Новий вірш.
- 06.06.14, 16:21
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Не потрібно вмирати за волю,
За волю потрібно жити,
Та завжди лишатись собою,
Та по-можливості більше творити.
Ніколи не воюй за країну,
Тим більше за примарний "народ",
Та завжди підтримуй людину,
Просто так, без усіх нагород.
Не воюй ніколи за щастя,
Бо в війні не щастить нікому,
Буть щасливим без бога й причастя,
Вірь у себе, не в якусь там ікону.
За кохання не треба змагатись,
Сам подумай - невже це трофей,
Краще зовсім самотнім зостатись,
А чим жити немов фарисей.
До насилля моя недовіра,
Разом з ним не досягнеш мети,
Перемога така лиш для звіра,
Я по-справжньому зможу
перемогти!
1
Коментарі
sonce-33
16.06.14, 16:53
Ну й накрутив) І Бога нема. і Батьківщину не треба захищати, і я сам сєбє режисьор)
udzen
26.06.14, 17:05Відповідь на 1 від sonce-33
Все правильно зрозуміли
Гість: paleontolog
36.06.14, 18:40
завжди пiдтримуй людину?
ти втечеш у скрутну годину!
udzen
46.06.14, 18:56Відповідь на 3 від Гість: paleontolog
Я від Людини не втечу,
За пам'ятай, що я учу...
Гість: paleontolog
57.06.14, 04:11Відповідь на 4 від udzen
ти амбiвалентний, а значить - не надiйний i в стосунках з iншими людьми не годишся нi в якiй якостi...бiльшостi не імпонує принцип безпринциповості... відгуки решти - тому підтвердження... твої "вірши" не більше аніж словоблудство
Гість: paleontolog
67.06.14, 04:17Відповідь на 1 від sonce-33
пiдспуднi потуги довести, що вiн не свiдомiт
то бишь неопрєделённоє бессознатєльноє
Гість: Пегас13
77.06.14, 18:11
Зошит, для по арифмека,
учня класу Грихомека.
Гість: Пегас13
87.06.14, 18:14
НЕПРОСТО
О, як непросто слово написати –
Це все душею треба пережити,
Щоб там, край поля, у кінці життя
Всім добрим людям правду подарити.
Щоб з того слова маки зацвіли,
Засохла гілка налилась водою,
І десь від щастя сльози пролились,
Й кохання знов зустрілося з тобою.
Щоб у бою, між смертю і життям,
Дивлячись в очі міг слова сказати:
Я Батьківщині честь свою віддам,
За неї, вільну, йду я помирати.
Наберу в кухлик з джерела води,
В гарячий день, нехай нап’ється слово,
Щоб там, де вчора лиш були сліди,
Із того слова виросла діброва.
Зовсім не просто слово написати –
Це все душею треба пережити,
Зуміти людям все, що брав, віддати
Й за них життя на плаху положити.
black-victor
98.06.14, 14:02
Чудова пропозиція для Будди.
Та чи спокійно будеш споглядати
На жовтий аркуш із міствійськомата?
Життя - це участь повсякдень і всюди.
udzen
108.06.14, 14:21Відповідь на 9 від black-victor
Я не вбивав, і я вбивать не буду,
Хоча я можу, навіть хочу часто,
Та переможу я свою природу,
Не можу бути я творцем нещастя...