Якщо Вас цікавить ефективний препарат для лікування грипу "Таміфлю", то рекомендую Вам відвідати сайт-першоджерело: http://www.tamiflu.com.ua/index.html

Якщо ви уважно спостерігаєте за випусками теленовин, то, очевидно, не можете не помітити цікаву закономірність: дії та висловлювання Юлії Тимошенко в повній мірі висвітлюють навіть ті канали, які належать особам, що мають інші політичні симпатії і роблять ставку на інших кандидатів в Президенти.

Що це, спроба ввести в оману всесильну „даму з косою”? Чи, може, щось інше? Що змушує найвпливовіших українських бізнесменів, попри наявність власних, кишенькових і не дуже, політичних гравців, так „прогинатися” перед Головою уряду? Повага? Радше ні: згадайте, як ставилися до Тимошенко ті ж Пінчук чи Ахметов що до, що після „Помаранчевої революції”. Навряд чи Леді Ю своїми вчинками змусила цих людей змінити свою думку. Що ж тоді? Якщо це не повага, то банальний страх. Страх втратити частину своїх бізнес-активів у разі обрання Тимошенко президентом.

Аналогічна ситуація спостерігається й щодо іншого, згідно з соцопитуваннями, лідера президентських перегонів – Віктора Януковича. Але тут швидше йтиме мова про те, що з проФФесором телебачення не заграє, а просто намагається уникати критики (за винятком тих політичних ток-шоу, форматом яких дозволяється висловлювання різних, часом – діаметрально протилежних, думок).

З цього можна зробити висновок, що прихід до влади як Тимошенко, так і Януковича загрожує тотальним переділом сфер впливу, державного майна, а також – найбільших активів найзначніших фінансових груп країни. От і намагаються вітчизняні олігархи „задобрити” основних претендентів на президентське крісло, мовляв, не забирайте у нас наш бізнес і гроші, а ми обіцяємо вірно і віддано служити вам. Ну, або принаймні просто бути максимально лояльними.

Що ж, враховуючи вагу цих „товстосумів”, можливо, їм і не загрожує втрата майна і бізнесу. Але якщо говорити про дрібних та середніх бізнесменів, то тут, очевидно, можуть справдитися найпесимістичніші прогнози.

Не дарма в середовищі київських бізнес-кіл говорять саме про НЕБЕЗПЕКУ приходу до влади Віктора Януковича. Ці люди добре пам’ятають 2002-2004 роки, коли зі Сходу України приїжджали „братки” і силоміць відбирали у київських бізнесменів підприємства, торгові точки, склади чи приміщення, прямо як в „старі добрі” 90-і. І, до речі, таке явище як рейдерство «розквітло» саме за часів другого прем’єрства Віктора Федоровича (2006-2007 рр.).

Не менш сильно бізнесмени на місцях (не тільки в столиці, але й в інших містах і містечках країни) бояться утвердження при владі Юлії Тимошенко та її команди. А чому, то тут, гадаю, здогадається кожен більш-менш обізнаний у економіці громадянин України. Уряд Тимошенко просто знищує малий та середній бізнес методом шаленого податкового тиску. В таких умовах, а ще й враховуючи кризу, розпочати свою справу, а тим паче - довести її до пуття, практично неможливо. В усіх економічно розвинутих країнах під час кризи податки намагаються зменшити і таким чином врятувати приватну ініціативу, в Україні ж все навпаки.

Ще одна небезпека для середнього та малого бізнесу – поглинення з боку великих компаній. В разі приходу до влади Януковича або Тимошенко варто очікувати підпорядкування малих підприємств великим корпораціям, якими володіють найбільші фінансові „кити” України, які за сумісництвом є основними спонсорами БЮТ або Партії регіонів.

В разі утвердження на президентській посаді Тимошенко чи Януковича, на українську економіку чекає монополізація найбільш важливих галузей народного господарства з боку корпорацій, якими володіють ті ж Ахметови, Коломойські, Фельдмани і т.д. Отже, розвиток української економіки буде залежати від того, як основні політичні сили зможуть домовитися між собою. А те, що президентство Віті або Юлі призведе не лише до монополізації економічного, але й до монополізації політичного життя найбільшими фінансово-політичними кланами, що нині звуться Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів, сумніватися не доводиться.

