Абракадабра (або ж сама Мудрість) Зорі миготіли навкруг, зігріваюче поблискували і Він серед них плив у безмежному просторі океану. Ондечки сяє рідний дім його душі, тягнути парубка до себе. -Тобі ще рано відпочивати вдома.Повертайся!-пролунав знайомий голос. Хлопець закліпав очима якими знову побачив лісову галявину і хатину –храм відлюдника –мата. Старий погладжував свої довгі сиві вуса по молодечому сяючи зіницями. Вони сиділи у...

Читати далі...

Килинка. ( біографічний роман) &nbsp...

Читати далі...

В очах прощання побачив Смерть. Погляд повний сліз, смутку проблискував її холодною цікавістю, що незворушно розглядала нову офіру своєї майбутньої роботи. Розставання коротке відчуванням власного &nbsp...

Читати далі...

Не черствіти! не зачерствіти. Не відгоріти серцем ставши бованом на двох колесах... скоро вже і ранок вийти б це на ганок Хех , Полелі вранішнього сонця обридлий морок проженуть і душу лиш тоді розкрию аби проснутися ще тут. Ожити і хотіти жити...

Що є Дар? "халява"? Прозріння Душі? Пробудження Істинного Таланту?... Сьогодення. Істиному Таланту не має потреби збуджувати натовп впливом на інстинкти розмноження. Звісно та анархія, бездарність завивал Зброду ( USA) що позбавлені в генезисі Талантів ( бо які ж бо таланти у першопоселенців &nbsp...

Читати далі...