О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Виявляється римляни конкурс оголосили

Виявляється римляни конкурс оголосили, а нам нічого не сказали  , випадково натрапив на нього http://blog.i.ua/community/666/166830/  бо вже тиждень в їх товариство не заглядав.
Тому пропоную, щоб нам потім не тикали, зменшити кількість копіпостів. Якщо вже знайшли якусь цікаву статтю, то передавайте враження своїми словами і давайте посилання.

Удачі.

Подарок от Ахметова. Крымским «регионалам» настал полный «ЕЦ»?



О кулуарном сотрудничестве Ахметова и Ющенко не писал разве ленивый. Однако, в Интернете все чаще начинает появляться информация более угрожающего характера: о фактическом начале внутрипартийного раскола в Партии регионов.

В часности, упоминается о том, что якобы Ахметов в Крыму уже начал начал откровенно «сливать» Януковича. Якобы Ринат Леонидович "дал команду своим людям (именно команда Рината играет первую скрипку в регионе) готовиться к выборам и работать на интересы ЕЦ и Виктора Ющенко".

Об этом, в частности, пишет From-UA в своей статье "Ахметов «сливает» Партию регионов". Впрочем, читайте сами:

"С началом кризиса, инспирированного с Банковой, Партия регионов получила шанс вернуться во власть. Но «регионалы» ввязались в сложную борьбу в непростые для партии времена. Ведь переговоры по поводу нового большинства с участием ПР могут не только не сплотить различные группы влияния внутри партии, а наоборот ускорить процесс ее развала. В недавнем прошлом главный финансист партии Ринат Ахметов уже начал собственную игру, и Виктор Янукович занимает все меньше места в его планах. Подтверждением может служить информация из родного для бело-голубых региона - Донецкой области. Там уже сейчас серьезно аукнулся внутрипартийный конфликт по поводу возможного создания коалиции с БЮТ. «Рупор Ахметова» председатель облсовета Анатолий Близнюк резко раскритиковал Кабмин, а «голос Януковича» мэр Донецка Александр Лукьянченко отказался исполнять Указ Президента о ликвидации памятников тоталитаризма. Таким вот образом первые пытаются рассорить Януковича с Тимошенко, вторые же ставят целью вбить клин между Ющенко и Ахметовым.

«Точно так же единственным шансом Виктора Федоровича сохранить свое лидерство в партии остается заключение коалиционного соглашения с БЮТ. Все остальные пути у враждующих сторон, похоже, отрезаны окончательно. Соответственно, нет иных вариантов и у «регионалов» на местах, кроме как пойти стенка на стенку», - пишет авторитетный еженедельник «Комментарии».

Более того, новости из регионов свидетельствуют о том, что Ахметов уже начал откровенно «сливать» партийные ячейки под пропрезидентский проект «Единый Центр». Характерным примером тому может служить Крым, где вовсю заправляют люди миллиардера.

Предыстория конфликта. Внутренние разногласия у «регионалов» родились не сегодня. Все началось еще с 2004 года, когда лидер Виктор Янукович потерпел досадное поражение на президентских выборах. Конечно же, в планы Рината Ахметова это, мягко говоря, не входило. Впрочем, конфликт между «идеологическим крылом» Януковича и «финансовым крылом» Ахметова поначалу носил латентный характер, плюс еще и избиратели пребывали в шоке от событий 2004 года. Однако не без помощи политтехнологических разработок американских советников Ахметова и напряженных отношений в рядах помаранчевых оппонентов, ПР удалось не только удержаться на плаву, но и сделать Януковича премьером. Пиком влияния регионалов можно считать 2006 год. Но, потеряв власть или же отдав ее, если учитывать позицию Ахметова (именно его называют тем, кто, получив личные гарантии от Ющенко, «дал добро» на перевыборы в 2007-м), ПР заметно начала терять электоральные позиции, особенно на юго-востоке страны. Даже штатный политолог бело-голубых Андрей Ермолаев, основываясь на социологических исследованиях своего Центра, в августе прошлого года отмечал, что «у Партии регионов возникли проблемы снижения доверия в Харьковской области, в Крыму, в Днепропетровской области».

