хочу сюда!
 

Cristina

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 32-37 лет

1984. хіба рефлексії...?

Як не дивно, але у ці святкові дні мене потягнуло на антиутопії. Можливо наштовхнули аномалії у природі, можливо у суспільному житті, чи просто захотілось контрасту із сльозливо-сопливими мелодрамами, якими з перемінним успіхом намагається в ці дні заповнити душевну лакуну телебачення.
Почала я з вже мабуть класичного Орруелівського "1984". На свій сором, читала твір вперше. Сказати, що він справив на мене величезне враження - не сказати нічого. Як вихор прийшовся по розслабленому святковою атмосферою мозку. 
Здивувало те, що часто в анотаціях до роману пишуть, що він сатиричний. Що ж? Може так, але тоді це вже надто чорна сатира, від якої залишається гіркувато прикрий присмак. 
І насправді враження таке, що ніби і нічого нового, криве дзеркало на вже відому реальність. І в цьому дзеркалі з усіма випуклостями і чіткістю проступає абсурдність конформізму й ідолопоклонництва. І хочеться закричати, що, мовляв, ні, ми зовсім не такі, ми інші. але десь далеко в підсвідомому пульсує зрадливе "хіба?"... 

8

Комментарии

19.01.12, 12:17

фільм бачила, теж вражаюче

    29.01.12, 13:05Ответ на 1 от doro

    а я не бачила. треба мабуть буде глянути

      39.01.12, 21:48

      думав,що про Орруела вже забули "Скотный двор" прочитай,думаю буде цікаво

        49.01.12, 21:55Ответ на 3 от Странникъ

        як виявляється, ні. здається, що він просто актуальним став
        а щодо Скотного двору навіть не знаю, шось я від цього твору прогрузилась трохи, тепер і не знаю, а за пораду дякую

          519.03.12, 13:54

          вот именно,что идоллопоклонство это абсурд!!!как говорится в Библии:"не сотвори себе кумира",а идол и есть кумир

            622.03.12, 13:43Ответ на 5 от Дмитрийbayda

            звичайно

              718.11.14, 11:16Ответ на 6 от barragtu