Виступ Президента України Віктора Ющенка на центральному майдані Тбілісі на підтримку грузинського суверенітету 12 серпня 2008 року

Дорогий грузинський народе.

Ми сьогодні пролетіли багато тисяч кілометрів. У нас була величезно важка дорога до Вас. Але ми знали, що ми сьогодні повинні бути тут. Ми сьогодні сюди приїхали сказати вам такі слова: Грузія - наш друг. Грузини - наші друзі. Сьогодні, тут, у самі тяжкі часи для Грузії ми говоримо, що ви маєте право на свободу, право на незалежність.

Ми проїхали ці тисячі кілометрів, щоб продемонструвати грузинському непокірному народу саме святе почуття - це почуття солідарності. Це почуття того, що наше серце належить вам.

Дорогі грузинські друзі, пройде час і споглядатимемо ці тяжкі сторінки нашої історії як дорогу, яку мужньо пройшла грузинська нація. Свобода варта того, щоб за неї боротися. Ми завжди повинні пам'ятати, що грузинська нація достойна бути незалежною. Ми приїхали підтвердити вашу суверенність, вашу незалежність, вашу територіальну цілісність. Це є нашими цінностями.

Ви ніколи не будете одні. Я дякую за українські прапори на цьому майдані. Це говорить про те, що нас мільйони. І тому я своє вітання дружньому грузинському народові хотів би закінчити святими словами - незалежна Грузія є, незалежна Грузія вічно буде. Слава кожному із вас, які у самі тяжкі години для своєї вітчизни прийшли на Майдан. Тому слава кожному із вас і слава Грузії.

5 канал:


Не вщухають пристрасті довкола Полтавської обласної дитячої бібліотеки. Судова тяганина за приміщення бібліотеки триває уже 5 років. 20 днів тому його захопили місцеві підприємці. Зараз працівники бібліотеки виборюють у суді право залишитися тут. Тим часом у ніч проти вівторка стався новий інцидент. Невідомі потрощили двері бібліотеки - тож сто тисяч книжок залишилися без нагляду.

Наталія Граїцька працює у Полтавській обласній дитячій бібліотеці вже 23 роки поспіль. Кожного робочого дня вона видавала малечі книжки. А сьогодні готується їх переносити.

Разом з колегами вона прямує до приміщення рідного закладу. Але жінок до нього не впускає охоронець. Каже, говоріть з новими власниками. За питання про вимагання ними грошей за збереження книжок та вимогу компенсувати ще 3 з половиною мільйони гривень неотриманих прибутків ми ледь не розрахувалися камерою.

Ці молодики двадцять днів тому на світанку заволоділи приміщенням дитячої обласної бібліотеки. Зафарбували вікна, зірвали шпалери і лінолеум на підлозі. Його площа понад 500 квадратних метрів. У грошах – це майже мільйон доларів. Проти них директор бібліотеки просто безсилий.

У тій же Полтаві є ще одна значно більша дитяча бібліотека – на Лялі Убийвовк. Леонід Чобітько впевнений, якщо держава не захистить його заклад, то будуть страждати і інші бібліотеки.

Олег Дейнека, 5 канал: "В ніч з понеділка на вівторок напередодні засідання суду у справі Полтавської обласної дитячої бібліотеки та коли мали б почати виносити книги з її приміщення, його двері були понівечені невідомими. Це – вже третій інцидент з того часу, коли приміщенням Полтавської обласної дитячої бібліотеки заволоділи нові власники. До цього сталася пожежа й захоплення".

Олег Дейнека, Андрій Поставець, 5 канал

Завантажити відеосюжет (6,71Мб)

Цей же відеосюжет можна побачити прямо зараз на моїй сторінці у розділі "Відео".

Юрій Липа (1900 - 1944)    Письменник, історіософ, лікар. (Джерело те ж , що й у попередніх публікаціях)

 

-          Ми нація, сузір’я мільйонів, ми – серце воль, ми - буйна кузня сили.

