Лист моєму предкові
- 26.06.16, 01:50
- Наука-Християнство-Світ
Предкам, привіт!
Перечитав я листа з твого серця, і багато в нім протирічча ну дуже багато аж дивно...
Признайся в армії не служив?
Відчувається людина легкого польоту, творча, але така, що ніколи не знала відповідальності, і не відповідала ні перед ким.
Лист звертається до долі але ти ж все життя від долі втікав, і при перших труднощах шукав можливості ухилитись від долі, ти сам не помітно про це обмовивсь колись. Для тебе кожна мить це шанс втечі і полегшення долі.
Доля ж натомість це спадщина, а вона від батьків. Твій предок все життя був одиноким, ти успадкував це, і тепер говориш, що: саме доля моя не є одинокістю.
Сумління в тобі чимось осуджує...
Зараз не відповідальності треба нести та перекладати один на одного, а змагатись у тому хто перший спасется, і нести світло один одному.
Спасіння обходить долю стороною.
Сподіваюсь моя відповідь тебе не обтяжить, а розвантажить.
А я хочу щоб ті члени в мені які від твого покоління точили війну, почали прославляти Бога, а тож мені теж не просто, і спіткаюсь точно з тими епізодами, що й ти, але вирішую не за долею, а вірою.
0
Коментарі