Со всех демократических концов и закоулков Украины доносится тоскливый стон и вой. У станков и мартеновских печей… тьфу ты, у компьютерных мониторов оплакиваются «европейский выбор» и украинский язык. Нет-нет, да и донесется откуда-то истошно – «донецкое быдло!» и сразу же – всхлипывающие рыдания про Майдан, на который уже никто выходить почему-то уже не желает… Да что собственно случилось? Конец света наступил что ли? И что такое мы собственно потеряли? Поэтому, хочется остановиться на нескольких мифах нашего «демократического» сознания связанных с Януковичем:

Янукович и:

Миф про независимость, Миф про «донецких олигархов», Миф про «донецкое быдло» и «совков» Миф про утраченный «европейский выбор» Миф про демократию и украинский язык

Читать текст полностью

Мовчання Росії на тлі офіційних поздоровлень Януковича з президентством національних лідерів Франції та Німеччини, на перший погляд, здається більш ніж дивним. Але тільки на перший. Авторитетний російський політолог, якого у Білокам'яній неофіційно вважають експертом по Україні, Станіслав Бєлковський розказав ІМК, на кого саме з двох фіналістів президентських перегонів ставив офіційний Кремль і чому ця ставка не зіграла.

За словами експерта, у Кремлі була єдина генеральна лінія на президентських виборах в Україні: "Кремль був більше зацікавлений у перемозі Тимошенко. Кремль домовився з Тимошенко, саме тому він публічно принизив Януковича, забравши з газових схем "РосУкрЕнерго". З того часу Тимошенко стала фаворитом Кремля".

Хоча, вважає С.Бєлковський, не всі представники російської політичної еліти підтримали генеральну лінію.
"На приватних засадах багато представників Росії, зокрема представники "Єдиної Росії", працювали на Януковича, але саме на приватних, відійшовши від генеральної державної політичної лінії", - сказав він.

Політолог розказав, чому саме Тимошенко стала фавориткою колишнього президента, голови російського уряду Володимира Путіна: "Річ не тільки в тім, що Путіну на психологічному рівні краще і зручніше спілкуватись саме з Тимошенко. А й у тім, що коли центр влади в одних руках, це для Кремля завжди простіше і більш зрозуміло, з ким домовлятись, від кого вимагати виконання домовленостей".

Щодо опозиції, то, за словами політолога, у даному випадку симпатії розділились: "Я був одним з небагатьох, хто відверто і відкрито підтримав Майдан і Ющенка, таким чином отримавши великі додаткові ризики в себе на Батьківщині. Я схилявся до того, що перемога Януковича є більш корисною. Але не тому, що сам Янукович є демократом. Ні, в цьому плані нічого не змінилось за останні 5 років. І виключно тому, що це єдиний шлях до збереження української демократії".

   Три високі білі автобуси іноземного виробництва порушили ранковий спокій та сіро-коричневий краєвид донбаського містечка, вотчини і малої батьківщини В.Януковича, - міста Єнакієве. Люди, які весело та метушливо повиходили з цих автобусів і розмовляли українською мовою, здивували і насторожили місцевих працівників готелів, кафе, продавщиць кіосків та ринків. Всі зрозуміли хто приїхав – приїхали «западенці», «бандерівці», «тимошенківці», «помаранчеві». Приїхали не просто так – приїхали видивлятися, спостерігати, наглядати, контролювати, а дехто був впевнений, що й фальсифікувати.
   Але таких людей були одиниці, а переважна більшість і абсолютно вся місцева молодь їх чудово розуміли і після паузи, викликаної безумовно несподіванкою, турботливо намагалися пояснити, як саме і куди треба пройти щоб дістатися потрібного готелю чи виборчої дільниці.
   Спілкуючись між собою на виборчих дільницях, в готелях, кафе і галичани, і донеччани чудово розуміли, що живуть в одній державі, і ні клімат, ні ціни на продукти, ні матеріальний стан населення практично нічим не відрізняються в країні, де правлять олігархи і однаково бідно живуть всі частини цієї нещасної країни.

