хочу сюда!
 

Твоє Сонце

45 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 41-57 лет

Три світи України і боротьба між ними


Результати дослідження Українського Інститута Майбутнього громадської думки з класичних ліберальних питань показали, що сучасна Україна – країна з переважаючим лівацько-соціалістичним, аграрним, патерналістським дискурсом і цінностями.

Ось результати по кільком ключовим питанням:



 Украинский Институт Будущего

 
Висновки однозначні:

– сучасна Україна – країна з переважаючим лівацько-соціалістичним, аграрним, патерналістським дискурсом і цінностями.

Тобто рівно така, якою її малювала радянська пропаганда, в повоєнний типу у фільмі «Максим Перепелиця» і все таке інше.

Дві спроби революції і війна, разюче мало вплинули на неомарксистські вподобання суспільства.

Ось цей стан речей – найбільша українська проблема.

Проблема, тим більша, що зав’язана на національний аграрно-лубочний міф, де симпатія до «садка вишневого кола хати», виступає основним розрізненням у системі «свій – чужий», і вподобання тем космосу та фундаментальної науки відносить суб’єкта до «чужого».

Процеси, що відбуваються в колективному несвідомому мозку, настільки проблемні і, при цьому, загальмовані, що панівна ідеологія примудряється «не помічати» ні шести атомних станцій, ні бюро Антонова, ні цілого субкласса програмістів світового рівня, ні української наукової станції в Антарктиді – вони існують в окремому, паралельному лівацької, агроельфійський Україні, просторі.

Міське населення, що тяжіє до індустріального міфу, має відчувати і відчуває себе в такій країні, вкрай незручно – бо причавлюється більшістю і не може уявити, захистити і просунути свої права, свободи та інтереси.

Ситуація тим складніше, через належність індустріального міфу, переважно російськомовному середовищу і його генетичним походженням з СРСР.

Аграрний миф плекає україномовність і тяжіє до періоду націогенезу, який співпав з розкладанням традиційної фази хазяйнування.

Є ще (англомовний, переважно) тонюсенький постіндустріальний прошарок, люди Третьої хвилі (по Тоффлеру), публіка інформаційної фази.

Цей стан речей і є – головною загрозою національній безпеці.

І справа не в сумі протиріч між класами трьох різних історичних фаз, і навіть не в тотальному домінуванні людей традиційної фази, які відстають від загальноісторичного такту на два (!) кроки.

При вмілому використанні, і з таким ресурсом можна добре працювати для досягнення модернізаційних цілей.

Проблема – в надзвичайній загальмованості процесів ( «болото») в національному колективному підсвідомому, за 25 років незалежності практично не зсунулись з місця un masse ( в масі - Б.Г.), і, одночасно – сильно форсованому у груп модернізаційного дискурсу.

У суспільстві створені (і розбіжність посилюється) ножиці між людьми трьох історичних фаз, трьох світів, які, якщо не принципово ворожі одна одній, то принципово погано розуміють одна одну. І «хочуть розуміти» – додамо.

Таке протиріччя має знайти вихід і – знаходить.

Найбільш очевидний – міграція індустріально-актуалізованого і пост-індустріального (інформаційного) населення за кордон, в простір, де вони можуть себе реалізувати.

Інший вихід – агрегація модерністських груп, усвідомлення ними себе, своїх завдань і загальних інтересів, становлення в якості суспільно-політичних суб’єктів і початок боротьби за своє представництво і вплив / отримання влади, з завданням проведення в життя рішень, що забезпечують їх інтереси.

Тобто – втеча від проблеми, або спроба вирішити проблему.

Особисто я бачу вихід в трансцеденції проблеми:

– розвитку пост-індустріальних / інформаційних технологій, з тим, щоб вирішити проблему конфлікту «сільських» та «міських», шляхом її деактуалізації.

Слід зазначити, що конфлікт на Донбасі можна розглядати, як певний випадок цього загального конфлікту – «традиційників» та «індустріальників».

Іншими способами (переворотом, реформами і ін.) ця суперечність в даних умовах, на мій погляд, не вирішується.

Насамперед, це створення філософських передумов для формування когнітивного світогляду та нових технологій освіти, яки мають створити в Україні свідомість нового історичного типу.

Але, це вже зовсім специфічна розмова.

Олексій Арестович

 http://hvylya.net/analytics/society/oleksiy-arestovich-tri-sviti-ukrayini-i-borotba-mizh-nimi.html
3

Комментарии

115.08.16, 12:45

Щось в тому є, тому і перепостив.

    215.08.16, 13:55

    "Слід зазначити, що конфлікт на Донбасі можна розглядати, як певний випадок цього загального конфлікту – «традиційників» та «індустріальників».
    шо за бред??? и каким боком тут "противостояние" аграриев и индустриальщиков? целому классу денационализированных индивидов 3-4 поколения внушали, что они краса и гордость рабоч класса. что они единственные кормильцы сначала союза, потом украины. вот они и уверовали в это. плюс известная тяга пролетариата к шаре. на рашке вон зарплаты выше. и правда в числовом ряду их цифры отстоят подальше от нуля. а реальной покупательной способностью никто ж не интересовался. она же для "трудяг" то же самое, что квантовая механика, теория относительности и теория гравитации в одном флаконе.

      315.08.16, 17:13


      Так буває!

        415.08.16, 19:37Ответ на 2 от vilga

        Ви праві, але це є теоретичні узагальнення, така собі гра інтелекту і не більше того. В Україні існує регіональна ментальність. Існує ментальність "совка", коли люди не сприймають стану свободи і демократії, а їм хочеться нехай убогого, але такого затишного і спокійного рабства. Тощо.

          515.08.16, 19:41Ответ на 2 от vilga

          До речі, можна дуже багато чути розмов, що зростання тарифів має супроводжуватись збільшенням зарплат і пенсій, але я ще не почув ні від кого, що зарплати має зростати згідно зростанню продуктивності праці, а пенсія має бути реально зароблена, а не проста арифметика трудового стажу і все.

            615.08.16, 19:58Ответ на 4 от Богдан Бо

            існує не сперечаюсь. біда в тому що адепти совка занадто агресивні. на відміну від більшості людей в них багато вільного часу, бо майже всі вони це пенсіонери - "бешенные бабки"
            і взагалі цкй опус можна було підписати "писав писака, іван срака"

              715.08.16, 20:06Ответ на 5 от Богдан Бо

              зростання тарифів штучне. а зарплатня сама зросте, якщо зароблені бізнесом кошти спрямовувати не в офшори, а забов'язати вкладати в розвиток своєї промисловості, як це роблять в інших країнах. називати вам такі, чи й самі знаєте?

                815.08.16, 20:34Ответ на 4 от Богдан Бо

                про цей опус. менталітет автору заважає. чомусь росіянин мліючий від балалайки, француз від шансона, німець розпіваючий хором пісні на октоберфесті, шотландець у своєму кілті то нормальне явище. і, доречі останнім це аж ніяк не заважає бути провідними індустріальними державами. а от "садок вишневий" та вишиванка для україни, став автору поперек горлянки та виявляється факторм стримуючим еконосічний розвиток. хочеться взнати, а шо курив автор? бо шо пив ясно - стєкломой. тут в нвявності кацапофілія на генному рівні

                  915.08.16, 20:47

                  На Донбасі протистояння скоріше міжетнічне.