Блоги

мої вірші

Не приховуй сліз, нехай течуть,

Може стане серцю трохи легше,

Почуття розбурхані поснуть

Й потече життя твоє, як перше

Тільки деколи згадаєш ти  той час,

Коли зорі сипались  під ноги,

Було світло так, що навіть місяць гас

І ви йшли не розбираючи дороги

Будь- куди, лише, щоби удвох…

Ваші руки посплітались тісно

І серця так стукали в обох,

Ніби в грудях їм було затісно

Ну а далі… залишилась ти сама,

Він поїхав гроші заробляти

Іншу там знайшов, і вже зима,

І стомилась ти його чекати…

Не приховуй сліз, нехай течуть…

Може стане серцю трохи легше

Спогади сховай куди-небудь

Бо ніколи не буде, як перше