Що ж ми маємо на нинішній момент? Ми маємо реальну загрозу тотального поглинення економіки великими корпораціями-монополітстами, якими володіють найбільші олігархи країни і інтереси яких відстоюють ніхто інші як Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. Остання, нагло прикриваючись популістськими гаслами, притаманними традиційній риториці „лівих” політичних сил, сама просуваючись до влади разом з тим просуває туди і великий капітал. А те, що у Тимошенко в команді не менш багаті люди, ніж у ПР, сумніватися не доводиться: тут є і один з найбагатших олігархів у східній Європі Костянтин Жеваго, і чи не найбагатша жінка в країні Наталія Королевська, і „харківський магнат” Олександр Фельдман, і намулявший очі довкола скандалу з Фондом держмайна Андрій Портнов... Список можна продовжувати.

І це ще не основні „грошові мішки”, що мають стосунок до БЮТ: головну підтримку цій строкатій бізнес-компанії надає власник групи „Приват” Ігор Коломойський.

Отже, що щоб хто не казав, але обираючи між Тимошенко і Януковичем, ми обираємо між великим і ду-уже великим бізнесом. Це значить, що у випадку приходу до влади цих одіозних постатей, годі сподіватися на зменшення державного тиску на дрібних та середніх підприємців, а впливу великих бізнес-груп - на суспільно-політичну ситуацію в країні.

Сергій Пархоменко

Іноземний капітал в Україні буде фінансувати двох лідерів президентських перегонів, не псуючи відносини з жодним.

Вплив США буде мінімальним, нинішнє керівництво США не стане втручатись в хід виборів в Україні. Однозначно Обама і його команда не підтримають Ющенка, оскільки ця карта відіграна. Вони вважають, що Україна сама має вирішувати свої проблеми, але віддають карт-бланш Росії, тому що Україна фактично є полем для реалізації інтересів Москви.

Євросоюз, як і США буде виступати за те, щоб вибори в Україні були відкритими, демократичними, прозорими і конкурентними, але ні лідери ЄС, ні влада США напряму не будуть підтримувати ні фінансами, ні іншими можливостями кандидатів в президенти, на відміну від Росії.

Група Медведєва більше підтримує Януковича, група Путіна – Тимошенко, але в будь-якому випадку під час виборчої кампанії з Росії в Україну зайдуть великі гроші. Частково будуть заходити гроші і з Америки, і з Європи, але це будуть гроші різних фінансово-корпоративних груп, які лобіюють ту, чи іншу силу. Є величезні фінансові корпорації, що підтримують донецьку групу. Є ті, що мають зв’язки з Юлею Володимирівною. І є компанії орієнтовані на Ющенка - його міжнародна фінансова мережа.

Для того, щоб побачити хто і кого з кандидатів буде фінансово підтримувати, потрібно проаналізувати, кому наприклад Тимошенко створила найкращі умови для ведення бізнесу, кому навпаки урізала можливості, і т. д.

У пані прем’єра провалився проект продажу ОПЗ, і тепер вона має розраховувати на себе. Але з другого боку зараз іде переструктуризація облігацій «Нафтогазу України» на 500 млн. І якщо Тимошенко вдасться цей антизаконний захід реалізувати, групи, які куплять ці облігації підтримають її на виборах.

Росіянам з ЛУКОЙЛ, ТНК, Альфа-групп, які мають в Україні нафтопереробні заводи, системи заправок, тощо, все одно хто переможе - Тимошенко чи Янукович. Вони домовляться як з одною, так і з іншим. І будуть фінансувати двох лідерів перегонів. Також і Вексельберг, і інші, будуть фінансувати і Януковича, і Тимошенко. Міжнародний космополітичний капітал (як і тютюнові королі, і горілчані) не буде псувати з жодним з українських політичних лідерів відносини.

Олег Соскін.

У Центральну виборчу комісію подав документи для реєстрації кандидатом в президенти Василь Противсіх.

Про це повідомляє Ліга.net з посиланням на прес-службу ЦВК.

Самовисуванець, мешканець села Олешків Снятинського району Івано-Франківської області до зміни паспорта носив прізвище Гуменюк.

Противсіх - президент Івано-Франківської торгово-промислової палати.

Разом з тим він не надав у Центвиборчком документи, що підтверджують внесення
застави, однак має намір зробити це в найближчі дні.

