разделяют с Тбилиси ответственность за совершенные преступления.

Политическое руководство Украины, игнорируя мнение граждан своей страны – не говоря уже об известной Вам позиции России, – упрямо продолжает курс на вступление в НАТО. Причём в качестве «аргумента» используются намёки на «российскую угрозу» безопасности Украины, которой, как Вы прекрасно знаете, нет и быть не может. К сожалению, логическим продолжением такой деструктивной линии являются непрекращающиеся попытки осложнить практическую деятельность Черноморского флота России – в нарушение основополагающих соглашений между нашими странами о принципах его базирования на территории Украины.

Наряду с этим складывается впечатление, что в Киеве последовательно добиваются разрыва сложившихся экономических связей с Россией, в первую очередь в области энергетики. В результате под угрозу поставлено стабильное использование нашими странами фактически единой газотранспортной системы, обеспечивающей энергетическую безопасность России, Украины, многих европейских государств.

Несмотря на наши многочисленные обращения на различных уровнях, практически ничего не сделано для того, чтобы прекратить нарушение имущественных прав российских инвесторов на Украине. Всё это существенно подрывает некогда прочный экономический фундамент двустороннего партнёрства.

Российско-украинские отношения подвергаются испытаниям и в результате взятой Вашей администрацией линии на пересмотр общей истории, героизацию нацистских пособников, возвеличивание роли радикал-националистов, навязывание международному сообществу националистически окрашенных трактовок массового голода в СССР 1932–1933 годов как «геноцида украинского народа». Продолжается вытеснение русского языка из общественной жизни, науки, образования, культуры, средств массовой информации, судопроизводства.

В этом контексте обращает на себя внимание пагубная практика вмешательства государственной власти Украины в дела православной церкви. Вряд ли можно назвать благоприятными условия, которые искусственно создавались накануне, да и во время недавнего пастырского визита на Украину Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. На этом фоне особое удовлетворение вызывает та искренняя и широкая поддержка единства православия, которая была проявлена украинцами, приветствовавшими Патриарха.

Среди препон, которые подконтрольные Вам службы изобретают для воспрепятствования позитивному развитию российско-украинских отношений, стала беспрецедентная для всего постсоветского пространства провокация: требование отзыва из Украины двух наших дипломатических представителей без каких-либо на то оснований. В этом выпаде – кстати, совершённом также накануне визита Патриарха, – видна суть подхода нынешней украинской власти к отношениям с Россией. Естественно, мы не оставили этот недружественный шаг без ответа.

Хотел бы проинформировать Вас, что в условиях антироссийского курса украинского руководства мной принято решение отложить приезд на Украину нашего нового посла. Конкретные сроки будут определены позже с учётом реального развития российско-украинских отношений.

Для России украинцы испокон веков были и остаются не просто соседями, а братским народом, к которому мы всегда будем питать самые добрые чувства, с которым нас роднит общая история, культура и религия, объединяют тесное экономическое сотрудничество, прочные родственные, человеческие связи.

Убеждён, что руководство России и Украины обязано дорожить этим добрососедством, этим богатством, являющимся к тому же общим конкурентным преимуществом в глобализирующемся мире. Задача ответственных государственных деятелей состоит в том, чтобы не поддаваться искушению поссорить наши народы ради чьих бы то ни было геополитических проектов или политической карьеры, а всячески беречь дружбу украинцев и россиян, укреплять фундамент сотрудничества к обоюдной выгоде и в интересах процветания наших стран. Недопустимо подвергать многовековые отношения тяжким испытаниям в угоду сиюминутной конъюнктуре, внушая подрастающим поколениям взаимное недоброжелательство, играя на националистических комплексах.

В России надеются, что новое политическое руководство Украины будет готово выстраивать между нашими странами такие отношения, которые будут на деле отвечать подлинным чаяниям наших народов, интересам укрепления европейской безопасности».

З офіційного сайту Президента Росії.

Від більшості сучасних політиків України нудить, навіть, малечі. Багатьом з нас хочеться забути про тих, хто обіцяє нам “золоті гори” напередодні виборів і відразу забуває про них після приходу до влади.

На жаль, українське виборче законодавство не дозволяє автоматично через якийсь термін забороняти бути при владі одним і тим самим людям. Тому багатьох політиків ми обираємо, а потім проводжаємо їх на пенсію. А користі від них нам з вами – жодної.

Завдяки Майдану у 2004 році українцям вдалося послати на… пенсію Кучму, тобто, одну особу. На жаль, величезну армію недієздатних чиновників через Майдан та вибори послати не вдасться. Вони будуть стрибати з партії в партію, або купувати округи, і знову повертатися до влади.

