9 Березня 2014 Року — 200 Років Од Уродин Т. Шевченка

          Офіціјниј логотип святкування 200-т річчя ювілею Тараса Шевченка; автор: Олег Шупляк, Бережани, 04.06.2013

                    Лічу в неволі дні і ночі
                    І лік забуваю.

    Слава Нації! — Смерть москалям!
    Знаковиј для українців ювілеј — 200-т річчя з Народин Тараса Шевченка — відзначається 9 і 10, а в деяких містах і 11 березня 2014 року. Вітаю панства з цим чудовим святом! За ідеєю, країна повинна була напружити всі свої фінансові, культурні та інтелектуальні м’язи, щоб гідно відзначити День народження Кобзаря, як можна голосніше нагадавши про нього всьому світові. Указом Президента в вигнанні 2014 рік оголошениј в Україні Роком Т. Шевченка.
    Програма минулого ур’яду стосовно заходів з приводу 200-т рр. од Уродин Т. Шевченка складалася на пів мільярда грн., насичена всілякими творчими зльотами, виставками, конкурсами читців та іншими урочистими засіданнями. З усієї ланки святкових заходів — Шевченківськиј міжнарідниј літературниј конгрес, творчиј зліт мајстрів мистецтв та аматорів нарідного мистецтва Вкраїни, Всеукраїнськиј Шевченківськиј форум «Свою Вкраїну любіть» і т. ін. — најбільш креативною вигляда розробка Черкаською обладміністрацією тематичних дорожніх знаків, які вказуватимуть дорогу до Шевченківських місць. Щоправда, оновлених табличок поки ніхто не бачив. Не балує свіжістю підходів і зовнішня атрибутика ювілею. Взяти, приміром, основу основ — логотип святкування, представлениј громадськості ще в червні 2013-го. Незважаючи на всі художні якості, у нього є один серјозниј мінус — відсутність новизни як такої.
    У святкування круглої дати держава вкладається. Спеціяльно до ювілею минулиј Кабмін вирішив витратитися на виробництво пам’ятних медалеј, а Президент у вигнанні вдвічі збільшив розмір Шевченківської премії. Мільјони јдуть на латання доріг, реконструюються театри ј будинки культури, міські парки ј аеропорти. У Запоріжжі вирішили поставити відразу 2 пам’ятники Т. Шевченкові — в самому місті ј на Хортиці. Ось тільки ця суєта більше скидається на розв’язанняння «під шумок» проблем місцевої влади. Оскільки виника питання: а чому все це було відкладено «під ювілеј», а не зроблено раніше, в нормальному, а не авральному режимі?
    Щодо минулої влади, можна побачити тотальне небажання реформ не тільки культурної, а ј освітньої складової держави. «Підручники з літератури насичені творами, в яких ідеться про українськиј комплекс неповноцінності, про в’язниці та постіјне кріпосництво. У них не знајдеш позитивних поведінкових сценаріїв. Приплюсујте сюди і мартиролог (вчення про мучеників — ред.), на якиј уже давно перетворилися підручники з історії України. А молоді хочеться перемог, а не поразок! — зазнача Оксана Левків ј додає, — саме тому більша частина української культури навіть у нинішню «еру тренінґів позитивного мислення асоціюється переважно із занепадом і шароварщиною».
    Втім, описане вище — не привід впадати в розпач. Адже, незважаючи на чиновницьку «іконізацію» Т. Шевченка як пророка ј мученика, попит на поета серед молоді існує. Один з доказів — минулого року сторінка про Т. Шевченка стала најбільш відвідуваною статтею в українськіј «ВікіпедіЯ» (WikipediA), набравши мајже 600 тисяч переглядів. Стаття про Україну в цілому виявилася на другому місці (понад пів мільјона переглядів). Навіть нинішні неспокіјні події свідчать, що Кобзар затребуваниј у масах, а јого образ переосмислюється новими українцями тут і зараз: «революціјні» портрети Т. Шевченка разом з ликами інших класиків прикрашають стіни будинків, јого поезію можна почути на вулицях, нерідко вже на новиј лад.
    За нової революціјної влади урочистості на державному рівні у Палаці мистецтв «Україна» скасовані Євгеном Нищуком — міністром культури Вкраїни. Жодних коштів на їх проведення, а це близько 1-о мільјона грн., не витрачено.
    Намічено вшанування Т. Шевченка в Києві 9 березня та 10 березня у Каневі.
    Відповідно до сценарного плану 9 березня о 10:00 за участю офіціјних осіб, іноземних гостеј та громадськості відбувається церемонія покладання квітів до пам’ятника Кобзарю в парку Шевченка в м. Київ. Після цього, о 14:00 на сцені Мајдану Незалежності, відбувається міжконфесіјна молитва за Вкраїну, за участю представників Всеукраїнської Ради Церков і релігіјних організаціј. Ближче до вечора за участю нарідних колективів, сучасних письменників, фольклорних та рок-колективів, зокрема гуртів «Хорея Козацька», «Гајдамаки», «Сестри Тельнюк» та «Кому Вниз», проходе запланованиј концерт за мотивами творів Тараса Шевченка. Завершується святковиј день прем’єрою документального фільму Сергія Проскурні «Тарас Шевченко IDентифікація», якиј ма бути продемонстровано на Мајдані.
    10 березня — заходи з вшанування Т. Шевченка проходять на Черкащині, у м. Канів. О 12:00 за участю офіціјних осіб та громадськості відбувається церемонія покладання квітів на Чернечіј Горі та Панахида за Тарасом. У виконанні націјональних колективів звучать музичні твори на вірші Т. Шевченка.

    Г. З.
Слова: Тарас Шевченко

    Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. А я
Про тебе, воленько моя,
Оце нагадую. Ніколи
Ти не здавалася мені
Такою гарно-молодою
[І] прехорошою такою
Так, як тепер на чужині,
Та ще ј в неволі. Доле! Доле!
Моя ти співаная воле!
Хоч глянь на мене з-за Дніпра,
Хоч усміхнися з-за…

  [Друга половина 1848,
    Кос-Арал]

    Як панство ся ставе до щорічного святкування Уродин Т. Шевченка?