Відповідно до закону про вибори президента, прийняти рішення про реєстрацію кандидата на посаду президента України або про відмову в реєстрації ЦВК зобов'язана протягом п'яти днів із дня прийняття документів.

Джерело: УП.

Спільнота патріотів України «Україна понад усе!» розпочинає безстрокову акцію по очищенню населених пунктів України від засміченості.

Громадянам України пропонується надсилати електронною поштою цифрові фотографії (розмір 800х600) на електронну скриньку Спільноти: upu.admin[собака]gmail.com (у листах треба обов’язково вказувати місце розташування звалищ). По мірі накопичення фотографій (від 10 і більше) вони будуть розміщуватися на сайті Спільноти http://upu.org.ua/ з вимогою з місцевих органів влади прибрати у вказаних місцях.

Можна ж на собі показати приклад. Чи може не такий він вже страшний той грип?

Епідемія грипу в Україні вплине на хід виборчої кампанії, вважає голова Комітету виборців України Олександр Черненко.

Про запровадження надзвичайного стану та скасування президентських виборів наразі говорити рано, сказав він "Німецькій хвилі".

Але, на думку Черненка, епідемія призведе до затягування із внесенням змін до виборчого закону, який скритикувала Рада Європи та Конституційний суд України, а також ускладнить формування виборчих комісій.

Голова КВУ впевнений, що провідні кандидати вповні скористаються епідемією для політичної самореклами.

Натомість член правління громадської організації "Альянс Майдан" Володимир Мартинюк підозрює владу в штучному перебільшенні масштабів епідемії та ставить під сумнів саму її наявність.

Мартинюк зазначив, що всупереч порядку, карантин оголошений одразу на центральному рівні. А приводом для цього стали статистичні дані про смертність від застудних хвороб.

На думку Мартинюка, ці дані спричинили паніку в суспільстві, бо були опубліковані вперше за останні десятиліття.

"Ми ж знайшли статистику, за якою минулого року в Америці на таку саму кількість душ населення було вдвічі більше смертей від запалення легень, застуди і так далі. Але ніхто при цьому не оголошував жодних надзвичайних станів", - заявив він.

Громадський активіст назвав "маніпулятивними" добірки новин більшості засобів масової інформації. І зазначив, що сусідня зі враженими грипом областями Польща заперечує наявність епідемії на своїй території.

Штучне нагнітання паніки, на думку Мартинюка, вигідно перш за все, главі уряду, бо дозволяє відвернути увагу суспільства від провалів урядової політики та обмежити виборчу активність її політичних конкурентів. Українська правда.

Запозичено тут: http://durdom.in.ua/uk/main/photo/photo_id/8796.phtml

В 2004 році в Ющенку бачили надійну альтернативу проросійському Януковичу з "пацанськими замашкамі". Ющенко переміг. З того часу багато чого змінилося. Хоча Янукович значно виріс як політик, але його малоросійство не зазнало змін. Свого часу Загроза-2004 об’єднала проти себе націонал-демократів, лібералів, соціалістів, радикальних націоналістів, малий та середній бізнес, нарешті звичайних пересічних громадян, які були обурені та налякані продовженням режиму Кучми.  

"Твою думку враховано, шапку буде повернуто" - такими анекдотами зустрічають передчасний старт передвиборчої кампанії Віктора Януковича. Спору немає,  жарт смішний, але скільки б не було ляпів у Федоровича, його рейтинг протягом трьох років тримається на рівні 28-33%. Протягом трьох років ПР виглядає як непорушна цеглина, не дивлячись на демарш з неї окремих політиків. Сам Прохвесор повертається до свого старого образу Хама: "їм треба повідривати оте місце, якого у вас нема"(журналістці - про педофілів), мер-засранець із Сімферополя, відлюдкувате обличчя на біг-мордах.  Загроза-2004 перевтілилась у Загрозу-2010. Не дивлячись на намагання політтехнологів представити Тимошенко єдиною альтернативою ВФЯ, БЮТ все ж знаходиться у протистоянні з Ющенком. На його дискредитацію спрямована неадекватна кількість тимошенківських ресурсів. Російський Інтернет переповнений антиющенківським брудом. Навіть Затулін заявив, що їх влаштує будь-який президент окрім Ющенка.

