Вид:
краткий
полный

Гурт "28"

Москва і москвичи





Могилу Гоголя відновили, пограбувавши могилу Булгакова

В Москві на Новодєвічому кладовищі відбулося урочисте відкриття могили Миколи Гоголя у тому вигляді, в якому вона існувала колись на цвинтарі Данилова монастиря.

Міністр культури Росії з цього приводу заявив: “Ми вчинили по совісті і по справедливості – так, як на це заслуговує наш письменник. Не можна святкувати 200-річчя великого письменника, промовляти урочисті слова, віддавати йому належне і в той самий час мати у Москві розорену могилу, з якої витягнули хрест, викинули камінь, та й взагалі забрали рештки та перевезли на інше кладовище”.

Щоправда для відновлення могили Гоголя довелося пограбувати могилу іншого видатного письменника – Михайла Булгакова.

Нагадаємо, що Гоголя було поховано 24 лютого 1852 роки на цвинтарі Данилова моностиря. На його могилі встановили бронзовий хрест на камені (“Голгофа”), а на ньому вирізано напис: “Гірким словом моїм посміються” (цитата з книжки пророка Ієремії)

1930-го року Данилов монастир було закрито, некрополь ліквідовано. 31 травня 1931 року могилу Гоголя розковали і прах його перенесли на Новодєвіче кладовище. Туди ж було перенесено і “Голгофу”

1952 року на могилі замість “Голгофи” встановили новий пам’ятник у вигляді постаменту з бюстом Гоголя, на якому було написано: “Великому російському художнику слова Ніколаю Васильовичу Гоголю від уряду Радянського Союзу.” Хоч відомо, що Микола Васильович писав у заповіті, що жодного пам’ятника на своїй могилі він не хоче, оскільки це “негідно християнина”.

“Голгофа” деякий час знаходилася у майстернях Новодєвічого кладовища, де її знайшла вдова письменника Михайла Булгакова – вона підшукувала надгробок для могили свого покійного чоловіка. Жінка викупила “Голгофу”, з якої вже було стерто напис, та встановила її на могилі Булгакова, де надгробок дотепер і стояв. Хтест з могили Гоголя було втрачено,.

Насправді є над чим замислитися – чи варто “віновлювати” могилу Гоголя не на тому цвинтарі, де його поховали, чи варто для цього розорювати могилу Булгакова, як бути із заповітами, і як все пов’язано у нашому житті та смерті.

http://vsiknygy.net.ua/news/4932/

Могилі Гоголя повернуть первинний вигляд

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/common/200201-mogili-gogolya-povernut-pervinniy-viglyad.html

Одна Голгофа на двоих
http://www.vokrugsveta.ru/blogs/sartemov/1742.php




В кремль пришла срочная телеграмма

28 листопада 1913 року

  • 14.03.15, 14:11
Газета «Gazeta Poranna»

«Президент Горовіц у цісаря. Як нам телеграфують з Відня, вчора цісар прийняв на аудієнції президента львівської Торгово-промислової палати Самуеля Горовіца. Монарх прийняв нового керівника дуже ласкаво, порушив під час розмови кілька актуальних політичних та економічних питань, зокрема справу виборчої реформи і теперішнього господарського становища Галичини. Наприкінці цісар схвально відгукнувся про лояльність своїх підданих-євреїв щодо держави й династії».

«Серйозний наїзд. Візник Антоній Литвин, необережно їдучи вул. Казимирівською [тепер – частина вул. Городоцької від пл. Торгової до вул. Шевченка], наїхав на купця Абрама Фінкельштайна і серйозно його поранив».

«Пожежа. В помешканні сторожа на вул. Смочій, 7 [тепер – вул. Підмурна] вчора ввечері спалахнув вогонь. До прибуття пожежної сторожі мешканці погасили полум’я самостійно. Згоріла лише білизна і постіль».

 // Gazeta Poranna. — 1913. — 28 лист. — С. 3.

Газета «Руслан»

 «Дорога милостиня. Не все можна милосердити ся над убого одітими індивідуами, особливе коли чоловік є в підхмеленім стані, треба утікати перед підозрілими людьми, хоч би се діяло ся на такій людній улици, як Баторого у Львові [тепер – вул. князя Романа]. Досьвідчив сего капіталіст Мариян Т. повертав власне з веселої забави ул. Баторого, а ноги відмовляли йому дещо послуху. Зараз стануло біля него двоє молодих людий. Були убого одіті, скривили уста і витягнули руки до “милосерної особи”. Жаль вхопив за серце п. Т.; великопаньським жестом вийняв калитку і розділив 48 центів між просячих. Відійшли усьміхнені, вдоволені і зникли в товпі. По хвилі опамятав ся п. Т. і побачив, що “убогі” витягнули єму з блюзки портфель з 140 коронами і книжочку ощадности “Ustredni banka”, яка звучала на суму 5.200 К.».

 // Руслан. — 1913. — 28 лист. — С. 4.

Газета «Нове Слово»

 «Зловленє злодія. До дозорця дому під ч. 26 при ул. Жовківській [тепер – вул. Богдана Хмельницького] Данила Плютого прийшов зарібник Михайло Віснєвич і представивши ся йому за “краяна”, дав йому 30 сот., щоби приніс з недалекого шинку горівки, якою мали запити знакомство. Плютий щось не дуже довіряв “краянови”, бо вийшовши заглянув крізь вікно і побачив, як краян забрав ся зараз відчиняти куфер, в якім було около 300 корон. Дозорець наробив крику і при помочи льокаторів в дому придержав злодія, якого віддав в руки поліциї. На поліциї виявило ся, що Віснєвича вже карано за подібні крадіжи».

 // Нове Слово. — 1913. — 28 лист. — С. 5

Газета «Kurjer Lwowski poludniowy»

«Підкидьок. Учора ввечері під заклад покинутих дітей на вул. Паулінів [тепер – вул. Ніжинська
] підкинули немовля жіночої статі, віком близько 5 місяців».

«Варварство. Торговка рибою Хана Ґалане на пл. Сольських [тепер – пл. Зернова] учора різала живих риб. Про це донесено поліції».

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1913. — 28 лист. — С. 4.

Повний текст на сайті Львівської міської ради: http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago/54-28-lystopada-1913-roku