• БЛОГИ
 
 
• Блог Костянтина Матвієнка

Костянтин МатвієнкоПолітичний експерт

Ще раз про тарифи, для чайників09 листопада 2015, 19:41

Слово "чайники" у заголовку не взято в лапки, бо інколи чайник це просто чайник. Йдеться про те скільки коштує тепер підігріти чайник на кухонній плиті. Ціна газу для приватних споживачів, яку з травня в середньому підвищено на 60%, (зростання триває далі), вже не подужали 3800000 українських родин. Це визнав міністр соціальної політики та праці Павло Розенко, повідомивши, що такою є кількість звернень за державними субсидіями на погашення вартості комунальних платежів. Це число зросте мінімум удвічі до кінця першого кварталу наступного року.

Єдиним джерелом субсидування є державний бюджет – кошти платників податків. Таким чином держава однією рукою відпускає на вільний ринок ціни на газ, заганяючи ще мільйонів вісім осіб за межу злиднів, а іншою – з кишень платників податків частково субсидує його вартість. У такий спосіб створюються прибутки усіх підприємств, які вчепилися за газові труби і трубочки – від родовища або від точки входу газу на кордоні і до конфорки плити на кухні.

Щоб усунути паразитів на трубі, які живляться за рахунок державних субсидій, слід зробити субсидування не нормою, а рідкісним винятком. Вартість газу для населення знизити за рахунок спрямування газу державного видобутку не на потреби комерційних підприємств, а для домогосподарств. Щодо підприємств, то саме вони і мають купувати сировину та енергоносії на конкурентному ринку. Для зменшення ціни газу вітчизняного виробництва, як домогосподарствами, так і підприємствами, слід усунути одну з головних складових у його собівартості – ренти за видобування, яка сягає 70%. Надходження від ренти становить більше 24,5 млрд. грн. Вона надходить до бюджету. З бюджету ж сплачуються дотації населенню. Організаційна робота щодо нарахування та сплати субсидій теж має свою вартість, яка так само оплачується платниками податків. Як зазвичай, в Україні усілякий рух коштів "з точки А до точки В" призводить до їхнього "усихання".

Обмеження ренти на видобуток газу з 70% до 29% загалом та до 14% для особливо складних свердловин дозволить знизити його ціну на всіх етапах перепрдажу – від родовища до конфорки, знизити державні видатки на субсидування домогосподарств, а також зменшити кількість паразитів-корупціонерів, які живляться на субсидіях та торгівлі газом.

Завтра парламент має у другому читанні ухвалити відповідний закон. Уряд досі проти. Фракція партії "Народний фронт" – відповідно.

Фото: rbc.ua

• ЗМІ: Мартиненко може втратити заморожені у Швейцарії гроші
• Чехія теж розслідує справу проти Мартиненка – попросила Київ допомогти
• Мартиненко продовжує наполягати, що справи проти нього немає

Швейцарские правоохранители уже почти два года расследуют дело против него по подозрению во взяточничестве и отмывании денег. По версии местной прокуратуры чешская компания Skoda JS платила миллионы оффшорной компании с Панамы, акционером которой он является, за доступ к тендерам госкомпании "Энергоатом". Если правоохранителям удастся доказать вину, ему грозит тюремное заключение сроком пять лет. 

В Украине он, тем временем, продолжает возглавлять парламентский комитет по вопросам ТЭК и влиять на принятие важнейших в энергетической отрасли решений.

Этот человек – Николай Мартыненко, один из ближайших соратников премьер-министра Арсения Яценюка, член так называемого теневого правительства, куда входит узкий круг из окружения президента и главы правительства.

Собеседники "Украинской правды" в энергетической отрасли говорят о Мартыненко как об одном из серых кардиналов власти, который влияет на работу важнейших государственных предприятий в стране. В их числе участники рынка и чиновники ТЭК называют "Энергоатом", "Укргазвидобування", "Укртрансгаз", "Одесский припортовый завод".

Сам нардеп от связей открещивается, утверждает, что никакого отношения к госактивам не имеет. Не любит он говорить и о своем бизнесе. В своей декларации за 2014 год Мартыненко указал более, чем скромную сумму дохода – 530 тысяч гривен.

