Спогад

Це було так давно
Поросло полинОм,
Спогад марних ураз
Між загублених фраз.

То вже ніжна пастель
Зустрічає гостей,
Не чекає ніхто
Перший жовтий листок.

Далі буде зима
Сліз у неї нема,
Вітер зносить сніги
Тільки б стало снаги

Добрести до весни
Де квітують сади,
У небесну блакить