Ґ як воно є насправді
- Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґешефт, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них (обґрунтування, ґвалтівники та інш.), а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і подібних. З апострофом складніше, бо стандарт заміни його знаком """(наприклад, здоров"я) для друкарських машинок і пристроїв ніхто не відміняв. Такі стандарти існують поряд: правопис та напіванглійські слова при використанні компів (наприклад, здоров'я). Буква (літера) за себе не заступиться.
6+ підписатися