Но как показало расследование "Украинской правды", Мартыненко есть что скрывать. Только на одной из схем поставки ядерного топлива на украинское госпредприятие, австрийская компания-посредник, связанная с нардепом, могла заработать около 770 миллионов гривен.

Эта история о том, как в постмайданной Украине ближайшее окружение премьер-министра Яценюка продолжает зарабатывать деньги на посреднических операциях, а правоохранители закрывают на это глаза.

Энергичные предприниматели

Бывший комсомольский функционер Николай Мартыненко начинал свою карьеру народного депутата в далеком 1998 году, выиграв выборы по мажоритарному округу в Волынской области.

С того времени он избирался в каждый созыв Верховной Рады, меняя лишь политические проекты – "НУ-НС", "Батькивщина", "Народный фронт". Неизменным оставалось одно – уже четыре созыва подряд Мартыненко занимает руководящую должность в комитете по вопросам ТЭК.

Этот комитет Мартыненко без особых проблем возглавил и после парламентских выборов 2012 года, в годы президентства Януковича, находясь в оппозиции.

Интерес к энергетике у Мартыненко неслучаен.

В конце 90-х вместе с бывшим нардепом Давидом Жванией Мартыненко учредил компанию "Бринкфорд" и АО "Торговый дом", которые занимались поставками ТВЭЛов на украинские атомные станции, а также вывозом отработанного ядерного топлива в Россию.

Чтобы закрепить свои позиции в ядерной отрасли, бизнесмены пошли по стандартному сценарию – делегировали своего представителя руководить важнейшим госпредприятием. По такой схеме в 2000-м году государственную монополию "Энергоатом", управляющую всеми украинскими АЭС, впервые возглавил директор Хмельницкой АЭС Юрий Недашковский.

В последствии Недашковский еще дважды возглавлял госкомпанию – в 2005 году, когда украинское правительство формировалось из членов "Нашей Украины" и БЮТ, и в 2008-м, когда Юлия Тимошенко во второй раз стала премьер-министром. Недашковский успел поработать в должности руководителя "Энергоатома" и после прихода к власти Виктора Януковича – он был уволен с должности только в 2012 году.

Участники рынка и энергетические эксперты, опрошенные "Украинской правдой", в один голос утверждают, что именно благодаря политическому влиянию Мартыненко, Недашковский столько лет удерживался на своей должности.

В марте 2014 года, после побега Виктора Януковича и назначения премьером Арсения Яценюка, Недашковский возглавил компанию в четвертый раз.

Бизнес-партнеры Николай Мартыненко и Давид Жвания

"В правительстве тогда шли ожесточенные споры, его не хотели назначать, но Мартыненко настоял на том, что руководить компанией должен он. Аргумент – Недашковский единственный человек, который в Украине может вести переговоры с Россией по поставкам ядерного топлива, от которого зависит работа украинских АЭС", – рассказывает бывший высокопоставленный чиновник Минэнерго.

Мартыненко отрицает факты, что когда-либо лоббировал назначения Недашковского на должность руководителя "Энергоатома". "Недашковский – менеджер государственной компании "Энергоатом". Откройте сайт и прочитайте!" – заявил он в комментарии "Украинской правде".

Выйти сухим из воды

Осенью 2014 года, уже при Недашковском, в "Энергоатоме" прошли обыски ГПУ по уголовным делам, связанным со злоупотреблением служебным положением сотрудниками компании. Вопросы у правоохранителей вызвали тендеры, проведенные госпредприятием. По мнению следователей прокуратуры, они не являлись экономически выгодными для "Энергоатома".

Дело в итоге замяли, а Недашковский заявил о выполнении ГПУ российского заказа. "Его цель – срыв контракта с Восточным ГОКом на поставку отечественного урана, от которых зависит работа отечественных АЭС", – говорил тогда руководитель компании.

Справка
Восточный ГОК - единственное в Украине предприятие по добыче и переработке урановой руды, которое должно полностью обеспечивать  потребности украинской атомной отрасли в природном уране. Продукция предприятия продается госкомпании "Энергоатом". В свою очередь, "Энергоатом" этот урановый концентрат передает российскому ТВЭЛу, который использует его для производства тепловыделяющих сборок. Затем их используют в работе украинских АЭС.

