[Приєднана картинка].Давным-давно жили в монастыре в двух смежных комнатах две монахини. Утром прибежала одна из них к игуменье: «Матушка, благословите! Скажите моей соседке, чтобы она не храпела так громко! Я ей и в стену стучу, и кричу ей, чтобы не храпела, а она еще громче храпит! Это она нарочно так делает!» Через несколько минут прибегает другая монахиня: «Матушка, благословите! Скажите сестре, которая в соседней келье живет, чтобы она не бесновалась по ночам. А то она и в стенку стучит, и ...

Читати далі...

Жив собі один цар, який мав надзвичайно розумну і гарну дочку. Однак хворіла вона на невідому недугу. Щороку слабшали її руки і ноги, зір і слух. Чимало лікарів марно намагалися лікувати її. Якось у двір прийшов старець, про якого казали, що він знає таємницю життя. Усі царедворці поспішили звернутися до нього з проханням допомогти недужій принцесі. Старець дав принцесі кошика з лози, закритого покривалом, і сказав: "Візьми й піклуйся про нього, це тебе вилікує" Принцеса...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Два брата росли вместе. Со временем старший брат стал профессором ботаники, а младший — простым рабочим. У каждого из них была семья, и часто братья собирались вместе со своими семьями и беседовали о жизни. Бывало, профессор умолкал и внимательно слушал младшего брата, рассуждения которого заставляли прислушиваться к его словам окружающих. Как-то жена старшего брата сказала своему мужу: «Почему ты слушаешь младшего брата? Ведь ты профессор, а он — простой рабочий!» — «Да, я ...

Читати далі...

Шукач скарбів прочитав у стародавній книзі, що в одному місці закопані в землі незліченні скарби і вирішив відшукати їх. Він давно розшукував цей скарб. Одного разу, копаючи землю, він помітив, що з неба на нього опускається золота лопата. Чоловік радісно схопив її, і, не тямлячись від щастя, поніс додому. Про закопані скарби він вже не думав, вважаючи, що золотої лопати йому вистачить. І почув з неба голос.: "Цією лопатою мав ти викопати незліченні скарби! А ти, нещасний, поміняв ці...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Жил на свете плотник, мастер он был неплохой, только любил все дела на завтра откладывать. Как только к нему обращались с просьбой, он отвечал: «Хорошо, завтра сделаю!» В молодости говорили плотнику: «Женись, мол, да женись», а он отвечал: «Хорошо, завтра женюсь!» Так и молодость прошла. А дел всегда много: то одно, то другое, так и отвечал всегда: «Хорошо, завтра, завтра сделаю!» Что успевал сделать, что не успевал, особо не огорчался, так жизнь и шла себе потихоньку. Как...

Читати далі...

Купець повертався додому з далеких країн із дорогим крамом. Зненацька погода зіпсувалася: здійнявся ураган, почали ламатися дерева, курява заступила дорогу. Купець не мав де сховатися і, врешті, збився з дороги. Він відчайдушно кликав про допомогу, але ніхто не відгукувався. Зрозумівши, що наближається ніч, він почав молитися. І диво сталося: буря стихла, а на дорозі купцеві трапився бідний селянин, що повертався з гостини додому. Бідняк допоміг зібрати вцілілий крам і запросив подорожнього до ...

Читати далі...

Прожебоніло в небі...-Пролетіли птахи,День розгойдавсь на гілочках дерев,Замріявсь соняшникВухасто - волохатий,Мабуть, він теж був зітканий з натхнень...Четвертий деньКартопельку копаєм -Вже стільки прози, що і сил нема!...І, все-таки, життя -П о е з і я тримає,А проза лиш - йому допомага!Сховалось сонечкоВ гілчастий візерунок,День, врешті, теж десь в вербах вгомонивсь... .................Вщерть стомлений - Даю собі рахунок:"Я ще не вмер, - раз...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Жил один благородный, мудрый и богатый царь. У него была любимая жена, которая, презрев его любовь к ней, прижила на стороне троих сыновей. Они всегда были враждебны царю и ни в чем не были похожи на него. Позднее царица родила, уже от царя, четвертого сына.Свершив круг дней, царь умер, и тело его было положено в царскую усыпальницу. Братья стали спорить между собой за власть и пошли за советом к одному старому рыцарю. И тот сказал:— Чья стрела глубже войдет в тело царя...

Читати далі...

Один монах посадив оливкове дерево і заповзявся молитися: "Господи, пошли деревцю моєму дощу". І послав Господь на землю дощ. Дерево напилося вологи, а монах молився далі: "А тепер, Господи, прошу послати багато сонця-деревцю моєму потрібне тепло". І Господь посилав сонце. Монах далі молився: "Господи, пошли невеличкий морозець, щоб укріпити коріння та гілки". Господь послав мороз...і дерево загинуло. Монах дуже засмутився. Він пішов до іншого монаха, щоб...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Когда одному старцу человек жаловался на свои скорби, старец рассказал ему одну притчу:— У нас в монастыре один монах умел с жасмином обходиться. В ноябре он его совершенно обрезает и ставит в темном месте, зато потом растение покрывается обильно листьями и цветами. Так и с человеком бывает: нужно прежде постоять в темноте и холоде, а потом уже будет и плода много.