О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Cтуденти залишаться без стипендії?

Для виплат студентських стипендій у повному обсязі та надання соціального захисту найбільш незахищеним верствам студентства Міністерству освіти і науки України не вистачає 651,338 мільйонів гривень.

Про це йдеться у листі Міносвіти до Міністерства фінансів, переданому прес-службам "Студентського захисту" та "Національного студентського союзу", повідомляє "Студентський захист".

При цьому, для виплат стипендій у повному обсязі вищим навчальним закладам бракує 390,803 млн грн. (з них по ВНЗ I-II рівнів акредитації нестача складає 80 488, 7 тис. грн., а по ВНЗ III-IV рівнів акредитації - 310 314,4 тис. грн.).

Соціально незахищені категорії студентства, серед яких є діти-сироти, інваліди, чорнобильці тощо можуть недоотримати 260,535 млн. грн. (по ВНЗ I-II рівнів акредитації - 53 659,2 тис. грн., а по ВНЗ III-IV рівнів акредитації - 206 876,3 тис. грн.).

Студентські об`єднання "Національний студентський союз" та "Студентський захист" вважають ситуацію критичною та обіцяють сприяти Міносвіти домогтися виділення додаткових коштів на виплату стипендій.

"Наскільки критичний фінансовий стан у системі вищої освіти достеменно не знає ніхто - кожен "виш" бачить нестачу коштів у своєму околі, намагаючись оптимізувати локально. Глобальної картини ми не бачимо, тому, апріорі, не можемо її оптимізувати у найкращий спосіб, щоб спільно відстоювати права освітян", - зазначає президент Національного студентського союзу Анатолій Ігнатович.

"Міністерство освіти постійно запевняє нас у тому, що грошей вистачає, щомісяця звітується про виділення коштів у повному обсязі. Однак, проблема очевидна - від початку року у більшості ВНЗ не виділяються кошти на надання матеріальної допомоги студентам, 10-відсотковий стипендіальний фонд, який витрачається на виплати соціально-незахищеним категоріям студентів та заохочень відмінникам, порожній", - додає він.

На переконання керівника "Студентського захисту" Андрія Черних, "уряд (Юлії) Тимошенко повинен невідкладно виділити із стабілізаційного фонду необхідне фінансування та перестати лізти в кишеню до студентів".

"Ми будемо ініціювати підготовку проекту змін до закону України "Про Державний бюджет України" в частині збільшення фінансування вищої освіти для 100% забезпечення виплати студентських стипендій", - заявляє Черних.

За його словами, "нещодавно урядом було ухвалено рішення, яке фактично не дає можливості студентам суміщати навчання із роботою, адже досі чинна норма 369 постанови Кабінету міністрів України, згідно якої братимуть кошти за відсутність на парах без поважної причини".

"Тепер тих, хто буде вчитися, ще й залишать без стипендії. Якщо врахувати, що батьки більшості студентів, які раніше фінансово підтримували студентів, зараз самі ледве зводять кінці із кінцями, ми фактично позбавляємо молодь можливість здобувати вищу освіту", - обурюється представник Студентської ради НТУУ "Київський політехнічний інститут", перший віце-президент Національного студентського союзу Ілля Кубасов.

У студентському об`єднанні нагадують, що згідно з нещодавно ухваленими змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат, невиплата стипендії карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

"Майдан".

