13 листопада 1889 року народився геній українського гумористичного й сатиричного пера Павло Губенко, широковідомий під псевдонімом Остап Вишня. Читаючи його тексти, українці хапалися за животи сто років тому й продовжують робити це зараз. Тож згадаймо деякі кумедні цитати, що неодмінно змусять вас посміхнутися!

 

«Взагалі любив я книжки з м’якими палітурками. Їх і рвати легше, і не так боляче вони б’ються, як мати, було, побачить».

«Ви дивитесь на поплавок так, як навiть, коли були женихом, не дивилися в голубi великi-великi очi своє кохано...»

«Столиця України – Київ. Виконує обов’язки «матері городів руських». Батька городів руських не знайдено, але він безперечно десь є».

«Фельдшер з мене був непоганий, бо зразу ж закапав одному хворому очі нашатирним спиртом замість цинкових крапель. Про гонорар од того хворого говорити не буду».

«Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на пiдлозi, розводив рукою калюжу».

«Оті дурні, що кричать «націоналіст!», не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об’єднати любов до мого народу з любов’ю до всіх народів світу!»

«А чи так ви робите? Чухраїнець обов’язково подумає трішки, почухається і не швидко прокаже:

– Та! Якось-то вже буде!

І починає робити... Коли ж побачить, що наробив, аж пальці знати, тоді:

– Я так і знав!

– Що ви знали?

– Та що отак буде!

– Так навіщо ж ви робили?

– Якби ж знаття...

– Так ви ж кажете, що знали?

– Так я думав, що якось-то воно буде!»

(С)