Веселка світу не безбарвна...

Веселка  світу не безбарвна,

Веселка кольору вітрів,

Мінлива, чуйна, сильна, славна

В тумані ілюзорних слів.

Промінчик сонця не блискучий,

Він проникає крізь пітьму,

Цей колір по-зміїному гримучий,

Всі бачать в ньому неприховану війну…

Слова пророків не пророчі,

Циклічність кола карми й завитки…

Сьогодні було співано щоночі,

І злу єхидну замели сухі піски…

Й не по-веселому  все стало сумувати,

Сміятися над горем кольорів,

Серпанок чорний вимурував грати,

Колись дитячих веселкових снів…

Веселка світу не безбарвна,

Вона відтінку віри і надій,

Ми є ніхто у вирі слова й карми,

Але ми  - все, у світі синіх мрій!