Со временем дела у регионалов пошли еще хуже. Точкой самого низкого падения популярности стал период после выборов 2007 года. Пообещав с помощью референдума быстро решить вопрос языка, сделав русский вторым государственным, лидеры партии, едва закончились выборы, забрали свои слова обратно. В октябре того же года лидер крымского отделения ПР Василий Киселев заявил, что «всем политическим силам нужно остановиться и отойти назад. Мы не должны выдвигать те требования, которые возбуждают западную часть населения Украины, а западники, в свою очередь, не должны выдвигать требования, которые возмущают жителей юго-востока». Как говорится, регионалы настоящие хозяева своего слова: захотел - пообещал, передумал - забрал. А коллега Киселева - нардеп Юрий Болдырев вообще поразил своей откровенностью. Он признал, что идея референдума по языку и НАТО была... предложена штабом «бело-синих» после того, как стало очевидно, что регионалы теряют поддержку голосов избирателей. В придачу ко всему, «бело-голубые» в конечном результате проиграли борьбу за власть Тимошенко и ушли в оппозицию.

Избиратели ПР в такой ситуации повели себя вполне естественно - рейтинги партии и лично Виктора Федоровича начали стремительно падать. Вполне логично, что главный удар пришелся на юго-восток. Так, в 2007 году на парламентских выборах в Крыму за «регионы» отдали свои голоса 60,98% избирателей. Теперь же, по данным известной социологической компании «Юкрейниан социолоджи сервис» (цифры других котирующихся на рынке социологических служб существенно не отличаются), уже в январе 2008-го на Донбассе и в Крыму готовы были поддержать ПР - 46,1%, в сентябре и вовсе 40,4%! Что касается президентского рейтинга Януковича, то и здесь картина на Донбассе и в Крыму довольно безрадостна. Бывшего премьер-министра в сентябре 2008 года готовы были поддержать только 39,2% опрошенных. Напомним, что в так называемом третьем туре выборов президента-2004 Янукович набрал в Донецкой и Луганской областях свыше 90%, а в Крыму - 81,26%.

Крымские «регионалы» променяли Януковича на Ющенко. Анализируя рейтинги, мы не зря делали акцент на Крымском полуострове. Ведь именно здесь люди наиболее чувствительны к языковому вопросу, соответственно, сильнее других разочаровались в нерешительности регионалов. Но есть еще один очень примечательный фактор, который заставляет пристальней присмотреться именно к АРК, а именно речь идет все о том же расколе в рядах регионалах, который, похоже, начался именно в этом регионе. Тенденция того, что оказалась ПР на грани раскола, четко проявилась в момент, когда многолетнюю соратницу Рината Ахметова Раису Богатыреву лидер ПР Виктор Янукович буквально «выпер» из партии. В ответ группа миллиардера прошлась по соратникам Януковича. Больше всех досталось Дмитрию Табачнику, которого друг Ахметова Борис Колесников потребовал лишить партбилета.

Ринат Ахметов, все больше ориентирующийся на Виктора Ющенко, начал откровенно «сливать» Януковича. Именно позиция миллиардера, согласованная с Банковой, не дает продвинуться переговорам ПР и БЮТ о создании коалиции. Ахметов уже откровенно начал играть на досрочные выборы, где рассчитывает выгодно разложить яйца в разные корзины. Очевидно, больше всего «золотых яиц» достанется проекту Балоги «Единый Центр» (ЕЦ). Это, как подтверждают авторитетные источники, как раз и происходит в Крыму. Ринат Ахметов дал команду своим людям (именно команда Рината играет первую скрипку в регионе) готовиться к выборам и работать на интересы ЕЦ и Виктора Ющенко! Это событие стало сенсацией в политических кругах полуострова, его сейчас активно обсуждают в кулуарах Совмина и местного парламента. Главным исполнителем называют тандем главы Совмина Анатолия Гриценко и депутата-регионала Александра Мельника. Премьера автономии и депутата ВР АРК объединяет много общего - они главная опора Ахметова...

Отметим, что оба политика шли на сближение с Ющенко в ногу со своим патроном. Еще в 2006 году, тогда еще спикер парламента и главный кандидат на должность премьер-министра АРК, четко заявил о своих симпатиях. Он безапелляционно подчеркнул, что местные регионалы... разделяют программу Ющенко «Десять шагов навстречу людям». А тему оппозиционности Крыма к центру он назвал надуманной. Такая позиция, конечно же, не прошла мимо внимания Президента. Интересная деталь: сразу после избрания главой Совмина Анатолия Павловича Гриценко на глазах у местных журналистов, со словами «звонил Ахметов», поздравил Александр Мельник, передав Гриценко трубочку. При таком обилии фактов не сложно предположить, что все дела против Анатолия Гриценко, в том числе и недавнее по подозрению в избиении понятого, «спустят на тормоза», как это, в свое время, сделали и по Александру Мельнику...