Парад вишиванок

За часів Київської Русі сорочка слугувала як натільним, так і верхнім одягом і шилася з полотна чи сукна. Мала велику кількість варіантів крою і орнаментації: колоритно оформлені святкові, і більш стримані пожнивні та повсякденні сорочки тощо, які виготовлялися з полотна різної якості. Оздоблення сорочки вишивкою або мережкою на плечах над швом рукава і по шву стану сорочки в глибокій давнині, очевидно, мало практичне значення. Техніка виготовлення ниток: і спосіб скріплення швів були примітивними, а шви — дуже слабкими. Щоб зробити одяг міцнішим, почали скріплювати шви, посту¬пово переходячи до кольорових ниток. З часом таке скріплення переросло в орнамент, який прикрашав сорочку та зміцнював і маскував шви. Характер вишивки, вибір тих чи інших орнаментальних мотивів, колірне рішення залежало від призначення одягу, соціальних і вікових чинників. Приміром, сорочки на будень вишивалися скромно й просто, святкові — ретельніше, передусім весільні сорочки. В ансамблі святкового вбрання головна увага приділя¬лася пишно орнаментованій сорочці. Здавна, як відомо, переважну частину посагу нареченої становили вишиті вироби, насамперед сорочки. Працелюбність нареченої визначалася за кількістю й довершеністю вишитих нею сорочок, котрих у посагу було більше сотні. Одягати чисту білу сорочку в неділю чи свято було обов'язковим правилом, відступати від якого не міг і найбідніший селянин. «Хоч латаненька, аби біленька», — говорить народне прислів'я. Забезпечення чоловіка та інших членів родини білизною покладалося за традицією на дружину. Молодий приносив у дім з рідної сім'ї дві-три сорочки. Після заручин наречена готувала для майбутнього чоловіка білизну, і часто вже на весіллі жених був одягнений у сорочку, що її пошила й вишила молода. Нині на Україні підвищений інтерес до вишиванок, особливо серед молоді. Тому не випадково в минулому році з подачі Країни Мрій вперше в Україні, а може й у світі було проведено Парад Вишиванок під безпосереднім керівництвом Наталі Скрипки. Вишивана сорочка це оберіг українства та збірник зачаклованих тайнописів; неповторна ознака національної приналежності і гордості; зрештою – це гарний спосіб самовираження молоді, яка не терпить одноманітності та сірості, натомість в усі часи прагне чимось вирізнитися серед ровесників. Вишита сорочка не підвладна примхам моди, бо однаковою мірою, сама по собі, є модою і священним символом. Мета цієї ходи: відродити справжнє тлумачення Майських свят, Маївок. Назва ця походить від дієслова маяти – себто коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися; колихати гіллям, листям і т. ін. Наприклад, в одній стрілецькій пісні звучить: «Вперед же, браття, наш прапор має!» А ще дієслово маяти означає прикрашати зеленню: саме в травні Природа, незважаючи на попередні круті примхи погоди, постає в усій своїй красі. Звідси і давні обряди наших пращурів, які відправлялися в цю пору, серед цвітучої природи, а разом з ними і цілий зріз обрядових (майських) пісень отримали назву – Маївки. Часто можна Виникає запитання, коли вдягати вишиванку в будні чи свята?«Та коли забажаєте, тоді й одягайте, – радить головний натхненник Країни Мрій Олег Скрипка. – В принципі, це ж повсякденний одяг. Дуже покращує ауру людини. Але якщо подивитися під практичним, приземленим кутом зору, то вишиванка за своїм кроєм, на додачу ще й з природних тканин, дуже корисна для тіла, а відтак і для здоров’я взагалі». Парад Вишиванок започаткував ще одну слушну нагоду, аби люди могли подіставати зі сховків, напрасувати і вбрати свої неповторні вишиванки. А заразом погомоніти поміж собою про особливості візерунків з різних країв Країни, або ж просто обмінятися зв’язками, де придбати і в кого краще замовити вишиту сорочку.

 

Чи хотіли б Ви приймати участь у щорічному Параді Вишиванок?

63%, 12 голосов

21%, 4 голоса

16%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Історія трьохсотлітньої дружби. Тільки факти



1703 – 1720 рр. – Тисячі українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і загинули від хвороб в тамтешніх болотах. 1704 р. -Придушення посланими Московією військами антипольского повстання Семена Палія на правобережній Руси-Україні, яка перебувала під окупацією Польщі.

1708 р. – Масове знищення українських сіл та міст московітами ще до переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ.

1708 р. – Зруйнування столиці Гетьманщини м. Батурина московськими військами, які вирізали усіх мешканців столиці та біженців (15 тис.), переважно жінок та дітей, церкви та місто пограбували, потім спалили. “Україна залита кров’ю, зруйнована грабунками й виявляє скрізь страшну картину варварства переможців”, – доповідавфранцузький посол у Париж (В. Сергійчик. Кого зрадив гетьман Мазепа, К., 1991, с. 59).

1709 р. – Петро Кривавий видав постійно діючий наказ страчувати кожного запорожця. початок руйнування Січі. Після захоплення Січі москалі “…товариству нашому голови обдирали. шиї на плахах рубали, вішали й інші
тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві за стародавніх мучителів не водилося – не тільки тих, хто з товариства, а й з домовин мертвих ченців викопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали”, – писав самовидець, кошовий Стефаненко.

