Нам не відомі всіх їх іменаХто їх чекає, хто за ними плачеДе їхній дім, як їм болить війнаЯке в них серце-щире чи терпляче. Як страшно їм, коли усе горитьКоли руїни, смерть перед очима І як в бою важлива кожна митьЯкі в них білі крила за плечимаНам невідомі мрії й здобуття Всі їхні рани, всі слова прощанняВони-солдати, що кладуть життяЗаради нас і мирного світанняІ без імен помолимось за нихЗа трошки вдачі світлої простоїВ час зрад страшних і втрат таких гіркихІ без імен вони для ...

Читати далі...