-          Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну.

-          Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації.

-          Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.

-          Там, де є українці, там завжди є мистецтво.

-          Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.

-          Хто може дати право українцям? Воно в них самих.

-          Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.

-          Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.

-          Найважливіші здобутки людства зростали і зростатимуть в українській расі.

З книги “Українська афористика Х-ХХ ст. “ 

(”Київ, видавничий центр “Просвіта” – 2001р.)

 

В’ячеслав Липинський (1882 – 1931)   Філософ, історик, дипломат.

 

-          Без традиції нема культури, без культури нема нації.

-          Без власної держави нема й не може бути нації української.

-          Нація наша роз’єднана політично, ідейно й культурно. Щоб не згинути навіки, вона мусить створити свою державу, свою одну національну державну ідею... одну національну культуру, таку, що об’єднує кожну націю на цілім світі в одно тіло.

-          Державу українську може здійснити наша любов до неї, а не зненависть до її ворогів.

-          Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.

-          Коли хочемо знищити анархію на нашій землі, то знищімо її насамперед у собі.

-          Українським єсть і повинно бути все, що осіло (а не кочує!) на нашій землі і що тим самим стало частиною України.

-          Кожне національне відродження починається з відродження еліти.

 

 

З книги “Українська афористика Х-ХХ ст.

(”Київ, видавничий центр “Просвіта” – 2001р.)

 

Микола Міхновський (1873-1924)

Адвокат, публіцистичний, громадський, військовий діяч. Автор статті “Самостійна Україна”(1900).

 

-          Народ має право жити, коли він має силу жити.

-          Ми не попустимо. щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!

-          Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

-          Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець ... доти усі покоління українців йтимуть на війну.

-          Націоналізм – рух світла і волі.

-          Головна причина нещасть нашої нації – брак націоналізму серед широкого загалу її.

-          Усі, хто в цілій Україні не за нас – ті проти нас.

-          Ми сильні нашою любов’ю до України.

 

Знову запрошую до Унежа.

Спільне святкування Дня Незалежності (23-24 серпня, Івано-Франківська обл., Городенківський район, село Уніж)

Сайт фестивалю: http://www.unizh.com.ua/

Афіша

Портал по трудоустройству JOB провел анализ более 5 тысяч вакансий банковских работодателей и на его основании составил обзор зарплат в банковской сфере Украины. Как и ожидалось, самыми оплачиваемыми сотрудниками оказались руководители – их зарплата колеблется в пределах 3-4 тысяч долларов США, а меньше всех в банках получают простые охранники, которые могут рассчитывать лишь на 400 долларов в месяц.

Если не брать во внимание доход членов правления, которые зачастую бывают собственниками бизнеса, то самой высокооплачиваемой в банке является должность директора направления. В среднем работа такого специалиста оценивается в 4 тысячи долларов и выше. Высокий доход обусловлен большой ответственностью и широким кругом задач, которые он должен выполнять. Например, директор направления потребительского кредитирования занимается организацией процесса продаж кредитов, построением вертикали региональных представителей, организацией обучения сотрудников, мотивацией персонала и партнеров. Но самое главное: он несет полную ответственность за выполнение бизнес-плана банка по направлению потребительского кредитования в точках продаж.

Довольно высоко в банке ценится работа руководителей отделов. В среднем их зарплата составляет 2 тысячи долларов, но все же зависит от специальности и уровня ответственности. Например, большинство вакансий для начальников отдела разработки процессов кредитирования предполагают зарплату 1800 долларов, руководителя отдела по управлению кредитными рисками – 2200, а руководителя IT-проекта – 2500 долларов. В первом случае сотрудник отвечает за результат работы команды создающей новые системы кредитирования. Кроме управленческих характеристик, от него требуется знание разных схем кредитирования, а также практического опыта работы в области управления процессами. В последнем случае руководитель несет ответственность за поддержку работоспособности информационных систем и баз данных, без которых невозможно представить работу ни одного современного банка. Для того чтобы соответствовать занимаемой должности, руководитель IT-проекта обязан знать не только техническую сторону дела но и досконально разбираться в автоматизируемых бизнес-процессах, что далеко не всем под силу.

