хочу сюда!
 

Татьяна

30 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Віртуальна сім’я


Нас ніхто не вінчав. Свідок наш – Інтернет.
В нас і спільного – майже нічого.
Лиш слова і слова… Й на екрані портрет,
І надія хіба що на Бога…
 
Наша доля давно вже не в наших руках,
Ми бредем, як сліпі кошенята.
Ми загрузли в словах, ми загрузли в гріхах,
Тож на кого тепер нарікати?
 
Ми несемо до Церкви печалі свої,
Та не в силі уста розтулити,
Бо стіною між нами минуле стоїть –
Не здолати її й не звалити.
 
Кожен дотик наш – мить. І кохання – момент
У жорстоко-шаленому світі.
То для чого серця розриваємо вщент
І оплакуєм скалки розбиті?
 
В Світі Правда одна. Решта – просто міраж,
Що його ми плекаєм для себе…
Віртуальна сім’я – дивний досвід і стаж.
…А я жити не можу без тебе!
7

Комментарии

110.11.13, 08:01

Актуальний вірш для нашого суспільства.У людства( сірої маси)
забрали усі стереотипи, та замінили на інтернет...

    210.11.13, 12:09


    Ця ж тема http://blog.i.ua/community/4653/1259029/

      310.11.13, 16:15Ответ на 1 от LUBIMAJЯ

      Інтернет настільки ж добрий, як і злий. При величезному обсязі інформації - шалена спокуса захоплення "в полон" комп"ютером, коли світ стає віртуальним.....

        410.11.13, 16:19Ответ на 2 от tallmud

        Дякую! І за "поригунью-стрєкозу" також....

          523.11.13, 13:05

          ну що тут скажеш? Дуже!!!!