Верховна Рада України 12 лютого 2015 року проголосувала за законопроект авторства Миколи Азарова №0922 (внесений 15 червня 2011 року) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який передбачає:

Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період та в умовах надзвичайного стану, а також ухилення від проходження служби цивільного захисту згідно з контрактом про проходження такої служби в особливий період та у разі проведення цільової мобілізації —

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

У Законі України “Про правовий режим воєнного стану” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 224; 2010 р., № 12, ст. 119):

1) частину першу статті 15 доповнити пунктом 141 такого змісту:

“141) встановлювати для фізичних і юридичних осіб квартирну повинність з розквартирування особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також евакуйованого населення;”;

За квартирну повинність в умовах вєнного стану і ув'язнення від 2 до 5 років для осіб, ухиляються від проходження служби цивільного захисту в особливий період та у разі проведення цільової мобілізації проголосували:

БПП — 89, Народний фронт — 64, Самопоміч — 22, Радикальна партія — 17, Батьківщина — 11 (разом коаліція — 203), позафракційні — 20, Економічний розвиток — 6, Воля народу - 9

Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

Кількість депутатів: 150

За:89 Проти:0 Утрималися:1 Не голосували:31 Відсутні:29

Фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ"

Кількість депутатів: 82

За:64 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:9 Відсутні:9

Позафракційні

Кількість депутатів: 42

За:20 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:6 Відсутні:16

Фракція Політичної партії "Опозиційний блок"

Кількість депутатів: 40

За:0 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:32 Відсутні:8

Фракція Політичної партії "Об’єднання "САМОПОМІЧ"

Кількість депутатів: 31

За:22 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:1 Відсутні:8

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка

Кількість депутатів: 21

За:17 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:2 Відсутні:2

Фракція політичної партії "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"

Кількість депутатів: 19

За:11 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:2 Відсутні:6

Група "Економічний розвиток"

Кількість депутатів: 19

За:6 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:10 Відсутні:3

Група "Воля народу"

Кількість депутатів: 18

За:9 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:3 Відсутні:6

Остап - «кіборг», боєць 80-ї аеромобільної бригади Збройних сил України. Взятий в полон «ДНРівцями» 21 січня. Був поранений, залишився без ноги.

Про ставлення до нього в полоні, як змінились його власні думки про війну, як досягти миру та що б він сказав щойно мобілізованим – в інтерв’ю Громадському.

Чому пішов на війну

По новинах бачив, що багато наших воїнів впало, хотілось помститися за них. Як вже війна була, як приїхав на війну в аеропорт, і потім побачив близько, проти кого ми воювали, якщо би зараз взяти, то я би не хотів їх вбивати.

Регулярні російські війська – так, а проти тих, сепаратистів – як ми їх називаємо… Донецькі пацани – вони такі самі, як ми. Вони ставилися до нас з повагою – до поранених, тих, кого взяли в полон. Котрі не були поранені, то там їх били, в мене така інформація зі слів тих, хто там був, а до нас казали: треба було їх там вбивати, як вже ми їх лікуємо, то нема сенсу. 

Коли змінив своє ставлення до війни

Коли вже попав в полон, то вже просто побачив, що є і між них люди. В них теж гинуть і брати, і батьки, і друзі, діти, їм також неприємно. Війна неприємна, чути про неї – це одне, а бачити її – то зовсім друге.

Чи можливий відступ

Відступати ніхто не буде, це теж… скільки солдатів, скільки воєнних, скільки полягло. Все дуже заплутано. Найкраще, щоб не те, що відступати, а щоб домовитись між собою, щоб просто відбудовувати той Донбас, щоб був просто мир, хай будуть там і наші війська і їхні. Росіян повиганяти, і кадирівців повиганяти, а між собою ми б якось домовились. 

Що говорили ДНРівці, коли був у полоні

Бойовики приходили до нас спочатку з претензіями, чого ви приїхали сюди, а потім пару днів пройшло і їх, скажімо так, попустило. Спочатку «укропи», «кіборги», а потім нормально. Тоже так, сидить збоку хлопець, каже, в мене дитині 7 років, знає, де міномет, де «Град» - хіба це нормально так?

Де на війні правда

Правда не відкривається. Коли нас взяли 21 січня зранку, а наші канали ще до 26 казали, що ми аеропорт тримаємо – я розумію, 40 мільйонів людей того не знають, але ж ми то – пацани, які його там тримали – знаємо, що то не так.

Що тішить

Тішить те, що повернувся нормально на свою землю, хоч і там є наша земля, наша земля – то ціла Україна, наша земля – і Київ, і Запоріжжя. Ми такі самі, Україна одна, так сталося, я взагалі думаю, що нас просто посварили. 

Так хочеться, щоб то все швидше закінчилось, щоб ми жили мирно, і щоб до нас приїжджали пацани з Донецька, і ми до них їздили, щоб не було ніяких конфліктів. Я теж до війни не був ніколи в Донецьку і в Луганську, в мене завжди така думка була, що «москалі», а всюди є люди, і в нас вистачає бидла, і в них, всюди є люди, всі однакові.

Які плани на майбутнє 

Та одужати б зараз, щоб зажила нога, спортом треба займатися, спорт – обов’язково. Духом падати не збираюсь, все буде добре.

/Анастасія Станко, Олександр Назаров