Самой высокой заработной платой среди простых специалистов могут похвастаться финансовые контролеры, большинство вакансий которых предлагают средний доход 2 тысячи долларов - как у начальников отделов. Эти сотрудники отвечают за управление процессом бюджетирования, финансового анализа и контроля. В их обязанности входит анализ затрат, составление фактической управленческой и финансовой отчетности и минимизация потерь компании от неэффективного и нецелевого использования денежных средств. Кроме высокого профессионализма в этих сотрудниках работодатели особенно ценят добропорядочность, которую, в свою очередь,  мотивируют высокой зарплатой.

Также во всех банках высоко ценится работа программистов, где их средняя зарплата составляет 1500 – 1800 долларов. Не последнюю роль в этом играет неуклонно возрастающий дефицит на сотрудников этой специальности. Например, в первом полугодии количество вакансий для программистов на портале по трудоустройству JOB увеличилось на 96%. Кроме них подобные деньги банковские работодатели готовы платить в основном администраторам баз данных и юристам. Что касается других специалистов – маркетологов, аналитиков, менеджеров по персоналу, то их зарплата колеблется от 700 до 1200 долларов и зависит от уровня профессионализма и круга поставленных перед ними задач.

Интересным будет отметить то, что высокие зарплаты в банках обещают не только дипломированным специалистам, но и их помощникам. Например, компенсация ассистента Главы правления банка составляет 1500 долларов. Правда, кандидат на эту вакансию должен отвечать жестким требованиям, а именно: знать бизнес-этику и этикет, уметь работать с деловой корреспонденцией. Кроме того, он должен в совершенстве владеть иностранным  языком, обладать навыками устного и письменного перевода и быстро набирать текст. Его главными обязанностями является координация, сопровождение и контроль выполнения ежедневных задач и рабочего расписания главы правления.

Небольшие зарплаты у экономистов бек-офиса банка, труд которых работодатель оценивает в среднем в 500 долларов. Главной задачей таких сотрудников является бухгалтерское сопровождение банковских операций, а от кандидата требуется знание основ бухгалтерского учета, владение ПК, внимательность и ответственность. Желателен опыт работы от 1-го года.

Еще одна категория низкооплачиваемых банковских работников – сотрудники информационных отделов и Call-центров, где средняя зарплата составляет 400-500 долларов. Однако они могут рассчитывать на бонусы от продаж, поскольку напрямую общаются с клиентом. Причем прибавка к зарплате за хорошую работу может достигать 600-700 долларов в месяц. Вакансии эти, как правило, быстро закрываются, так как, во-первых, не требуют наличия высшего образования у соискателей а, во-вторых, такая работа подразумевает гибкий график и частичную занятость, ведь работать можно в разные смены, например, с 9.00 до 13.00 или 14.00-19.00. Такие условия труда привлекают в первую очередь студентов и молодых мам, которым важно иметь днем несколько свободных часов для занятий или для ухода за ребенком. Главным же требованием работодателей к кандидатам на упомянутые должности является коммуникабельность, грамотная речь и владение ПК на базовом уровне.

Меньше всего за свою работу получают охранники банковских отделений.  Работодатели ищут мужчин в возрасте 25-40 лет с опытом службы в МВД, ВВ, СБУ, которые за зарплату 400 долларов готовы следить за правопорядком на вверенной им территории. Низкий уровень зарплаты у них объясняется тем, что в вакансиях отсутствуют жесткие требований к образованию кандидатов при приеме на работу – требуется лишь хорошая физическая форма.

 Подробности

Один юний "хакер" хотів змінити пароль доступу до нашого сайту. Конкретне місцезнаходженя "хакеру" нами зараз встановлюється. Ми точно знаємо, що він з Полтави.

