Візьми мене за руку

Візьми мене за руку й поклич бажанням ночі,
Літати вище неба я ще не розучилась…
Коли зі мною поруч твої бездонні очі,
У мене за плечима могутні й вільні крила.

Візьми в свої долоні мої останні мрії,
Я віддаю без бою тобі усе, що маю,
Давай образи й сльози ми попелом розвієм
І віднайдем частинку загубленого раю.

Візьми мене за руку і заховай від вітру –
У серці, у долонях – це зовсім не важливо,
Лиш тільки б вдвох з тобою летіти на край світу,
Лиш тільки б нам летіти… і буду я щаслива…

Останні статті

Дух СТИХов. Мысли о том, что мы делаем.
06.04.2007, 13:26
А что если завтра...? Читать фсем!:)
28.01.2010, 19:03

буги-вуги-потенуза
08.05.2023, 17:25
про рыцарей
15.04.2023, 16:31
Богу слава, що ти в мене є!
30.10.2022, 22:14
...під гул сирен...
28.06.2022, 16:30
Цінність буття.
24.06.2022, 19:44

Коментарі

N 47-ий

125.10.10, 02:37

Скільки наполегливості...

Гість: Alisey

225.10.10, 03:12

...На сей раз, отойду от законов: очень душевный и красивый стих ! Хвалить не буду...так как не велено...
Вже ніч опустилась на дворі,
Накрила все чорним крилом.
А я наче пяний з любові,
Чекаю тебе під вікном.
Наступить хвилина блаженна,
Ти вийдеш до мене в пітьму.
І я дуже лагідно й чемно,
Тебе до грудей пригорну...
Бо ти незрівнянна й бажана,
Ти радість і смуток в журбі.
А губи все шепчуть...Кохана,
Єдина ж ТИ втіха в житті...
Дивлюсь я в єкран монітора
Сиджу я на сайті згадав...
І лист свій, що тільки з набору
Я їй...тій єдиній писав
Бо більш насолоди немає,
В період земного буття.
Хай люди і Бог нам прощає,
Таке віртуальне життя...
...нашло вдруг...