1713 р. – Московія наказом Петра Кривавого привласнює собі нашу назву Русь – Росія. У такий спосіб завжди ворожі до Руси-України московити, основу яких складали угро-фінські та тюркські племена, підміною понять, тобто шахрайством, привласнюють собі нашу тисячолітню історичну та духовну спадщину (Грецька назва Руси звучить як “Росія”). “У всіх курантах (газетах) друкують державу нашу Московською, а цього ради звольте застерегти, щоб друкували Російською, про що й іншим по всіх дворах писано” (з розпорядження послу Московії у Копенгагені, 1713 р.). З цією метою для підкупу журналістів та “дворів” була виділена значна сума грошей. Але будучи штучною по відношенню до Московії, назва “Росія” приживалася дуже довго і ще за Катерини ІІ не мала прикметника в національному значенні. Лише в кінці 18 ст. урядово запроваджена і національність “рускій”. Так отримали ми
“старшого брата”, який вийшов на історичну арену на кілька тисячоліть пізніше від “молодших братів” (Ю. Липа, Розподіл Росії, Львів, 1995 р., стор. 27-28).

1718 р. – Московити спалили архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря (збиралася понад 700 років). яка витримала навали монголів, поляків, татар. “…численна і найдавніша книгозбірня, зібрана і збагачена великим князем Київським Ярославом Володимировичем і збережена в печерах від усіх ворожих нападів і руїн, але нині, …серед добробуту і тиші полум’ям пожерта. В ній зберігалось багато тисяч рукописних і всіляких дорогоцінних манускриптів, писаних різними мовами, і багато з-поміж них такими, що й ученим тодішнім мужам не були відомі, а особливо всі записки й документи щодо історії правління слов’янських племен та царів стосувались” (”Історія Русів”, ст… 303-304, вид. 1956 р.).

1720 р. – Указ Петра Кривавого про заборону друкувати в Руси-Україні будь-які книги, крім церковних, які необхідно “для повного узгодження з московськими, з такими ж церковними книгами справляти…, щоб ніякої різниці і ніякого окремого наріччя в них не було”.

1721 р. – Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книги “не во всем с велороссийскими сходные”. Знищення Чернігівської друкарні.

1722 – 1727 рр. – Перше скасування гетьманства і утворення Малоросійської колегії під керівництвом московського генерала.

1729 р. – Наказ Петра ІІ про переписання в Україні державних постанов та розпоряджень з української на московську мову.

1734 – 1740 рр. – Друге скасування гетьманства і утворення Гетьманського Уряду під керівництвом московського намісника.

1735 р. – Придушення московськими військами антипольского повстання Верлана на окуповані Польщею Правобережній Руси-Україні.

1737 р. – Московський намісник у Києві арештував Київський магістрат, забрав і відіслав до Петербургу грамоти з привілеями м. Києву, сподіваючись, що українці забудуть про свої права, бо “ссылаться им в вольностях будет не на что”.

1750 р. – Придушення московськими військами антипольського повстання гайдамаків на окупованій Польщею Правобережній Руси-України.

1752 р. – На землі запорізьких козаків між річками Дніпром та Синюхою Московія указом від 18 жовтня створює Новосербію і забороняє там селитися українцям. Українські селяни мусили покинути свої угіддя. В 1760 році українцям було заборонено також селитися у слободах за межами Новосербії.

1753 р. – Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1755, 1766, 1775, 1786 рр. – Заборона Петербурзького Синоду друкувати українські книжки.

1762 – 1763 рр. – Московська цариця Катерина ІІ, німкеня за походженням (її справжнє ім’я Софія Фредеріка Августа), видала два маніфести про іноземну колонізацію Руси-України: вербувалися серби, болгари, молдавани, німці з Пруссії, Австрії та інших кран. Іноземцям надавали по 65 десятин землі на душу, звільняли від податків. Українці зобов’язані були безплатно виділяти підводи для перевезення своїх майбутніх поміщиків.

“Запорозька земля німіла від наруги, кривди і болю. Як чорні ненаситні круки зліталися сюди поміщики й генерали, сановники й німці-чужинці. На козацькії могили… На козацьку кров… (М. Киценко. Хортиця в героїці і легендах. Дніпропетровськ, “Січ”, 1991, стор. 70).

1764 р. – Третє скасування гетьманства і утворення Малоросійської Колегії під керівництвом московського намісника.

1764 р. – Інструкція Катерини ІІ князю О. В’яземському про московщення України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини: “якщо розумні люди будуть поставлені начальниками цих провінцій. Коли ж в Україні не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникла…”

1765 р. – Ліквідація московською владою козацького устрою Слобожанщини.