Заважаємо. Ми це розуміємо. Але рекомендуємо закинути ідею поламати наш сайт. З Полтави це зробити не можливо. 

Джерело: ВП.

Вам набридли сучасні українські політики? Тоді, кого з них у першу чергу ви б хотіли послати на х.й? Бажано назвати прізвище та ім'я. З ваших коментарів я складу список, разом складемо текст і згуртовано пошлемо їх туди, куди вони заслуговують. Як вам моя ідея?

Оголошую старт. Кого пошлемо першого???

Російська рок-група «ДДТ» уже другий місяць їздить по Україні з концертним туром, присвяченим 1020–річчю хрещення Києва. Напередодні концерту в столиці, який, до речі, перенесли з Майдану Незалежності на Хрещатик через приїзд Патріарха Варфоломія, соліст «ДДТ» Юрій Шевчук дав прес-конференцію. Подаємо найцікавіші запитання–відповіді.

ХОЧУ, АБИ РОСІЯ БЕЗ ВИЩИРУ ДИВИЛАСЯ НА СВОЇХ СУСІДІВ І НЕ ЛЯКАЛА КРАЇНИ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ

Пане Юрію, чому Ви вирішили взяти в цьому турі участь? І які у Вас враження від туру по Україні?

Коли мені запропонували взяти участь у цьому турі, я багато думав, у мене були сумніви якісь… Проте потім дійшов висновку, що це вкрай необхідно. По-перше, ми стали блаженними миротворцями, по-друге, я громадянин Росії. І я дуже хочу, аби Росія та Україна жили в мирі та дружбі.

Це дуже важливо для мене особисто, для моїх друзів, тому ми поїхали в цей тур. І не було ніяких місіонерів американського толку, людей в окулярах і піджаках. Не було також радикального націоналізму щодо релігії, якихось крайнощів. Як, наприклад, популярний у вас той афроамериканець (має на увазі Сандея Аделаджі. – Авт.) каже: «Моліться богу, і будете мільйонерами».

Нічого цього не було, була просто розмова про душу, про те, що людина складається не тільки з двох півкуль – права – це, яка холодильник повний жратви, а ліва півкуля – на якій ця жратва готується.

У людини ще є дух, душа. Людина – дуже багате створіння – це образ подоби Божої, творець, дзеркало вселеної… І ось про це ми ненав’язливо говорили з молодими людьми у 22 містах України.

Дуже радий тому, що це все відбулося.

Є багато різних музикантів… Деякі наші колеги голими танцюють на корпоративах, розважаючи нову еліту наших суспільств, яка аж сочиться жиром. А ми просто працювали за ось цю ідею. І ми знайшли її. Зараз дуже важливо думати про те, що нас розсварює, а розсварює нас дуже багато… Це і політики, і пишучі брати наші… Потрібно говорити не про те, що нас роз’єднує, а про те, що об’єднує.

Одною з потужних об’єднуючих речей є православна віра. Київська Русь хрестила всі наші слов’янські держави, батько Київ нас хрестив. Це для нас дуже важливо.

На мій погляд, основне наше завдання сьогодні – гуманізація наших суспільств, гуманізація Росії. Аби Росія без вищиру дивилася на своїх сусідів, аби не лякала країни пострадянського простору, а зі щирою усмішкою дивилася на світ.

Головне, що я виніс з цього туру, – немає ніякої ненависті в Україні до Росії. У Львові та інших містах Західної України ми збирали десятки тисяч молодих людей, які нам підспівували. Тобто царювало братство, це було чудово.

Приїхавши до себе в Петербург після першої частини туру, багато моїх друзів питали: «Ну як?» – я не розумів, перепитував: «Що «як»?» – «Ну… складно було, на вулицю, певне, не виходив на Західній Україні?» Я кажу: «Чому це, ще й як виходив»…

Ви знаєте, як от накачали наші народи, страшно вкачали по венах, по мозку цей гнилий розчин ксенофобії і ненависті. Просто страшно!

