Проміжний фініш малого кубку Львівщини зі спортивного туризму “Перехід-2011” пройшов поблизу “Родинного гнізда” – чудової приватної садиби Романа Попадинця в Жданівці. Дванадцять команд-учасниць змагань з усіх сил намагалися якнайшвидше перетнути фінішну пряму, щоб відпочити після дуже важкого переходу. Настільки важкого, що тільки сім із дванадцяти команд дійшли до місця призначення й тільки чотири із семи вирушили далі.

Річ у тому, як наголосив головний суддя змагань, інструктор-методист з оздоровчого туризму Львівського обласного управління фізичного виховання та спорту Юрій Дьячек, що мало просто дійти до проміжного фінішу, треба вкластися у визначений час. А вчасно пройти маршрутом зі старою картою в руках, на якій позначені стежки, деякі із яких уже завалені деревами, ох, як важко.

Тим не менше, саме труднощі роблять маршрути цікавими, а завдяки втомі відчувається справжня насолода від відпочинку. Особливо ж такого, як у “Родинному гнізді”. 

Тут на спортсменів чекали чани з нагрітою джерельною водою, в яких можна було попаритися, потім охолодитися в чудовому ставку й розслабитися у фешенебельних номерах, кожен із яких збудований з іншої породи дерева – сосни, ялини, дуба, бука, ясена, модрини та черешні. Туристам розповідали про це, та безпосередні враження перевершили найсміливіші уявлення.

А часу помріяти в них було вдосталь. Стартували команди в селі Корчин поблизу водоспаду, звідти рушили на Ямельницю, потім на Східницю, Підбуж, щоб дійти до проміжного фінішу в Жданівці. Першою судді побачили команду з оригінальною назвою “Тапочки”. Захекані хлопці та дівчата розповідали, що цей маршрут є одним із найскладніших, а тому можна хіба поспівчувати командам з Києва та інших областей, які не звикли до таких подорожей.

 Власник приватної садиби Роман Попадинець є прихильником здорового способу життя, а тому й не дивно, що він став одним із спонсорів змагань. Іншими спонсорами виступили Дрогобицька районна (Юрій Кулинич) та Трускавецька міська (Юрій Гарбузинський) організації партії “Удар” Віталія Кличка. Вони постаралися, щоб у кожного із учасників залишилася добра згадка про проміжний фініш у Жданівці. Команди, які посіли призові місця, нагородили кубками та цінними подарунками. 

Та задоволеними залишились усі, адже враження про відпочинок у “Родинному гнізді” – просто незабутні.

Знайти "Родинне гніздо" можна на Дрогобиччині у селі Жданівка,

 а телефон для довідок: +380 967 672 12 11

Сліди людської любові до техніки можна побачити і відчути у музеї мототехніки, що розпочав свою роботу 30 квітня 2011 року у Дрогобичі.

Так що запрошуємо у Дрогобич до байків!

фото Ігоря Фецяка

Христос Воскрес

Христос воскрес - радійте, діти,  Біжіть у поле, у садок,  Збирайте зіллячко і квіти.  Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти  Нехай почує Божий рай  Як на землі радіють діти  І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,  Радіючи з святих небес...  Збирайтесь, діти, ну ж співати:  Христос воскрес!  Христос воскрес!

Христос воскрес!  Під небозвід пливе — злітає звук пісень.  Це свято в нас -  Великий день,  Кінець журби, недолі, бід.  Христос воскрес, Христос воскрес!

Христос воскрес! Радіє світ,  Бо вже прийшла життя весна,  Пропала вмить душевна тьма,  Гріховне зло і смерті слід.  Христос воскрес,  Христос воскрес!

Христос воскрес!  Вже грає дзвін,  Навколо лине звук святий,  Спішить до церкви гурт людей  Христу віддати честь й поклін.  Христос воскрес,  Христос воскрес!

Христос воскрес!  Надходить час:  На зміну грішного буття  Спасенне нам іде життя —  Воскресний день святий для нас.  Христос воскрес,  Христос воскрес!

Христос воскрес!  Веселий день,  Співає люд, радіє світ.  Любов несуть слова пісень  В широкий світ, під небозвід.

Христос воскрес!  В усіх серцях  Росте добро і щирість слів,  Щасливий блиск у всіх очах,  На всіх устах веселий спів.

Христос воскрес!  Співай, радій,  Бо зникла ніч і сон гріха.  Вже сонце йде, проміння рій  Віщує день новий життя.

Христос воскрес!  Христос воскрес!  О, радійте, Божі люди,  Кожний гнів нехай забуде  І в любові проживає, -  Так Христос заповідає,  Бо любов прийшла з Небес:  Христос воскрес!  Христос воскрес!

Леонід Глібів

Ліна Костенко 

Записки українського самашедшого

Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим,отже, завжди є люфт для надії. Я особисто дуже надіюсь, що у новому столітті все буде інакше, і ми будемо інакші, і непотягнемо за собою шлейф тих самих проблем. Бо я вже не так боюся нових найскладніших проблем, як тих самих,хронічних. Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.