Відлетіла Муза

  Ілюстрація  до вірша - Delta357,
       якій безмежно вдячна

Білим  птахом, стомлена,  мила,
Махнула крильми   - й полетіла...
Музо моя, чарівнице  зваблива,
Що ж з тобою я, люба,  зробила?

Заставляла писати, а ти не хотіла.
Ти казала: серденько боліло...
Я цькувала тебе, білу птицю,
На ворон, на гієн, на лисицю...

А ти прагнула затишку в хату,
Друзів щирих хотіла багато...
Нащо ж я тебе, чисту птаху,
Заставляла в болотах купатись?

У калюжах липких ніжки мити,
Брудну воду з колодязя пити?
Бідна музо моя легкокрила,
Ти не стрималась - і полетіла!

Десь до моря, де хвилі сині,
Де водиця студена, а птиці красиві.
Будеш з чистого пити джерельця,
Будеш вірші писати  із  серця....