Десь високо...
- 04.02.08, 23:41
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Мої думки, мої прозорі крила
Несіть мене подалі від людей
Високо в небо, де кінчаються надії,
Де починається народження ідей.
В безмежному полоні снігу й льоду
На висоті, де серце вже мовчить
Не мають значення ні розум, ані врода
Хіба, що забуття щаслива мить.
Там високо лиш самогубців душі –
Порожні, сірі, та, нажаль, німі
І, може, їм сказать щось мушу
Та всі слова та звуки тонуть у пітьмі.
Немає тут ні жалю, ні прощення
І зорі не такі яскраві, як завжди
І на життя не слід шукать благословення,
Коли воно лежить у комі на мілі…
Тому на землю так не хочеться вертатись,
Та хтось у груди вже вдихнув життя
І серце не воліє зупинятись
Лише за вчинок вимагає каяття.
E. G.
11
Коментарі
Наffаня
15.02.08, 00:09
Красиво, аж сам ся ангелом почуствовал
Grine4ka
25.02.08, 00:14Відповідь на 1 від Наffаня
Гість: линия
35.02.08, 00:20
Твої думки, твої прозорі крила,
Несуть життя в серце людей,
Високо в небо, де здійсняються надії,
І починається народження ідей.
Grine4ka
45.02.08, 00:23Відповідь на 3 від Гість: линия
Оптимістично!
_АльонА_
55.02.08, 00:43
Grine4ka
65.02.08, 10:17Відповідь на 5 від _АльонА_
Спасибкі!
Гість:
75.02.08, 11:25
ДОДАЙ СОБІ ЦІ СУМНІ ВІРШІ, але які!!
Слова Петренка М.
Дивлюсь я на небо
Та й думку гадаю:
Чому я не сокіл,
Чому не літаю,
Чому мені, Боже,
Ти крилець не дав? -
Я б землю покинув
І в небо злітав!
Далеко за хмари,
Подалі від світу,
Шукать собі долі,
На горе - привіту,
І ласки у зірок,
У сонця просить,
У світі їх яснім
Все горе втопить.
Кохаюся лихом
І щастя не знаю.
І гірко без долі
Свій вік коротаю;
Й у горі спізнав я,
Що тільки одна -
Далекеє небо -
Моя сторона...
Й у горі спізнав я,
Що тільки одна -
Далекеє небо -
Моя сторона...
Это Я!
85.02.08, 16:23
мне очень, очень понравилось!! большое спасобо!!
Гість: Дикая Мят@
95.02.08, 17:41
Очеь красиво написано!
Мастерски! 
Но вот только идея стиха.... 
ацйибуомас?
Гість: Дикая Мят@
105.02.08, 17:42
П.С. классный авик!!!
