Християнство — це не те, коли люди моляться на ікони, не те, коли вони осіняють себе хрестами, не те, коли вони бояться бісів і диявола, не те, коли вони випрошують собі порятунок од пекла та іншого зла або намагаються вимолити собі всіляких земних благ. Християнство — це те, коли люди, виконуючи Вчення Ісуса Христа, оголошують нещадну боротьбу своїм порокам, з ретельністю зрощують у собі позитивні якості, яких не вистачає, і всім своїм єством спрямовуються на пошуки Бога-Отця з метою...

Читати далі...

Навколо рішення Конституційного Суду щодо скасування політичної реформи 2004 року уже накопичується певна критична маса, і ось-ось в Україні настане черговий пік фестивалю політичних перевертнів. На диво, що участь у ньому беруть усі головні політичні сили країни. Саме вони складають основу зрушень, на порозі яких стоїть Україна. Вона знову опинилася катастрофічно залежною. В принципі їй ніколи не давали волі свої ж ватажки. Рівень політичного лицемірства завжди був не найнижчим в країні...

Читати далі...

Деякі цікаві цитати. Матвій Шестопал ЄВРЕЇ НА УКРАЇНІ (історична довідка) Повністю: http://exlibris.org.ua/szestopal/index.html У практиці політичних відносин не було випадку, щоб загарбник, прийшовши до своєї жертви, сказав: я буду тебе грабувати. Для прикриття своїх справжніх цілей він придумує тисячі різних причин. Поляки, наприклад, несли в Україну «світло цивілізації», а вивозили назад плоди української праці. Росіяни завжди подавали руку «братньої допомоги» поки не прибрали...

Читати далі...

“Дві тисячі літ тому умер Христос, промучившися декілька годин на хресті, а я знаю сотки таких Христів, що все життя своє мучилися в казематах, кріпостях, в Сибіру і умирали в тисячу раз страшнішою смертю. ...Падаємо ми щодня перед образом Христа, то що ж ми повинні почувати перед сими невідомими героями, кістками котрих засія¬лася вся земля, а імен їх не знає ніхто” (Гнат М. Хоткевич, “Вони”).

Якщо ворог мудрий і сильний, то вивчай його мудрість і силу, і розбий його своєю мудрістю і силою! Справжнім переможцем є той, хто у ворога силу бере і його ж силою його розбиває. Той, хто мудрого ворога зве дурнем, обманює себе і стає його жертвою. Л.С.

“За українську Україну”, — говорить мудрий і достойний Українець. Ті, які хочуть, щоб в Україні була форма українська, а зміст чужий, ширять гасла — “за християнську Україну”, “за совєтську Україну”.

416. “Геть панів!” — ми кажемо, хапаючи сокири, щоб визволитися з рабства. І пов¬стання українських хліборобів починає зва¬тися “холопським повстанням”. Холопи — лю¬ди темні, бо їх у темноті тримає грецька церква: темних холопів легше гнобити, ніж освічених, вчених. І в простому (хлібо¬роб¬ському народі) починає сама народжуватися туга за рідним паном-володарем, який би ділив долю народу, звільняючи Вітчизну від чужих панів-вторжників і рідних панів-рабів. 417. Іде польська орда, очолена...

Читати далі...

До 120-ліття від Дня народження [Приєднана картинка] ПОЛТАВЕЦЬ-ОСТРЯНИЦЯ Іван Васильович (26.09.1890 – 17.01.1957, Мюнхен, Німеччина). Військовий і громадський діяч; осавул 2-го Лінійного полку Кубанського війська, старшина школи броньових автомобілів (Петроград, 1917), організатор і отаман відділу Вільного козацтва у Петрограді (06.1917), наказний військовий отаман Вільного козацтва (10.1917 – 1918), член Генеральної ради Вільного козацтва (10.1917 – 1918), генеральний писар Гетьмана України ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Передмова до книги спогадів Петра Дяченка “Чорні запорожці” Хоч Петро Дяченко залишив чималу мемуарну спадщину, але досі не вийшла жодна книга його споминів. Однією з причин цього, на мій погляд, є його критичне ставлення до Симона Петлюри. Петро Дяченко не приховав від нащадків того, про що намагалися не згадувати петлюрівські історики. Правда полтавського козака розходилась із “генеральною лінією” уенерівської еміграції, яка, проводячи академії на честь Головного...

Читати далі...

Хоч влада російського народу й утверджувалася на наших землях, але ужитися з дикими переможцями було неможливо. Несамовиті репресії росіян та їхніх посіпак викликали завзятий спротив. Особливо він зріс наприкінці 1920 – х років, під час т.зв. колективізації, насправді – немилосердного пограбування українського селянства. Масові виступи селян почалися в Київській, Запорізькій, Криворізькій, Шевченківській, Ніжинській, Вінницькій та Волинській округах. У квітні 1929 року Запорізькій...

Читати далі...