Тож треба шукати нові рецепти оновлення влади. Як оновити український політикум? Своїми рецептами пропоную вам ділитися у коментарях нижче під цією заміткою.

З мого майданівського блоґу.

Народные депутаты из фракции БЮТ предложили ввести с 1 января 2010 года общегосударственный сбор на развитие театрального искусства и кинематографии Украины, который будет взиматься в виде надбавки к стоимости услуг интернета, сообщает HITech.Expert.

Согласно поданному в парламент законопроекту, сбор является общегосударственным налогом, который взимается для финансирования государственного заказа на постановку театральных спектаклей, документальных и художественных фильмов.

Налогообложению в размере 5% также подлежит стоимость прокатных свидетельств, входных билетов в театры и кинотеатры, стоимость носителей информации, содержащих фильмы, таких как кассеты, CD, DVD, Blu-ray и другие, гласит законопроект.

Налогообложению в размере 1% подлежат интернет-услуги, в том числе и услуги мобильного интернета, а также стоимость услуги видео по запросу - VoD. Сбор планируется взимать ежемесячно. При этом компании-субъекты налогообложения должны пройти специальную регистрацию.

БЮТ прогнозирует, что в 2010 году внедрение данного сбора поможет аккумулировать в бюджет 300 миллионов гривен. Именно налог на интернет, считают бютовцы, поможет собрать 260 миллионов. Таким образом, чтобы собрать данную сумму, необходимо установить налог на уровне 7,5% от стоимости интернет-услуг, информирует Expert.

На сегодняшний день услуги, к примеру, мобильного интернета уже облагаются 7,5% сбором в Пенсионный фонд.

Напомним, в мае этого года Европарламент призвал ограничить интернет.

По материалам  HITech.Expert

У Полтаві, як і в багатьох містах України, з'явилися військові намети Арсенія Яценюка.

Може мені хтось пояснить, чому саме військові? Ми живемо у стані війни? Чи що?

У ніч на 29 липня невідомі зловмисники пошкодили меморіальний будинок Тараса Шевченка у Києві,  відомий як "Хатина на Пріорці", що знаходиться на вулиці Вишгородській, 5.

Про це УНІАН повідомили в прес-службі Національного музею Тараса Шевченка.

Правопорушники виламали хвіртку та, потрапивши на огороджену територію, зірвали ставні з вікон будівлі. Адміністрація музею підозрює, що злочинці мали намір проникнути в будівлю.

За останні роки в інформаційному просторі не раз з’являлася інформація про пошкодження будинку - зламані ставні, ґанок, тощо.  І тільки минулого року, після нескінчених паперових тяганин та своєрідних попереджень від осіб, які виступали проти передачі земельної ділянки в користування музею, національне надбання вдалося відгородити. Проте, як бачимо, навіть такі заходи не зупинили ані недобросовісних забудовників  Пріорки, ані зловмисників від зазіхання та пошкодження національної спадщини.

 Адміністрація музею вже звернулася до міліції, районної та міської рад і сподівається на підтримку влади у вирішенні цієї проблеми та запобіганні таких ганебних випадків у майбутньому.

Меморіальний будинок "Хатина на Пріорці", де Тарас Шевченко жив у 1859 році, належить Національному музею Шевченка.

Виявляється, що нинішній голова Верховної Ради України та майбутній кандидат у Президенти Володимир Литвин дуже "бідна" людина. Читайте про це статтю в "Українській правді".

В українських ЗМІ майже непоміченою залишилася подія, яка хоч і не має прямого відношення до України, зате безпосередньо стосується українців та журналістської солідарності.

Як повідомив часопис "Наше Слово", керівництво Польського телебачення (TVP) поінформувало своїх глядачів, що припиняє випуск телевізійної програми українською мовою "Теленовини". Згадана програма транслювалася на польському громадському телебаченні з 1995 року та була єдиною загальнопольською програмою, яка розповідала про життя українців у Польщі.

Нагадаємо, що сьогодні у Польщі проживає біля 400 тисяч наших земляків, які становлять одну з найбільших національних меншин. Чимало українців споконвіку проживало в історичних областях Бойківщини, Лемківщини, Підляшшя, Холмщини та Надсяння.

Основна маса українського населення живе розсіяно на західних і особливо північних територіях – в Ольштинському, Гданському, Кошалінському та інших воєводствах. Тут активно діють українські громадські організації. Виходить україномовна газета "Наше Слово", українознавчі факультети відкриті у вищих навчальних закладах.

Іншими словами, українську громаду Польщі позбавлено найбільш популярного засобу комунікації та можливості висвітлювати своє суспільно-культурне життя. Натомість самі поляки втратили можливість через ТБ пізнавати українську культуру, а головне – проблеми, яких у наших земляків у цій країні чимало.