В конце прошлого года под ударом правоохранителей, но на этот раз швейцарских, оказался и сам Николай Мартыненко.

Чешские СМИ сообщили, что против народного депутата возбуждено уголовное дело в Швейцарии. Мартыненко подозревают в получении взятки от чешской компании Skoda – поставщика оборудования для атомных электростанций.

Журналисты швейцарской газеты SonntagsZeitung выяснили, что Мартыненко подозревается в получении взятки в размере 30 млн франков за допуск чешской компании к тендерам "Энергоатома". Эти деньги были заблокированы на счетах в банке Hottinger в Швейцарии. Руководство финучреждения заметило подозрительные транзакции и пожаловалось правоохранителям.

Николай Мартыненко, один из ближайших соратников премьер-министра Арсения Яценюка

Народный депутат Сергей Лещенко утверждает, что, если швейцарской прокуратуре удастся доказать вину Мартыненко, ему грозит штраф в размере 1 млн франков и 5 лет лишения свободы.

В апреле свои претензии к работе "Энергоатома" предъявил глава Госфининспекции Николай Гордиенко, который открытым текстом назвал Николая Мартыненко "смотрящим" за "Энергоатомом".

Гордиенко озвучил новую цифру злоупотреблений компании — 1,5 млрд гривен. Они касались тендерных закупок, завышенной стоимости строительства Централизованного хранилища отработанного ядерного топлива. Глава фининспекции также заявил, что Мартыненко препятствовал ревизии "Энергоатома".

Но и этот скандал закончился ничем. Гордиенко в итоге со скандалом уволили из Госфининспекции, а его обвинения назвали необоснованными.

Впрочем, вопросы к контрактам государственной компании были не только у Гордиенко.

В начале июня СБУ зафиксировала факты системных нарушений при покупке уранового концентрата для потребностей ядерной отрасли.

Она ссылалась в своем сообщении на долгосрочный между "Энергоатомом" и ВостГОКом, который предусматривал поставки уранового концентрата для потребностей энергетического комплекса за счет собственных ресурсов комбината.

Но, как выяснилось – в 2014 году руководство комбината закупало урановый концентрат у специально созданной ими заграницей коммерческой структуре.

В результате концентрат был куплен у иностранного поставщика по цене 90 долларов за килограмм на общую сумму $18 млн.

Вместе с тем, в официальной документации комбината была указана уже другая цена - $138. То есть украинской компании контракт обошелся в $28 млн. Сумму убытков государству СБУ оценила в $10 млн. Эти деньги в итоге были выведены на счета подконтрольныых фиктивных предприятий.

По информации "Украинской правды", СБУ продолжает свое расследование.

В тоже время, как нам удалось выяснить, данная схема поставок ядерного концентрата сохраняется и по сей день, несмотря на бдительность украинских правоохранительных органов.

Вся президентська рать замулює очі європейцям, видаючи, що вимоги ЄС у сфері протидії корупції, від яких залежить скасування шенгенських віз для українців, виконано.

Проте, у спробі пошити європейців у дурні, офіційний Київ обіграв сам себе.

Вчора Президент України в розмові з німецькими журналістами заявив, що Київ виконав один із пунктів плану з безвізової лібералізації та оновив склад учасників від Генпрокуратури у комісії з обрання антикорупційного прокурора саме так, як того вимагав ЄС.

Це, м'яко кажучи, неправда.

Бо ЄС вимагав спочатку замінити одіозних членів конкурсної комісії, а потім – і всю "четвірку Шокіна". І не просто замінити, а призначити до неї представників, яким довіряє громадськість, зокрема й тих, кого розглядала Верховна Рада, яка також делегувала сімох своїх представників обирати антикорупційного прокурора.

Натомість, у Порошокіна замінили лише двох із чотирьох членів комісії, лишивши в ній одіозного заступника генпрокурора Юрія Севрука. Саме щодо Севрука було найбільше застережень як у громадськості, так і у народних депутатів, а нещодавно цей заступник генпрокурора на камеру брехав журналістам, коментуючи фальсифікації протоколів з результатами відбору на керівництво однієї місцевої прокуратури.