Медвежья услуга. Вот такая гоп-компания призвана помогать «лидеру Майдана» Ющенко в Крыму. Теперь-то Александр Мельник получит возможность использовать запись якобы его разговора с Львом Миримским (экс-нардеп, один из лидеров партии «Союз»). Пленка с голосами, очень похожими на обоих персонажей, гуляла по Интернету в конце 2004 года. На ней «голос Мельника» уверял Миримского, что Ющенко «траванули серьезно», в то время как его собеседник иронически утверждал, что кандидат в Президенты сам отравился. Теперь в покушение на Ющенко не верят даже многие его соратники, так что Виктору Андреевичу наверняка было бы приятно услышать слова поддержки.

Кстати, на этой же пленке «голос Мельника» утверждает, что в случае победы на выборах (разговор якобы имел место 31 октября 2004 г.) Януковича именно Гриценко и сам Мельник являются главными кандидатами на пост премьер-министра АРК. Тогда в это верилось с трудом, ведь были более весомые фигуры. Но своего тандем достиг, несмотря на то, что победил Ющенко. Благо, их патрон Ахметов вовремя переориентировался. Что до интересов родной партии, то Гриценко и Мельнику, как стало понятно, помаранчевый Ющенко гораздо ближе, чем бело-синий Янукович. К сожалению Виктора Федоровича, личный... имидж крымских ординарцев Ахметова в свое время понизил рейтинг ПР в Крыму. Теперь же Гриценко и Мельник трудятся на понижение на полуострове рейтингов Ющенко и Балоги.

На фоне глубокого раздрая в ПР неудивительно, что этим пользуются их политические противники. Так, ввиду того, что позиция Юлии Тимошенко стала менее радикальной и она открыто ищет пути сближения с Россией, получая одобрение со стороны Владимира Путина, электорат «бело-голубых» активно перетекает к БЮТ и пророссийским силам вроде Наталии Витренко и Василия Волги. В Крыму и на Донбассе за нынешнего премьера уже готовы проголосовать порядка 10-15% и показатели постоянно растут. Единственным политиком, который отбирает «бело-голубых» избирателей, является Тимошенко, на Западе и в Центре она на 15-30% опережает Януковича, а ее президентский рейтинг в Донбассе и на Юге постоянно растет, констатируют социологи.

Вот так, помогая Ющенко, Ахметов и Ко значительно способствуют Тимошенко. Впрочем, это «рок» многих людей, решивших поддержать Президента".

* * *

Комментарий для «Фразы»

Владимир Сивкович, народный депутат, фракция Партии регионов: "Это ерунда какая-то. Ничего подобного быть не может. В Партии регионов никаких таких процессов не происходит".

Комментарии с блогов и форумов:

varjag_2007: "Бандитам тюрьмы, бандитам тюрьмы" Ахметов при юще в 2 раза увеличил свое состояние (другие олигархи только в полтора). Так что они, умиротворяя мелочевкой на батурин и мистецький Арсенал, пылинки с него сдувать будут, пока есть еще что с Украины выжимать. А идеология ОУН об "ініціятивній меншості" и "неусвідомленій більшості" для них как раз в самый раз подходит"

vokintrop: "Жесткое заявление одного из лидеров Партии Регионов Бориса Колесникова относительно необходимости исключения из партии бывшего вице-премьера и главы президентской администрации Дмитрия Табачника продемонстрировало, что на украинской политической сцене, помимо официально оформленных блоков и объединений, есть еще и неформальные группы предпринимателей по интересам. Одну из них, не таясь, представляет Борис Колесников – это «бизнесмены юго-востока». Еще одним ведущим представителем этой группировки является Ринат Ахметов – судя по словам того же Колесникова. И если вспомнить, что гневная реакция Колесникова связана с исключением из партии секретаря Совета по национальной безопасности и обороне Раисы Богатыревой, то можно сделать еще один простой вывод – в нынешнем украинском противостоянии бизнесмены юго-востока поддерживают президента Виктора Ющенко"

a_gru: "Не мог бы мне кто-нибудь из украинских френдов объяснить, почему никем не рассматривается вариант коалиции "НУ-Регионы"? Это что, совсем невозможно? А по-моему, так вполне. Достаточно всего двум людям - Ахметову и Ющенко - договориться. На взаимовыгодных, разумеется, условиях"

Подготовил Николай Неизвестный, «Фраза»

Лента за лентою...