Зважаючи на традиційно складі взаємини між українцями і поляками, причини яких мають глибоке історичне коріння, не важко передбачити, що припинення випуску україномовних "Теленовин" може роз’ятрити "старі рани", та спричинитися до загострення міждержавних українсько-польських взаємин.

До речі, керівництво польського каналу наводить дуже непереконливі аргументи на користь свого дискримінаційного рішення. По-суті, таких лише два: начебто низька популярність програми серед глядачів та висока собівартість випуску "Теленовин".

Такі "аргументи" не витримують жодної критики. Фахівцями підраховано, що від березня цього року в середньому україномовну передачу одноразово дивилося 143 тисяч телеглядачів, що для такої специфічної програми є високим показником.

Програми "Теленовин" неодноразово відзначалися престижними нагородами. Так, у 2001 році "Теленовини" отримали нагороду голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Республіки Польща Юліуша Брауна.

Нагородами та відзнаками відзначено українських журналістів Польщі на Міжнародному фестивалі фільмів для національних меншин "Мій рідний край", що відбувся в Ужгороді у 1999 році та на фестивалі "Разом", який проходив у Ялті в 2002 році.

Що ж стосується необхідності вкладати значні суми у цей телепроект, то хотілося б задати полякам далеко не риторичне запитання: чи варто економити на програмі, від якої значною мірою залежить міжнаціональний спокій і гармонія у стосунках між народами, які добре пам’ятають "волинську різню" та операцію "Вісла"?

Тим часом наші земляки у Польщі б’ють на сполох.

Найбільша громадська організація українців "Об’єднання українців у Польщі"(ОУП) оприлюднила звернення "До української громади у Польщі, членів та прихильників ОУП" у якому, зокрема, зазначається: "Черговий раз під претекстом реформ і браку грошей, керівництво громадського телебачення хоче позбутися з ефіру єдиної програми мовою національної меншини, яка йде на всю країну.

Це не перша спроба – в минулих роках завдяки активності української громади, глядачів та прихильників програми, котрі провели акцію збірки підписів під протестом, вдалось оберегти програму перед закриттям. Як виявляється, не на довго, останні рішення примушують знов просити про Вашу допомогу".

У Польщі розпочалася акція збору підписів під протестом, який планується передати керівництву телеканалу, депутатам Сейму, ЗМІ. При цьому слід зазначити, що збір підписів ведеться не лише серед українців, а й поляків, які розуміють справжню ціну свободи слова.

На закриття "Теленовин" уже відреагувала Комісія національних і етнічних меншин, державна інституція Польщі, назва якої говорить за себе.

Від імені Комісії відповідні листи-звернення надіслано Вітольдові Колодзейському – нинішньому голові Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Пйотрові Фарфалу – голові каналу TVP.

У листах висловлюється занепокоєння з приводу ліквідації передачі та зазначається, що цей факт "призведе до нівелювання надбань і праці багатьох середовищ, завдяки яким права національних і етнічних меншин у Польщі відповідають європейським стандартам".

Також у Сеймі – польському парламенті депутат Мирон Сич започаткував збирання підписів проти зняття з ефіру "Теленовин". Кажуть, що понад 50 його колег з різних політичних фракцій уже підписалися під протестом.

Сьогодні важко спрогнозувати завершення епопеї з українськими "Теленовинами". Та вже можна зробити кілька висновків.

По-перше, медійний скандал загострив реальні проблеми українців у Польщі. Одна з них - забезпечення їхнього права на свободу слова та власну культурну й національну ідентичність. Виявилося, що навіть у країні, яка належить до Європейського Союзу та НАТО, не все гаразд із фундаментальними правами людини.

По-друге, "битва за "Теленовини" стане справжнім випробуванням на політичну й громадську зрілість наших земляків, українських громадських організацій, інших інституцій.

Якщо вони зуміють відстояти свої права, це посилить їхній вплив у країні, яка стала їм Батьківщиною, але не завжди адекватно реагує на їхні культурні та інформаційні запити. І навпаки, втрата одного із потужних інформаційних ресурсів неминуче призведе до втрати авторитету, який так важко і так довго здобувся не одним поколінням українців.

Третє – найголовніше. До цих пір на ситуацію з програмою "Теленовини" не відреагувало Міністерство закордонних справ України. Що може означати мовчання вітчизняного МЗС? Будь-яке пояснення з цього приводу не може бути прийнятним, оскільки воно буде цинічним.

Українцям за кордоном вкотре доводиться покладатися виключно на власні сили.

Богдан Червак, для УП