Навіть мої інтелігентні хлопці мене запитували: «Що, складно було? Напевне, охорони з тобою хтозна скільки ходило?»

У нас було надзавдання.

Я казав про музикантів, які розважають народ, і це, мабуть, чудово, але є ще надзавдання. Є таким надзавданням також приклади, йти далеко не потрібно… Був, наприклад, такий чудовий співак, як Джон Леннон, який бився за мир, проти війни у В’єтнамі, є Мадонна, яка в Африці рятує бразильських мавпочок. Тобто багато музикантів у світі займаються не тільки музикою, і в цьому нічого поганого, пафосного немає. Вони просто служать якійсь ідеї, добру – так, як вони його розуміють.

А на нашому пострадянському просторі стільки проблем… Я мотався по багатьох локальних війнах: у Сербії, Чечні, Афганістані… Хочу вам сказати, надивився я цього лайна, міжнаціональної ворожнечі, коли помирають діти, жінки, мирне населення. Будь-яка війна – це жахливо. Не казатиму нічого більше, ви самі все знаєте.

Війна – жахлива річ, особливо, коли вона йде на релігійному чи національному ґрунті. Не дай Боже, аби це ще раз повторилося.

Для нас важливо шукати шляхи, які б нам допомогли співіснувати. Політики ці всі вимруть через 30 років, а народи наші залишаться. Залишиться Грузія, Україна, Прибалтика, Таджикистан… Як ми житимемо: у стані війни, матюкатися одне на одного, скреготіти зубами чи житимемо в любові і дружбі? Ось це сьогодні важливо!

Ми собі постановили – не займатися політикою, не говорити про неї в жодному місті. Проте мушу сказати, що в башці багатьох політиків досі відбувається холодна війна. Вони міркують і говорять тими кальками, які були виведені ще у 80-ті роки. Холодна війна – це суворий, темний феодалізм. Холодна війна – це коли є той, хто на нас не подібний, він – ворог.

Так не можна! Я про це так само кажу й у Росії. Навіть виступав на економічному форумі… Щоправда, як мене туди пустили, сам не знаю. Там зіткнувся з російськими націоналістами, які більше подібні на шовіністів.

Деякі, такі, як Гліб Павловський, котрий пардон, просрав тут усі вибори, кажуть, що весь пострадянський простір – імперія… Ну не можна будувати зараз російську імперію, бо буде війна. Куди вони тягнуть наш російський народ? Не знаю. Одним десантом захопити Україну? Та вже нахлебталися ми цього! Досить!

Повинні вирости інші політики…

Те, що робить Ющенко, мені не подобається. Він намагається позбавити останнього, що зближає наші народності, – нашої духовності. Він намагається створити свою державну церкву. Що це таке? Навіщо порушувати традиції в наші й так не прості часи?

Я проти ксенофобії в Росії! Я рубаюся з нашими шовіністами через це, і рубатимуся доти, доки в мене вистачить сил.

У Вас у Севастополі була незвичайна зустріч з сином. Чи не могли б Ви про неї трошки розказати?

Мій син служить у армії. І так сталося, що вони на судні зараз здійснюють візити дружби… Заходили в порти Іспанії, Африки, Тунісу. Вийшло так, що ми приїхали в Севастополь 19 липня, а син мій прийшов у порт у Севастополі. Ми там зустрілися, уся команда була на концерті, чудово поговорили.

Йому залишилося тільки два місяці до наказу. Зараз він знову в Середземному морі. Сподіваюся, у нього все буде добре.

Мій син чесно служить батьківщині, у даний момент – Росії. Він сержант морської піхоти, жодних поблажок для нього нема. Він прослужив уже практично два роки.

Тому тут перед своєю батьківщиною я чесний, свого сина я нікуди не ховав, ні в які Англії та Америки. Мій син нормальний хлопець, який дуже любить Росію і прекрасно ставиться до України.