Етногурт "Буття" (www.buttia.kiev.ua) записав новий альбом "Ми ідем за Україну". До нього ввійшли повстанські, стрілецькі, жовнірські пісні.

Великою рушійною силою, що піднімала народ на боротьбу була віра предків наших. Після хрещення Русі, переслідувані князями волхви об’єднувались у таємні громади і утворювали у віддалених місцях Січі, засновували школи бойового гарту.

Більшість волхвів пішла в народ і стали боянами, байдами, кобзарями, бандуристами, козаками-характерниками, мамаями. Історичні билини, думи і балади сприяли збереженню в народі пам’яті про своє походження, як оберіг від асиміляційних процесів з ворогами. Впроваджуючи співочі звичаї волхви заклали механізм збереження рідної мови.

В 1775році Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ. Традиція козацької боротьби за волю України продовжувала жити у піснях («Повіяв вітер степовий», «Розпрощався стрілець»). Остання пісня має таку сильну енергетику, що її співала навіть комуністична молодь, правда на свої слова («Там вдали у реки…»).

Національне відродження розпочалось 5 травня 1900 року заснуванням першої Січі на Покутті Кирилом Трильовським. Руханково-пожежні товариства вилилися в масовий народний рух і утворення в 1913 році новітнього українського війська Українських Січових Стрільців. В стрілецьких піснях(«Ой на горі на Маківці») відбито наказ про потребу національного визволення та розбудови української державності. Вони будять почуття, розум, грають неоціненну роль у розвитку національної духовної культури незалежної України.

Повстанські пісні допомогали у боротьбі вояків УПА за долю та незалежність України. Вони піднімали їх бойовий дух,виховували в них стійкість,мужність та відданість справі («В Закарпатті радість стала», «Світить місяць над зорями»),за яку боролися повстанці. Збірку пісень в записах Михайла Іванюка нам люб’язно надала відома гуцульська журналістка Антоніна Спільна з Кутів. Пан Михайло – фольклорист, етнограф, краєзнавець. Він, очевидець повстанського руху, тримав в памяті ці чудові твори більше півстоліття

Більшість повстанських пісень написана в мінорі,і це закономірно, бо в цих піснях співається про розлуку повстанця з коханою дівчиною та рідними, передається туга за вбитими вояками («Подай дівчино руку на прощання», «В Карпатах сум і жаль настав», «Як з Бережан до Кадри», «Повіяв вітер степовий».

Незламний дух українського воїнства(«При каноні стояв») та нестримна жага до життя («Шабелина») відчувається і в жовнірських піснях, що передували стрілецьким.

Пісня «Над’їхало авто» розвінчує міф про співробітництво повстанців з гітлерівцями. Бойові будні оспівуються в піснях «Ой у лісі , на полянці», «Ой там під лісом, темним бором».

Багато пісень героїчного(«Гей вкраїнці милі браття», «Ми українські партизани»), епічного («Десь там далеко на Волині», «Ішли ми з друзями»), маршевого («В горах грім гуде», «Йдуть повстанці») характеру. Визвольні пісні мають пізнавальну, історичну та естетичну цінність, тому іх залюбки співають українці.

Не вдалося записати жодної української пісні про Червону армію, зате пісні вояків УПА знають і люблять. До цих пісень ще довго припадатимуть як до цілющого джерела, здатного витравити з душі і тіла хворої нації рабський дух, робити людину сильнішою,мудрішою у життєвих змагах.

Зважаючи на побажання блогерів надаю слова пісні "Лента за лентою":

Вже вечір вечоріє, колишеться трава,

Йде армія повстанча, йде армія УПА.

Приспів.

Лента за лентою набої подавай!

Вкраїнський повстанче, назад не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,

Юнак-скорострільник їх вправно косив.

Приспів.

Як сонце сходило,утомлений юнак

Упав поранений, упав він навзнак.