Гості зі Львова спочатку відчували певну упередженість, вплив насаджених міфів про Західну Україну, прояви антиукраїнських позицій, дійсно помітною виявилася робота російських політтехнологів по проекту «Розкол України»… Але в процесі спілкування, спільної співпраці на виборчих дільницях, і безпосередньо за накритим столом після здачі підрахованих бюлетенів в ОВК, всі дружно святкували закінчення виборів. Всі розуміли, що ні львів'яни, ні донеччани не були ні злісними фальсифікаторами, ні шовіністичними фанатиками, ні агресивними радикалами. Всі були нормальними і адекватними, привітними і доброзичливими, гостинними і ввічливими людьми з абсолютно однаковими проблемами, інтересами, цінностями та трішки відмінними політичними вподобаннями. На сотнях дільниць Донбасу після підрахунку бюлетенів лунали тости за єдність України, львів'яни та донеччани обмінювалися номерами телефонів, даними соціальних мереж, всі розчулено обнімалися, а дехто й цілувався на прощання.

Коли наступного ранку колона автобусів проїхала повз напис «Єнакієве», мимоволі подумалося: нехай собі політики та олігархи гризуться за економічні та політичні впливи, нехай інженери людських душ формують суспільну думку, нехай радикали акцентують на відмінностях і розпалюють ворожнечу – в них все одно нічого не вийшло. І ніколи не вийде, бо український народ не піддається на провокації і не вірить безглуздим міфам. Бо Схід і Захід дійсно разом.

Не дуже етична назва статті, яку я збирався зробити на темі: «Плюси і мінуси Юлії Тимошенко», коли раптом вияснилось, що позитивного нема… Дійсно, я не можу знайти чогось такого, що є просто позитивним у діях пані Тимошенко починаючи від 2005 р. «Просто позитивним» я називаю те, що всі: і вороги, і друзі, - визнають як правильний вчинок і гарний результат.
Якщо ніхто не зможе применшити вагу Юлії Тимошенко у боротьбі «Україна без Кучми», а тим більше у Помаранчевій революції, то подальша її діяльність є… Навіть не знаю як це виразити однозначно? Як про мене, це було шикарним блефом. Тобто українською: суцільним обдурюванням! Або давайте посперечаємось і ви мені наведете реальні успіхи пані Тимошенко, окрім виборчих і рейтингових, які і є результатом обдурювання . Мене цікавлять реальні успіхи, матеріалізовані, як ось:  «Тимошенко почала коли газ для України постачали з Росії по 50 дол. за 1тис. куб., а пішла досягнувши 650!» Заслужила звання Героя! Щоправда Росії, а не України, але заслужила! Ну і так далі.  
Одразу зазначу для тих, хто судить інших по собі, що я не був ворогом Тимошенко і тільки недавно ним став. Більше того: я активно захищав її у період арешту і знаходженні у Лук’янівській в’язниці – розсилав за власний кошт телеграми про ганебність цього процесу тощо. Для мене тоді вона була праобразом Жанни д’Арк, яка вийшла на прю в часи повної неволі і «безпредела» Кучми, Медведчука та Януковича в Україні. Але, на превеликий жаль, це була не патріотка, а банальна авантюристка, яку обставини змусили грати роль опозиціонерки. Обставини! Не віра і духовність, а просто іншого вибору не було у Юлії Тимошенко після того, як вона «не пришлась ко двору» татуся Кучми. Точніше, як я догадуюсь, вона їх обшахраювала і то як годиться – геніально, довести неможливо, а грошики тю-тю…
Ти дивись! Несподівано гарно виникло оте «тю-тю…» Чудова думка щодо Тимошенко: Юля – час тю-тю! Прощатись. І на біса в біса розбиратись в її генезі та доробку, як і заодно її команди – геть з пляжу, недоумки! Цього разу не вистачило вам талану обдурити людей!
І для чого тут щось аналізувати? Лікар дошукується діагнозу, щоб вилікувати пацієнта, а в нашому випадку краще відспівати «Со святими упокій» всій політичній формації БЮТ разом з особою, якою його обізвали.  Амінь.
 

