хочу сюда!
 

Юлия

37 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

«Вавилонська бібліотека» (ісп. La biblioteca de Babel)



Оповідання аргентинського письменника та бібліотекаря Хорхе Луїса Борхеса (1899 — 1986), світ якого — це неосяжна бібліотека, що вміщує всі можливі 410-сторінкові книги певного формату.

Оповідання було написане іспанською в збірнику оповідань Борхеса за 1941 рік ісп. El Jardn de senderos que se bifurcan (укр. Сад, у якому розходяться стежки).

Борхес від імені оповідача розповідає що його всесвіт складається з нескінченного простору з'єднаних шестикутних кімнат, кожна з яких містить все необхідне для виживання людини, і чотири стіни книжкових полиць. Порядок, і вміст книг випадковий, і очевидно цілком безґлуздий. Приклад кількох рядків з типової сторінки типової книги бібліотеки:

BABEL,SFTPVBQP.QSAOPRXLHEDGONAASSOLMOGGOEYSXYIFLVRMGQSBQBQRTFOYERC.NTLASLVNVXTAJ M VOYTDPE YBNQMCDDLRC NMQ MMG MPLVF.SH,NCNMLSRFEBSSMHPGX.PBMBDIELECRIMJIRRAVC CL DEHO ,TEY.AYCTBOMYGGTOJDCDY,TBTYLR QEFMGELBGJGCSVPNISQT Q.NQMDXXNLT BQQLGRIPRIYG MTFPRCH.FTPFPJLMT.NER,F.RPFHILE DIQXSARQXFVBLYIXSYTOGFSYAHVBS.H.TNGNMTQH JIBBHJQ MYYMRIBDCCTVNM MXJJHETYMBYACBMHPDOJYFOJ CVF CDLJNE J GSIJ.QSPGOROXGDPBO.MAFBEIED

Мешканці бібліотеки вірять, що книжки містять всі можливі комбінації кількох базових графем (букв, пробілів, та розділових знаків). Хоча більшість книг у тому всесвіті містять суцільну абракадабру, але десь існує і кожна змістовна книга, яка коли-небудь була написана, і кожна можлива редакція тієї книги, чи версія з кількома помилками. Оповідач зауважує що бібліотека має містити всю корисну інформацію, включно з передбаченнями майбутнього, біографією кожної особи, і переклад кожної книжки на кожну мову. І навпаки, для кожної книжки має існувати книжка з описом мови, чи шифру, які допоможуть прочитати в будь-якому тексті яке завгодно значення (наприклад шифр одноразовий блокнот).

Незважаючи на, чи точніше, через такий надлишок інформації, всі книги зовсім непридатні для читання, що доводить бібліотекарів до смертельного відчаю. Це приводить деяких бібліотекарів до забобонності і створення культів, таких як "Очисники", які довільно знищують книги, які вважають безмістовними, поки вони рухаються бібліотекою в пошуках "Малинового шестикутника" та його ілюстрованих магічних книг. Є також інше повір'я, що оскільки в бібліотеці існують всі книги, десь серед книг повинен бути ідеальний каталог вмісту бібліотеки, дехто навіть вірить, що існує месія, відомий як "Людина Книги", який прочитав її, і вони мандрують бібліотекою в його пошуках.

Вплив на пізніших письменників
  • Постмодерний роман Умберто Еко Ім'я рози описує заплутану бібліотеку, в якій головує сліпий монах, названий Джодж з Бургоса.
  • Террі Пратчетт використовує ідею нескінченної бібліотеки в своїй серії романів Дискового світу. Бібліотекарем є людський чарівник, перетворений на орангутанга.


www.facebook.com/pages/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0/1405773703037282?fref=nf

Як відомо, письменник став прототипом сліпого бібліотекаря-вбивці в романі Умберто Еко «Ім’я Рози». У житті ж він подарував літературі безсмертя. Борхес винайшов власний perpetuum mobile – такий собі генератор сенсів, який живиться вже написаними текстами, створюючи з них все нові й нові. З наполегливістю, що межувала з божевіллям, він читав і перечитував, щоб із заяложених, давно відпрацьованих фабул, з «порожняку» бібліографічних і біографічних викладок створити власну скарбницю книжок –Вавилонську бібліотеку. Звалище, куди жбурнув «геть усе: історію майбутнього з усіма її подробицями, автобіографії архангелів, точний каталог Бібліотеки, тисячі й тисячі каталогів хибних, доведення хибності цих каталогів, доведення хибності каталогу правильного, гностичну євангелію Василіда, коментарі цієї євангелії, правдиву розповідь про твою смерть, переклад кожної книжки всіма мовами, інтерполяції кожної книжки в усі книжки, трактат, який Беда міг написати (і не написав) про міфологію саксів, утрачені книги Тацита».

І хоча за Борхесом вся література тримається лише на чотирьох сюжетах: перший про укріплене місто, яке захищають і штурмують герої, другий про повернення, третій про пошук, четвертий про самогубство Бога, зануритися в магію славетного інтерпретатора таки варто. Щоб одного разу прокинутися останнім бомжом на смітнику всесвітньої культури.

2

Комментарии