Приспів.

До нього санітарка поспішно іде,

В обличчя вдивляється, його пізнає.

Приспів.

Він в неї вдивлявся, а рана запекла,

Вже біля скоростріла дівчина молода.

Приспів.

А ворог атакує, в останній момент

Наново заграв їх московський кулемет.

Приспів.

Вкраїнські повстанці боролись, як орли,

Останні набої для себе берегли.

Приспів.

Йде лава за лавою, колишеться трава,

Йде армія вкраїнська, йде армія УПА.

Приспів.

 

Моя рідна Батьківщина

Моя рідна Батьківщина

У минулому колись славна країна

Знеславлена не ворогами

Не поляками не турками не москалями

А знеславлена рідними синами

Рідними невірними синами

Котрі через жагу влади тебе роздирали

Братів твоїх один на одного натравлювали.

Блин когда они уже успакоятся и будут думать не только о своих з@дниц@х.Не риально ну ведь них... неделают sad.

Перший всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль "Орелі"

Танцювала риба з раком,А петрушка з пастернаком, А цибулька дивувала, Як петрушка танцювала. Орелі - гойдалка або колиска, в якій плекалася дитина від перших днів свого народження. А ще так назвали Перший всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль його організатори Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» та продюсерська агенція Etno Sound. Фестиваль відбувся 6-7 вересня під лозунгом «Турбота про майбутнє України варта всіх наших зусиль!» і мав за мету збагачення сучасних методів виховання дитини досягненнями української етнопедагогіки. За основу формування особистості, на думку ініціаторів, необхідно брати автентичну народну культуру. Залучення дітей та батьків до спільної творчості, входження молодих у процес творення народного мистецтва, представлення етнічної самобутності фолькгуртів з різних регіонів України, обмін досвідом і демонстрація здобутків – основні цілі заходів проекту. Відбувся розгорнутий показ української традиції плекання дітей від немовлят до шлюбного віку (16-17 років). Ніна Матвієнко, лірник Сашко, Євген Товстуха, дядько Лев, гурт автентичної української музики «Буття», «Школа традиційного народного танцю» не потребують особливих рекомендацій. Були запрошені дитячі фольклорні колективи з Києва: «Левеня», «Яворина», «Цвітень», «Зернятко», «Дай Боже». А також «Великодні хороводи» (Шептичі, Львівщина); «Вербиченька» (Нова Водолага, Харківщина); «Цвіт папороті» (Соболівка, Вінниччина); «Бойківські музики» (Стрілки, Львівщина); «Чорнобривець» (Шишаки, Полтавщина); «Світлячок» (Золотоноша, Черкащина); «Співаночки» (Донецьк); «Цімборики» (Хуст, Закарпаття); «Перекотиполе) (Велика Олександрівка, Київщина); «Берегиня» (Ємільчено, Житомирщина). Це був калейдоскоп різноманіття фольклорної спадщини. Кожен виступ – феєричне театральне дійство з регіональними особливостями. Прелюдією свята став виступ етногурту «Буття» прямо на вулиці. Автентичні пісні, побутові танці з їх показом дітям та випадковим перехожим, інструментальні награвання зазивали киян до святкових заходів. На відкритті фестиваля гурти Цвітень (Київ), Цвіт папороті (Вінниччина), Чорнобривець (Полтавщина), Вербиченька (Харківщина) показали веснянки, обжинки, дитячі ігри. Українські колисанки не просто заспокоюють діток. Вони сприяють фізіологічному та