Господь душею тіло наділяє,
Душа те тіло потім береже.
Не значить це, що клопоту немає.
Тісні взаємини у них навіки вже.
Душі наснагу тіло постачає,
Коли воно купається в любові.
І тіло без душі втрачає,
Коли живе лише од крові.
Душа, буває, прагне до зірок,
Та тіло ж частка од землі,
Слабкість загрожує розвинутись в порок,
Душі так важко – бути на крилі.
Ні, я не вірю! що буває:
Що тілу, наче б то, немає діла,
Коли воно зовсім згасає, –
Куди?! летить душа од тіла,
Якщо не зламано душі тій крила.