Весно моя !

Ще зірочки на небі таки є,

Але щось зойкнуло мені,

Чи дощ, чи дихання твоє,

А може промайнуло у вісні,

Що так хвилює серденько моє,

Які то хвилі налетіли,

Вітрець постукав про своє,

Думки той стукіт підхопили,

Той зойк думок у мріях потонув,

Чого їм радості так бракувало,

І знов у відчаї збагнув,

Ніщо не вічне ! Сумно стало,

Цю мить, коли стискає щось,

Ти віджени цілунком хмари,

Бо відчуваю, майже відбулось,

То щастя є, а сум - примари,

Думки злетіли в височінь,

Тож весно, весно, твій коханець я,

Пірнаю у чудову далечінь,

В яскравості співають почуття.

Популярні приколи