психічному розвиткові немовлят і вивчаються мамами усього світу. Великий двір раптом опустів. В приміщенні музею майстер-клас з колискових пісень проводила Ніна Матвієнко. Хлопчики 12-14 років випробовувались на дорослість. Затим відбувався ініціальний обряд всадження на коня який символізував вступ до парубоцької громади з розширенням обов’язків. Постійно працювала виставка «Дитина в звичаях і побуті українського народу». Дитячі меблі, одяг, іграшки, дитячі знаряддя праці, фото, картини, гостинці з відеосупроводом – забавлянки, колискові, казки. Чим гратися дитині: ляльками чи машинками і зброєю? В грі діти навчаються проявлятися у дорослому житті, «проживають» своє майбутнє життя. Тому думайте які іграшки купувати. Не варто, наприклад, дарувати ляльку Барбі з дорослими рисами, тому,що дитина сприймає ляльку як немовля, яке потрібно пеленати , заколисувати. На ігровому майданчику ДОМу «Равлик» діти мандрували по обрядах року, вчились готувати святкову атрибутику. Звучали казки, загадки, скоромовки. Як завжди розважав своїми мудрими казками лірник Сашко. Його казки – це живі народні картинки з обов’язковою участю слухачів в якості дійових осіб, що можуть на ходу міняти хід подій.…Хочеться сказати кілька слів про мудрого дядька Лева Скулинського. Він спілкувався з Т.Шевченком, О.Пчілкою, І.Франком, Л.Українкою. І зараз живе на Волині біля озера Нечимного (с.Скулин, Ковельського району). Любить дядько розповідати діткам про Лісовиків, Мавок, Перелесників, Потерчат… Майструє для них іграшки і чекає на листи(поштовий індекс 45043). Для представників преси пройшла прес-конференція під головуванням директора фестивалю Петра Гончара. В рамках фестивалю пройшла презентація та перегляд анімаційного відеофільму «Лис Микита». В неділлю відбувся круглий стіл «Впровадження народного досвіду плекання дитини в сучасному українському суспільстві» для батьків, вихователів, вчителів,.методистів, науковців. Ведуча - Ярослава Левчук. Презентувалась книжка Марка Грушевського «Дитина в звичаях і віруваннях Українського народу» та відео «Українська традиція плекання дитини». Два дні працювали:· майстер-класи з соломоплетіння, гончарства, ткацтва, писанкарства, витинанок, бісероплетіння, виготовлення традиційної народної іграшки (лялька-мотанка, трипільська іграшка, кукурудзяна лялька), випікання жайворонків з тіста, молотіння збіжжя;· «плекальні» для дітей і навчання батьків;· «Школа традиційного танцю»;· екологічний намет;· виставка-продаж дитячої літератури;· виставка-продаж робіт народних майстрів.Комп'ютерна техніка, екологічно небезпечні іграшки, швидкі темпи подання інформації та її надмірна кількість спричиняють психічні розлади у дітей. Для нейтралізації негативних впливів треба повернутися до природніх методів виховання, зокрема музики, співу, гри, танцю,малювання, народних ремесел. Важливу роль у процесі становлення людини відіграє фольклорна спадщина: колискові, забавлянки, лічилки, загадки, примовляння. Виготовлення народної іграшки, писанки, витинанки, керамічних виробів, гра на народних музичних інструментах, сприяє гармонійному вихованню дитини, розвиває фантазію, мислення, мовлення, моторику, тактильні відчуття. Відновлюймо плекальні традиції! І