"Наступного ж дня ми усунули цих людей з конкурсної комісії і включили тих, кого пропонував Європейський Союз, включно з паном Кесслером", - сказав Порошенко у розмові з журналістом передачі Conflict Zone, що виходить на телеканалі DW.

Це – відверта брехня.

Бо Джованні Кесслера, генерального директора Європейського управління боротьби з шахрайством, в комісію з обрання антикорупційного прокурора не включили. І навряд чи включать, бо Порошокіну потрібен у комісії контрольований Севрук, а не Кесслер, який був кісткою в горлі адміністрації президента, коли обирали директора Антикорпуційного Бюро.

Натомість у Порошокіна придумали, як включити Кесслера в комісію і зберегти там Севрука. Пропонують це зробити руками народних депутатів. У п'ятницю на сайті Верховної Ради з'явився проект постанови, яким пропонується замінити американського прокурора Мері Батлер, делеговану в комісію Народним Фронтом, на пана Кесслера!

Вочевидь, саме це "продає" президент європейцям як виконання їхніх вимог.

Але цього не буде як мінімум з трьох причин.

Причина перша – сам пан Кесслер, як європейський чиновник та дипломат, навряд чи погодиться стати "заміною" своєму американському колезі. Це неприйнятно ані з політичної, ані з дипломатичної точок зору. І це прекрасно розуміють в АП.

Причина друга – у Верховної Ради немає законних підстав перепризначати своїх делегатів у конкурсну комісію. Проте, є підстави політичні.

Пропозиція замінити Кесслера на Батлер є свідомою маніпуляцією і спробою руками народних депутатів позбутися єдиного міжнародника в комісії, на якого жодна із політичних сил немає впливу. Зараз комісія переходить до останнього етапу – співбесід із кандидатами. І саме зараз, а не три тижні тому, коли комісія тільки-но починала працювати, Рада вирішила, що пані Батлер в ній не місце.

Злякавшись можливості мати одразу двох принципових іноземців у комісії, у Порошокіна придумали, як їх взагалі позбутися.

Причина третя – рішення про заміну складу представників у комісії, делегованих Парламентом, якось треба пояснити і європейцям, які цього не вимагали, і американцям, які, за нашою інформацією, уже в шоці, адже пані Батлер прилітає у вівторок в Україну на три тижні – аби взяти участь у всіх співбесідах з майбутніми антикорупційними прокурорами.

Оскільки жодного притомного аргументу у влади немає, парламентарі знайшли технічне пояснення – мовляв, пані Батлер хронічно відсутня на засіданнях комісії.

Жодного зриву засідання конкурсної комісії через відсутність Мері Батлер не відбулося, бо члені комісії, розуміючи аргументи влади, наперед домовилися про правила, які умовжливи повноцінну участь у ній іноземним представникам. Мері Батлер брала участь у засіданнях і голосувала онлайн. А тепер їде в Україну, аби три тижні проводити багатогодинні співбесіди з майбутніми антикорупційними прокурорами.

Отже, закиди про незадовільну роботу Мері Батлер в комісії є щонайменше безпідставними. Цікаво, як після такої "заміни" дивитиметься в очі американським донорам прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, чия політична сила пропонувала Мері Батлер в конкурсну комісію.

У спробах зімітувати виконання антикорупційної вимоги офіційний Київ надурив сам себе. І нині у Президента є один єдиний спосіб вийти із очевидного дипломатичного клінчу, який уже обіцяє особисто для Петра Порошенка обернутися гучним міжнародним скандалом, наслідком якого буде негативне рішення європейців щодо виконання Україною безвізового плану.

Порошокін має призначити в конкурсну комісію Джованні Кесслера замість Юрія Севрука.

А також – вибачитися перед прокурором Мері Батлер за проект постанови про її фактичне "звільнення" з комісії, про який проукраїнський американський політик дізнається з преси, а не від офіційних осіб, які помпезно кликали і переконували її допомогти з обранням антикорупційного прокурора для Антикорупційного Бюро, яке будують за рахунок грошей від США та ЄС.