1768 р. – Придушення московськими військами антипольского повстання на правобережній Руси-Україні під проводом Гонти і Залізняка, відомого під назвою “Коліївщина”, після підступного і зрадницького захоплення москалями, які воювали з поляками, його керівників: москаль полковник Гур’єв, виконуючи завдання старшого москаля Кречетнікова, з’явився до повстанців з полком донських козаків як спільник у боротьбі з ляхами, увійшов у дружбу з ватажками повстання, влаштував веселу пиятику, а темної ночі з шостого на сьоме липня
підступно перев’язав у своєму наметі старшину і захопив у табір 900 повстанців. Москалі та ляхи киями били українців до оголення кісток, з живих здирали шкіру, палили, саджали на палі, четвертували.

Ліквідація української Гетьманської держави на Правобережжі.

1769 р. – Указ московського “священного Синоду” про заборону друкування українських букварів, вилучення їх та українських церковних книг у населення.

1775 р. – Підступний напад московських військ на Запорізьку Січ і зруйнування її після допомоги запорожців москалям у московсько-турецькій війні 1768 – 1774 рр. Пограбування козаків, захоплення їх майна та висилка багатьох з них у Сибір. Закриття українських шкіл при полкових канцеляріях. Двадцятип’ятирічне ув’язнення на Соловках кошового гетьмана Петра Калнишевського.

“… в травні 1775 р. рада “при височайшему Дворі” постановила: “истребить кошевых казаков как гнездо их своевольства”… Близько 40 полків загальною кількістю сто тисяч чоловік оточили Запорозьку Січ. І це тоді,
коли за вказівкою того ж царського командування значна частина козаків перебувала далеко від коша…” (М. Киценко, стор. 64).

1777 р. – План виселення кримських татар з Криму, українців – з України, а на обжиті ними місця переселення московітів з Московії. На здійснення цього плану А. Суворов за лічені дні виселив з півдня України 32 тисячі душ чоловічої статі.

1780 р. – Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, щоб збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.

1781 р. – Знищення решток козацького самоврядування на Лівобережжі та запровадження загальномосковської системи управління в 1783 р.

1780 – 1783 рр. – Перше закріпачення українських селян на окупованих Московією землях Руси-України (Порівняйте: в 1771 р. у Криму татари скасували рабство).

1784 р. Переведення викладання у Києво-Могилянській академії на московську мову.

1786 р. – За розпорядженням Синоду київський митрополит наказав, аби в усіх церквах дяки та священники читали молитви та правили службу “голосом, свойственным российскому наречию”. Те ж саме було заведене і в школах
Руси-України.

1793 р. – Москалі придушили повстання в селі Турбаї і жорстоко розправилися з селянами: понад два десятка селян померли, не витримавши катувань, або були розстріляні, решту після покарання батогами вислали до Сибіру або в інші губернії

(Далі буде..)

Джерело: А.Куліш “Книга пам’яти українців”

З мого блогу на УПУ.

СБУ порушила кримінальну справу за фактом вчинення Геноциду

Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом вчинення Геноциду в Україні у 1932-1933 роках, внаслідок чого загинули мільйони громадян.

Про це повідомив голова СБУ Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО сьогодні під час зустрічі з представниками Світового конгресу українців, поінформували УНІАН у прес-центрі Служби безпеки.

«Україна зібрала достатньо свідчень для порушення кримінальної справи про штучно створений більшовицьким режимом голод, який призвів до масового знищення цивільного населення», – зазначив голова СБУ.

Він звернувся через Світовий конгрес українців до провідних зарубіжних юристів та адвокатів з проханням сприяти з’ясуванню усіх обставин, пов’язаних із підготовкою та вчиненням злочину геноциду у 1932-1933 роках.

Виконавчий секретар СКУ Стефан РОМАНІВ зазначив, що українські громади у світі сприймають такі кроки як значний прогрес на шляху до встановлення історичної справедливості.

Учасники зустрічі домовились про співпрацю у поширенні в інших країнах правдивої інформації про Голодомор-Геноцид в Україні 1932-33 років шляхом проведення виставок, історичних громадських слухань, видання документальних збірок та книжок.

В.НАЛИВАЙЧЕНКО також подякував Світовому конгресу українців і всім українським організаціям за кордоном за допомогу у збиранні матеріалів про злочини радянського режиму.

УНІАН.