Отже, як і 2004-го,  два Віктора запропонували суспільству діаметрально протилежні цінності. Чи об’єднала Загроза-2010 хоч кого-небудь проти себе? Хто готовий підтримати чинного Президента? З якою командою він вступає у боротьбу за "найвищий стілець"?  Нагадаємо, що в ті часи Ющенка підтримувала маса політиків. Та де вони зараз? З Тимошенко все зрозуміло, Кінах, Рибачук і Зінченко відійшли в тінь, УНП і НРУ висувають своїх кандидатів, "любі друзі" гуртом перейшли у БЮТ. Навіть недавні соратники Президента Балога, Гриценко і Яценюк розпочали свою гру. З цієї сили-силенної людей вірними власним поглядам залишились  тільки Порошенко та Кириленко. Та наспіх створеного громадського руху "За Україну!" явно замало для серйозної участі у виборчих перегонах.

Однак деякі обставини суттєво відрізняються від ситуації п’ятирічної давнини. А саме - влада. Віктор Ющенко - Президент України. Це дає змогу застосовувати Секретаріат Президента, який в умілих руках може перетворитися на Кабмін (спитайте Медведчука). Це дає змогу призначати своїх людей в ОДА і РДА, тобто доносити свою позицію до кожного села. Проблема тут полягає в тому, що обласні чиновники ладні на все, аби зберегти своє крісло й кабінет. Тому частина з них негласно працює на виборчі штаби конкурентів, проявляючи свій "інстинкт збереження посади". Натомість реакції на такі дії з боку Президента немає. То ж з ким Ющенко йтиме на вибори, з вдаваними прихильниками?

Особисто сам він заявляв, що покладатиметься на патріотичні сили.  При цьому сама передвиборча кампанія Віктора Андрійовича ще не розпочалася. І ніяких хоча б чуток про перемовини. "Я не здамся" - казав Ющенко. То може пора доводити цю заяву на практиці?  

Станіслав Цись, Тарас Токар, спеціально для "Майдану".

«Українська народна партія висуває кандидатом на посаду Президента України свого лідера Юрія КОСТЕНКА – безкомпромісного захисника національних пріоритетів, особистість, незаплямовану жодним корупційним скандалом», а також «пропонує країні ідею ЕКОНОМІЧНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ – як єдиний можливий шлях виходу з кризи», - наголошується в заяві XI позачергового з’їзду УНП.

«Сутність ідеї Економічного Націоналізму – «Роби українське! Купуй українське! Захищай українське!», - йдеться в заяві УНП. Як наголошує партія, «цю стратегію було реалізовано в усіх європейських країнах та Сполучених Штатах Америки, а відтак - успішно доведено, що лише підтримкою вітчизняного виробника створюється вдосталь робочих місць, товарів і благ та забезпечується високий рівень життя громадян». УНП, яка «20 років сповідує ідеологію пріоритетності національних інтересів України та її народу», вважає, що «стратегія ЕКОНОМІЧНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ – це єдиний порятунок для Української Держави». Водночас, УНП «не вірить, що подолати кризу можна кредитами МВФ, що добробут держави може забезпечити ліберальна економіка, що гарантією безпеки України може стати Росія». УНП констатує, що «Україна на 18 році незалежності увійшла до 20-ти найбільш нестабільних країн світу, посіла 134 місце у рейтингу поширення корупції і 106 місце – за кількістю ВВП на душу населення, що нижче за Алжир, Габон та Намібію». «Такі показники могли стати лише результатом дій влади, яка не працює на суспільство, та не керується національним інтересом», - підкреслює УНП в заяві з’їзду. «Україна потребує правого світогляду у владі», а «команда УНП єдина в Україні яка може реалізувати цю програму», - наголошується в Заяві. Партія констатує, що «має ідеологічну команду професіоналів, котрі вже сьогодні реалізують програму партії на місцях». УНП постане на виборах як найпотужніша проукраїнська політична сила, що має «12 095 осередків в усіх регіонах України, де задіяні 60 тис партійців». «УНП йде на вибори», щоб праву ідею «почули і зрозуміли якнайбільше співвітчизників», - наголошується в заяві XI позачергового з’їзду УНП.

http://upu.org.ua/content/ukrajini-zaproponovano-obrati-kurs-ekonomichnogo-natsionalizmu