Я СТОЯВ НА МАЙДАНІ, І МЕНЕ ТУДИ НЕ ПУСКАЮТЬ, А КІРКОРОВ, ЯКИЙ РУБАВ БАБЛО НА ІНШІЙ СТОРОНІ, – НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ

Ви на сцені на Майдані Незалежності під час Помаранчевої революції співали під гітару, під кінець сказали, що революцію роблять герої, а її надбаннями користуються падлюки…

Так, я це казав, ще казав, що Росія та України – брати і сестри. Я пам’ятаю той Майдан, і мені дуже подобалося: чудові очі, жага свободи. Також пам’ятаю 91-ий рік у Росії… Теж було чудово.

Як це так все вийшло?.. Стоячи на Майдані, я знав, як це все буде, бо бачив російський приклад.

Ці історичні моменти, нехай і короткі, але підйоми національної самосвідомості, жага до безумної волі, – це просто дивовижно.

В історії не було таких ще моментів, коли б це тривало вічно.

Тоді я вийшов на Майдан, аби сказати щось про дружбу Росії та України. Це була тоді моя головна ідея.

Я тільки сьогодні дізнався, що Ющенко громадянина Російської Федерації Філіпа Кіркорова зробив народним артистом України. А Кіркоров, у той момент, коли я виступав на Майдані, рубав бабло на іншій стороні (має на увазі виступи за Партію регіонів. – Авт.). І ви уявляєте собі такий парадокс: я стояв на Майдані, і мене туди вже не пускають, а Кіркоров – народний артист України.

Якось Ющенко заявив, що він не любить російський рок… Ну, тепер я розумію, кого він любить.

Якби був другий Майдан, Ви б на ньому виступили?

Дивлячись, для чого б він служив. Ідеї мають бути мені до душі. Також я повинен знати, що я маю робити. Це дуже важливо для мене.

Повірте мені, кожен мій рух – це плоди великих роздумів.

«ФАБРИКА ЗІРОК» – ЦЕ НЕЩАСНІ ДІТЛАХИ, ЯКИМ ЗАБИЛИ ПЛАСТМАСОЮ МОЗОК

Чи належать рок-музиканти до шоу-бізнесу?

Шоу-бізнес – це такі собі розваги, офіціанти в мистецтві: що прикажете, що вам станцювати, що заспівати? Сьогодні в Росії багато хто грішить шоу-бізнесом. Групи «Ленінград», «Бі-2», «Сплін» виступають лише на корпоративах...

Багато рок-музикантів вважають, що коли ти когось обслуговуєш, то це вже не рок-музика. Бо рок-музика – це коли ти протягуєш свою ідею, свою думку про світ, своє слово…

Ну як я можу вийти в кабак, і співати там для людей, які п’яні, спітнілі прагнуть розваг?

Я не хліб і видовища, я ділюся сокровенним. Рок-музика – це щось зовсім інше. Навіть продюсер в рок-групі не може існувати. В ДДТ ніколи не було продюсерів. Як може якийсь дядя командувати, де і що мені грати? Це маячня собача, це «фабрика зірок». Ось це шоу-бізнес, це нещасні дітлахи, яким забили пластмасою мозок.

Тобто Вас жоден багатій не затягне до себе?

Я радий усім багатим, які прийдуть до мене на концерт, але до них співати я не піду.

Яка ціна того, що Ви підтримуєте опозицію в Росії?

Ну яка тут може бути ціна... Про ціну ж не думаєш. Я ж не бухгалтер.

Коли ти думаєш про ціну – це вже шоу-бізнес. Рок-н-рольщик – він же тупий, прямолінійний, нехитрий, він спочатку робить, а потім думає.

Мої помисли завжди чисті. Водночас я завжди боюся, аби мої помисли не завели мене в пекло, боюся стати зіркою, не доведи Боже, якоюсь скотиною, яка далі свого носа не бачить, боюсь померти циніком.

Записувала Ксеня Лесів
УНІАН.