Василь Стус. КОЛО

 Фото Олега Снітовського

19 травня 2009 Тернопіль став 14 містом у колі українських міст, що створюють замкнений кругообіг подорожі літературно-музичної постановки “Стусове коло”. Ця вистава була започаткована Міністерством культури і туризму України та Українським державним центром мистецтв й об’єднала довкруж себе людей, для яких творчість Василя Стуса є визначальною у біографії. З 9 вересня  2008 року учасники “Стусового кола” мандрують містами України, показуючи свій витвір у кожному місті, розповідаючи історію життя видатного поета Василя Суса і надихаючи  людей  світлом його слова.
Коло, з його магічною символічністю, покладено в драматургічну основу постановки. І саме коло, чи радше п’ять окремих кіл, за задумом  авторів, умовно поділяють спектакль “Стусове коло” на п’ять рівних частин-кіл, які, в свою чергу, складаються у єдине коло існування Василя Стуса, розповідаючи про його долю. (Ці частини  так і названо в постановці: коло дитинства; коло поезії; коло любові; коло самотності; коло смерті.) І це умовно окреслене коло життя  великого українського поета є, так би мовити, внутрішнім колом дії вистави, його фабулою. У цьому колі ми спізнаємо різноманітні деталі життя видатного літератора та правозахисника, його думки, страждання, мрії.  Водночас, це внутрішнє коло подій та Стусових чуттів плавно переходить у коло зовнішнє, яке також складається з окремих кіл-просторів, кіл-сфер. Це зовнішнє коло об’єднує творців постановки – сина  Василя Семеновича Стуса, Дмитра, музиканток,сестер Тельнюк, ліричного героя постановки, актора Романа Семисала, режисера дійства, Сергія Проскурню, учасників рок-групи – і глядачів в єдиний простір, створюючи в свою чергу індивідуальні кола з особливим внутрішнім простором та почуттями. Скажімо, коло Дмитра Стуса; коло сестер Тельнюк; коло Романа Семисала; коло глядачів тощо.
 І всі ці кола впродовж вистави поступово об’єднуються в єдиний простір, у якийсь неймовірний всесвітній огром, у Коло Буття.  І в цьому Бутті, у цьому Всесвіті постає одне-єдине життя, життя однієї людини, життя, що стало жертвою, життя, що стало світлом, життя, що стало символом – життя Василя Стуса на фоні історичного розвитку нашої країни, України.

Фальсифікація в режимі "on-line"(оновлено)

Сьогодні вранці ми поставили новину про опитування на сайті ІА "Новини Полтавщини" -http://maidan.org.ua/static/news/2009/1242887810.html
"Хто отримає Ваш голос на наступних президентських виборах?"
В нашій новині пропонувалося участь в опитуванні, яке проходить на головній сторінці сайту ІА "Новини Полтавщини" - http://regionnews.poltava.ua/(Права колонка).
Однак ближче до обіду ми отримали повідомлення про те що це опитування оперативно , так би мовити в режимі "он-лайн" фальсифікується.

Відвідувачі поскаржилися зокрема на таке :
Зайшов, проголосував, подивився. За Тягнибока було 21 голос, за Ющенка - 25.

Приходжу за дві години - вже в Тягнибока і Ющенка по 7 голосів.

Дивлюсь далі - написано "всього 156 голосів". Складаю всі голоси - 118.

Складаю всі відсотки - 75,63%

Якийсь у них "підрахуй" завівся...


УВАГА(Майдан Інформ):Через пару годин після появи нашої новини опитування "обнулили" і запустили по новому - "з чистого листка".

"Майдан".

Творчі зустрічі

  • 21.05.09, 12:24

22 травня (п’ятниця) о 17 годині
в магазині «Дім Книги» по вул. Коперніка, 19 м.  Тернополя
відбудеться зустріч із літераторами:

Романом Скибою,
Наталкою Пасічник,
Наталією Дьомовою,
Юлією Броварною,
Ганною Осадко.

В програмі:
1) Авторські читання.

2) Репрезентація книг видавництва «Навчальна книга – Богдан»:
 
Ред’ярд Кіплінґ  «Такі собі казки»
(розмова з перекладачем – Н.Дьомовою, Львів),
озвучування казок (голос і гітара – поет-бард Юлія Броварна, Вінниця).
            та
Осадко Ганна. «Та, що перевертає пінгвінів».

Україна у нас одна: Київ, Донецьк, Львів, Севастополь...



Ми всі її громадяни. Ми разом пишаємося нею у радісні часи. І разом хвилюємося за неї, коли щось не так.

"Шахтар", брати Клички, Руслана, "Океан Ельзи", ВВ і багато інших стали славними героями сучасності. Ми пишаємося ними незалежно від того, в якому місті ми живемо - чи то у Києві, чи то у Донецьку, чи то у Львові, чи то у Полтаві.

Ми не пишаємося тільки нашими "політиками.

Але все ж: УКРАЇНА У НАС ОДНА! СЛАВА УКРАЇНІ!!!