45%, 5 голосов

55%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Тимошенко обіцяє. Президент нагороджує. А Полтава... руйнує

Своєрідно відзначається Всеукраїнський день бібліотек у Полтаві.

На очах усієї місцевої громадськості відкрито продовжується руйнація приміщення Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного. Доля захопленого книжкового фонду і всього майна й надалі залишається невідомою.

І все це відбувається після нещодавньої публічної обіцянки Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко повернути приміщення дитячої бібліотеки до державної власності. Президент України Віктор Ющенко днями нагородив директора вищезгаданої бібліотеки Леоніда Чобітька орденом "За заслуги" III ступеня.

"Собаки гавкають, а караван іде". ®





Майдан.

Русифіковані - новий субетнос чи ...?

Отут недавно дізнався, що русифікованих українців вже називають субетносом. Це щось новеньке.
Думав, як тепер їх будемо називати. Малороси - не підходить, були ж вони україномовними і стали українцями. Хохли  - також не те ... москалі - вони переважно не є українцями ...  вирішив не ламати собі голову і називати їх так, як це відповідає їхній суті і як ми їх давно називаємо, тобто так і називати "РУСИФІКОВАНІ".

18%, 4 голоса

32%, 7 голосов

50%, 11 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 860/2008
Про відзначення державними нагородами України працівників бібліотечної справи

За вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи, вагомі досягнення у професійній діяльності та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек постановляю:

Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня

ЧОБІТЬКА Леоніда Григоровича – директора Полтавської обласної бібліотеки для дітей імені Панаса Мирного

Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня

ТУРБАНІСТ Тамару Миколаївну – заступника генерального директора Національної бібліотеки України для дітей, м.Київ

Нагородити медаллю «За працю і звитягу»

ГЛУШЕНКО Ольгу Олексіївну – завідувача Петродолинської бібліотеки-філії, Одеська область
ПОПКОВУ Ольгу Сергіївну – директора Попаснянської централізованої бібліотечної системи, Луганська область

Присвоїти почесне звання

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»

БАБИЧ Євдокії Канонівні – завідувачеві сектору державного закладу «Національна парламентська бібліотека України», м.Київ
БОДНАР Ользі Петрівні – завідувачеві бібліотеки-філії с.Сеньків, Тернопільська область
ГУЛЄВАТІЙ Ніні Василівні – директорові Києво-Святошинської централізованої бібліотечної системи, Київська область
ЗАГУМЕННІЙ Вірі Вікторівні – професорові кафедри Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, м.Київ
КИРИЛЮК Любові Олексіївні – директорові комунального закладу «Барська районна бібліотека», Вінницька область
ЛУЦЬ Ніні Дмитрівні – директорові Хотинської централізованої бібліотечної системи, Чернівецька область
РОГОВІЙ Павлі Іванівні – директорові Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського, м.Київ
СПІРОВІЙ Вікторії Іванівні – директорові наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

26 вересня 2008 року 

В Україні двічі на рік святкується Пурім

Святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня небезпідставно пов'язують з ім'ям німкені Клари Ейснер (у заміжжі Цеткін), яка при цьому була великою шанувальницею головної героїні однієї з книг Тори – Книги Есфірі, і таємною прихильницею єврейських традицій. Тому навряд чи можна вважати простим збігом те, що вперше день "нової” жінки, жінки-революціонерки відзначався 8 березня 1910-го, що збіглося того року саме з Пуримом. До чого тут 23 лютого? Дуже просто: це те саме 8 березня, але за старим стилем. Той же Пурим. За вісім років цей день звикли вважати всенародним святом трудящих, тому вже 1918-го його відзначали як «чоловічий» день - «День Червоної Армії» як пам'ять про перший бій і першу перемогу. Але у 18-му не було ще ні Червоної армії, не було її великих перемог, а тим більше їхніх річниць. Правда, 23 лютого 1917 року сталася «Лютнева революція»: більшовики не зіграли тоді провідної ролі в скиненні самодержавства, але згодом благополучно записали цю перемогу собі в архів. А рік по тому, 23 лютого 1918 року ЦВК Раднаркому прийняв рішення про прийняття умов Брестського миру - капітуляції Росії в Першій світовій війні, названій більшовиками імперіалістичною. Цікаво, що сам Пурим – не релігійне свято (про це, до речі, говориться і в «Єврейській енциклопедії»). Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Нагадаємо, що під впливом Есфірі , її чоловік – перський цар, дозволив євреям «винищити, убити всіх сильних у народі, що у ворожнечі з ними, дітей і дружин, і маєтки їхні розграбувати» (Книга Есфірі, 8 -11). І два дні, за підтримки царських сатрапів, «іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі» (там же). Перська імперія була приречена. А день погромів і убивств став «веселим святом Пурим».http://observer.sd.org.ua/news.php?id=6586В мене поки слів нема, я в накдауні.

Повага до себе самого

  • 29.09.08, 11:46

Варто лише зачепити тему української мови як державної в Україні, одразу ж почуєш у відповідь шквал звинувачень. Мовляв, це шовінізм, фашизм, націоналізм і т.д. і т.і.

А от мені б хотілося запитати у вас, шановні опоненти, хто ви – українці, що обстоюють права російської мови в Україні, що ладні зривати свої нерви й волати на весь світ, що вони "русскоязычные" и"имеют право"???... На що, вибачте, ви маєте право? Паплюжити свою мову, свою культуру, свої традиції? Яким словом ви себе назвете? Яким терміном означите свій статус?

Може, ви гадаєте, що ваші намагання оцінить ваш "великий русский брат"? Сумніваюсь. Ще з перону  Київського вокзалу у Москві, він називатиме вас хохлами.

Мені, особисто, не подобається таке ставлення до мене. Тому закликаю кожного українця задуматись над тим, ким він є насправді, полюбити себе, почати поважати себе. Адже відомо, що поважають того, хто сам себе поважає.

Отож, шануймося!!!