92 роки тому під жовто-блакитним знаменом, 10 лютого 1918 року легіон Українських січових стрільців розпочав похід проти більшовиків. Саме цей похід став одною із складових у формування нової української нації. Під час Першої світової війни український народ зрозумів свою національну ідентичність і політичні амбіції стосовно створення української держави. Про це розповів в.о директора Центру досліджень визвольного руху Василь Стефанів.
  Коли розпочалася Перша світова війна, стрілецтво вступило в неї як активна сила на сторожі національних прав українського народу. За чотири роки участі в бойових діях Українські січові стрільці стали першорядною бойовою одиницею. Вперше після того, як у 1775 році Російською імперією було знищено Запорізьку Січ, основа українського народного війська відновилася. До 1918 року курінь січових стрільців з 500 вояків виріс у полк.
  «З 19 століття починають виднітися проблиски створення української модерної нації і першими її кроками стала просвітницька діяльність української інтелігенції. Другий етап - перші українські політичні партії. Третій - це є початок Першої світової війни. Процес, який відбувався в окопах Першої світової війни, коли Українські Січові Стрільці у складі Австро-Угорської та Російської імперії, будучи по двох лінія фронту, зрозуміли - що вони є представники української нації і мають одне коріння. За допомогою військової сили і політичних переговорів намагались створити українську державу», - зазначив Василь Стефанів.
  Під час першої світової війни січові стрільці брали участь у боях проти військ Антанти, зокрема Росії. Упродовж 1917-1919 років вони підтримували УНР і Директорію. "Товариство січових стрільців" поширювало серед української спільноти ідею боротьби за незалежність України. А їхня просвітницька діяльність була найкращою пропагандою ідеї збройної боротьби за незалежність нації.
  Згодом, Українські січові стрільці, під проводом полковника Євгена Коновальця , увійшли до складу українських військових формувань, що змагалися за незалежність Української Народної Республіки протягом 1917-1921 років.
  Нагадаємо, Президент України Віктор Ющенко 6 січня цього року підписав УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 5/2010 «Про заходи з відзначення, всебічного вивчення та об`єктивного висвітлення діяльності Українських Січових Стрільців». Також доручив уряду у двомісячний строк розробити і затвердити план заходів на 2010 р. з відзначення 95-ї річниці перемоги Українських Січових Стрільців на горі Маківка (Сколівський район Львівської області), всебічного вивчення та об`єктивного висвітлення діяльності цього військового формування.

Не могла не поділитися з Вами побаченим на Дурдомі --->

Мої слова – то голос України,
та не тієї, що «майданами» живе…
Моя – в мені плекає сина,
не зрадить й не віддасть мене…

Колись бо пробудила віру –
й мою свідомість не приспати вже.
Вона – мені дарує силу
й поміж зірок стежинами веде…

Моєї України, що здійснилась,
на мапах не шукайте меж.
Вона – в мені, й лиш пагінцем пробилась
і в кожному із ВАС, до речі, теж…

Я вже писала у блозі, що у Тернопільському видавництві "Навчальна книга - Богдан" вийшла друком книга Р.Кіплінґа "Такі собі казки"

http://blog.i.ua/community/662/315787/

Нагадаю, що це новий переклад старих казок, який здійснений молодими українськими перекладачами Володимиром Чернишенком, Наталією Дьомовою та Іриною Сав’юк.

Сьогодні у видавництві до вищезгаданої книги виходить ще й компакт-диск із аудіо-записом книги.

 

Книгу озвучила Вінницька мисткиня Юлія Броварна, написавши принагідно музику до Кіплінґових віршів.

Запис однієї пісеньки я оприлюднюю в блозі

Своєму маленькому племіннику Яремі Іван Світличний колись написав з концтабору:

Ти мужчина?
Ти — справжній мужчина?
Прекрасно.
Хай вітри, хай шторми,
хай дев'яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй
наш закон, наше гасло:
Як не я, тоді хто!
Не тепер, то коли?

Це що до післявиборчих настроїв.

Випадково надибав.

Сперечався з приятелем на тему "Чи правда, що Сталін об’єднав українські етнічні землі?"

Острогожск Воронежской области: http://maps.google.com.ua/maps?hl=uk&client=firefox-a&ie=UTF8&q=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B6%D1%81%D0%BA&fb=1&gl=ua&ei=6WlxS831MYqB_QaV24yPBg&ved=0CBQQpQY&view=map&geocode=Fc4PCAMdDTRUAg&split=0&hq=&hnear=%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F,+%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B6%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B6%D1%81%D1%8C%D0%BA&ll=51.508742,35.81543&spn=14.596138,46.538086&z=5

Острогожский уезд Воронежской губернии, 1897: http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=301

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B6%D1%81%D0%BA

Цікаво, правда?