Гуд бай, Уесесерія? Аве, Україно? Те, що вирувало тоді на вулицях Києва, вже не було НАТОВПОМ. Це була НАЦІЯ, в середині якої відбувались фантастично швидкі процеси САМООРГАНІЗАЦІЇ. Перехід від стихійного самоврядування Майдану до творення РЕВОЛЮЦІЙНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ міг відбутись впродовж лічених днів, якщо не годин. І тодішнім «помаранчевим» лідерам (на генетичному рівні спорідненим із совковою системою, від початку і до кінця породженим цією системою, і зацікавленим не в її демонтажі...

Читати далі...

Чому українці століттями згадували Хмельниччину з пієтетом, незважаючи на ріки крові і сліз, пролитих їхніми предками?  лист глухівського сотника Пилипа Уманця до московського воєводи, невдоволеного, що до нього звертаються прості українці, мовляв, простолюдин не може звертатися безпосередньо до нього. “Так ми тепер, за ласкою Божою, не прості, а лицарі Війська Запорозького, – відповідав Пилип Уманець. – За ласкою Божою, доки його воля свята, в нас тут, у всім краю Сіверськім, нема ні...

Читати далі...

  Хотів би, щоб фронтовики, українці з діда – прадіда, сприйняли цю статтю не як виклик, а як роздуми над трагічною долею нашого народу. Хто зна, може серед читатів цього розділу є й бойові побратими мого батька – Миколи Федотовича П’явка (Коваля), кавалера кількох орденів, зокрема Вітчизняної війни 1 і 2 ст., та багатьох медалей («За відвагу», «За бойові заслуги», «За взяття Відня» та ін.); інваліда «ВВВ» 3 групи, що отримав на фронтах Другої світової війни сім поранень.    Волдоимир...

Читати далі...

Немає лиха без добра... Історія з закриттям музею Української революції 1917-1921 років зробила йому таки добру рекламу.  Київський музей Української революції 1917-1921 років (або музей УНР) відкрили до чергової річниці Дня Соборності 22 січня 2009 року. Гордістю музею вважаються оригінали IV універсалу Центральної Ради про проголошення повної державної незалежності УНР та Акту Злуки 22 січня 1919 року.  Розташований в одній з історичних кімнат у нинішньому Будинку вчителя, колишній...

Читати далі...

Віце-спікер Микола Томенко звернеться до Генпрокуратури з вимогою дати оцінку щодо наруги над державним гімном України на кількох телеканалах. Хоча, це марно, - музичні уподобання ГПУ стали відомі всій Україні. Це - блатна “Мурка”. Про це він сказав на брифінгу у понеділок. Томенко заявив, що з новорічної трансляції гімну України на кількох каналах зникли рядки "згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці". "Крім жартів, хочу...

Читати далі...

Українські "науковці" не стали чекати на спільний російсько-український підручник з історії, а під редакцією тимошенко-литвино-затулінця академіка Петра Толочка підготували "ОЧЕРКИ ИСТОРИИ УКРАИНЫ" (Киев, 2010). Як зазначає Андрій Окара, всі неприємні для російських вух слова і словосполучення ("національна революція Хмельницького", "російсько-український договір і військовий союз 1654 року", "Гадяцька унія", "українсько-російська...

Читати далі...

За жанровою ознакою, загальною тональністю, ідеологічною спрямованістю та системою поглядів пасує до «Повістей про князівські злочини» і один із найвизначніших творів давньоруської та європейської середньовічної літератури – «Слово о полку Ігоревім» (написане правда, дещо пізніше – в кінці 12 ст.) Втім, за своїм масштабом і, головне, за глибиною думки він стоїть, над усяке порівняння, вище. «Слово о полку Ігоревім» - теж твір історичний. Його сюжетом є невдалий похід Сіверського князя у ...

Читати далі...

Очевидна і нахабна брехня пана Путіна щодо ролі і місця українців і України в Другій світовій війні можливо й не вимагала від українців нагальної, адекватної і симетричної відповіді, якби мені як геополітику і футурологу не буда зрозуміла її причина. http://sd.org.ua/news.php?id=19303

Найпоширенішою формою класової боротьби феодально пригнобленого люду проти визискувачів у давньоруський час були селянські втечі. Щодо цього Київська Русь нічим не відрізнялася від решти середньовічних країн, де спостерігаємо точно таку ж картину. Поширеність явища дуже добре зафіксували тогочасні документи, зокрема й «Руська правда». Тривалий час селянські втечі на Русі мали спорадичний, неорганізований характер. Вони не виявляли тенденції переростання в суспільно-політичний рух, який міг...

Читати далі...

Вступ Хозари – найпроблематичніший і назагодвіший народ в історії не лише Східної Європи, а , мабуть, усієї ойкумени. З одного боку, це одна з найповажніших історичних сил у 1 тисячолітті, що спромоглася створити велику й могутню державу – гідного суперника Візантійській імперії, Арабського халіфату, Київської Русі. Але, з іншого боку, ця етнічна група, по суті, не має власної історії, є якоюсь безплотною історіографічною фікцією. Не викликає сумніву реальність Хозарського каганату як ...

Читати далі...