Кожному "діячеві" здається, що він у своїй Державі буде щонайменше міністром. Про такі "посади" мріють навіть двадцятипаролітні хлопчаки, які зараз у три погибелі гнуться десь у повіті перед німецьким писарчуком. Можна заобсервувати, що кожна політична партія, чи організація хоче починати Історію України від себе. Все, що було в Україні протягом 1000 років, під цю пору не має Значіння. Недавні Визвольні змагання з часу Української революції 1917 — 1920-х років є тільки...

Читати далі...

Отець Василь надовго замислився, зосередивши погляд на вимощеній сірою плиткою доріжці, а потім обережно зауважив: -- Ви вважаєте, що Бог не стосується нашої справи? -- Боюся, що він зайнятий більш важливими клопотами або занадто довіряє українцям, щоб вирішувати за них українські проблеми. -- Без віри ми не зможемо вирішити наші проблеми. -- Перепрошую, віри у що? Якщо слідувати християнській ортодоксії, то ми ще у 1918 році повинні були не брати зброю, а молитися, щоб поляки...

Читати далі...

Лише іноді я не витримував і витягував якийсь старий том, і тоді надовго застигав, гортаючи зліплені сторінки. Люди, зображені на гравюрах, ідеї і відкриття захоплювали розум і тоді починав відчувати, як розчиняєшся в подіях і буревіях давно минулих століть і далеких країн. Але знання завжди викликало відчай - ніколи не можливо знати все, що відбувалося колись, ніколи не можна знати, що буде відбуватися далі і, навіть те, що відбувається зараз, і тоді мені здавалося, що книги і знання це...

Читати далі...

Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого, ласкавий читальнику, як читати книжки й дізнаватися про давні людські діяння та вчинки. Бо чи може у печалі щось швидше стати ліком, як той же книжковий, пильно й до речі вжитий, медикамент? Спізнав я те сам, коли мав скорботу; читаючи та слухаючи книжки і дізнаючись з них про всілякі пригоди й біди, я вчився зносити терпляче і власні злигоди; покладався-бо на приказку – в терпінні вашім знайдеться душа ваша. Думаючи про це й...

Читати далі...

Менструації, аборти, пологи в жидівок визначають на 50% (інколи на 100%) їхнє особисте життя, і на 100% — громадське, кагальне; а також політичне майбутнє їхніх дітей. До чого тут жидівські менструації-дефлорації, аборти, пологи... А ось до чого. Вельмиповажний доктор Каганець (він видима частина інституту метахвізичних досліджень Перехід-4 — інституту з церковно-сінагогними контурами) стверджує, що Ісус з апостолами (за винятком Іуди-зрадника) були ніяк не жидами, — арійцями, галами...

Читати далі...

 як і запозичені у японців дерев’яні ляльки, що ховаються одна в одній, і в Росії отримали наймення “русскі-є матрьошкі”. Зрозуміло, очі “матрьошкам” стали малювати менш вузькими, кімоно їм поміняли на сарафани.

Символ самодержавства, оспівана піїтами-московитами т. зв. “шапка Мономаха” - фактично дооздоблена хутром, коштовним камінням, хрестом мусульманська тюбетейка , яку Мономах не міг навіть тримати в руках, бо пошита вона значно пізніше і подарована московському князю одним із середньоазійських емірів аж у ХVІ сторіччі.

Сучасна політична пропаганда вступу до НАТО не настільки корисна для України, як пропагується усіма засобами мас-медіа. Безумовно, захист держави – це нагальна і конче необхідна потреба. Але не варто попускати з уваги, якою ціною має бути досягнута ця мета, омріяна тисячами поколінь. Маємо розуміти, що ніхто й ніколи не захистить Україну і український народ задарма. Чужинці захистять Україну лише за умови, якщо Україну їм продадуть. Певна річ, нашу Батьківщину продадуть не всю жужмом в...

Читати далі...

Приглядаюся до махновців. Звичайні собі добрі хлопці-катеринославці, одягнені по-козацьки. Нічого анархічного в них не було. Нічогісінько, здається, в ідеях анархізму вони й не тямили. Говорили про селянську революцію, селянську Самостійну Україну і вірили в щасливу зорю свого ватажка, як не кожний чернець у Бога. Катря вернулася під ранок. Розмовляла з Махном – передавав, щоб затрималися у Рівному, бо вранці переходитиме через село – хоче поговорити. Перед полуднем почали прибувати в Рівне...

Читати далі...

Італійський королівський консул у Харкові С. Граденіго в документі № 474/106 від 31.05.1933р. писав до свого уряду: «Голод продовжує так страшно знищувати народ, що залишається зовсім не зрозумілим, як світ може залишатися байдужим до такої катастрофи і як інтернаціональна преса, яка так активно закликає до міжнародного осуду Німеччини, винної в так званих страшних переслідуваннях жидів, особливо мовчить про цю бойню, організовану радянським урядом, і в якому самі жиди відіграють велику, хоча і ...

Читати далі...