хочу сюда!
 

Лена

40 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Четвертий день. Мека православних християн - Почаївська Лавра

Зранку наступного дня виникла невелика проблемка. Хотілося провести цей день якось цікаво та не звичайно, бо у Свети був День Народження. Тож, привітавши її зранку на словах, почали планувати мандрівку. Бо вчорашня моя ідея "умити руки" від відповідальностіsmile не спрацювала! unsmile  Річ у тім, що була ідея "здатися у дбайливі руки якоїсь місцевої турагенції", щоб нас покатали по околицях та порозповідали історію та легенди краю. Мали на приметі 2 агенції, але представниця (чи директор) однієї з них так і не явилася на назначену зустріч draznilka , а у других ніяких запланованих акцій на цей день не було... Єх, не те що в Яремчі... tears  (ці історії минулго і позаминулого років нажаль  ще не опубліковані). Тож маршрути і напрямки приходилось придумувати самим... (а чим ми не агенція podmig   ) Було аж 4 варіанти. Перший- добре дослідити сам Кременець - ми відкинули одразу, бо день тільки починався, а місто не таке вже і велике, а навколо ще стільки цікавого.  Другий - поїхати у Почаїв - бо бути у20-ти кілометрах від меки слов"янської православної віри і "пройти повз" було якось не чемно, але Света не хотіла, щоб її там "наряжали у паранжу і робили бабушку" (річ у тому, хто не знає, що жінки на території лаври мають бути у хустках та довгих юпках, яких вона не любить і з собою, звісно, не возила). Третій варіант - містечко Вишневець, на південь від Кременця - родовий маєток князів Вишневецьких, але більше нічого видатного у тих краях не було. У Свети виник ще один варіант - Острог- вони колись з експедицією заїжджали сюди на пару годин, але толком нічого не роздивилися, я був не проти, хоча тоді б геометрія нашого маршруту була б дещо дивна і логічніше було б їхати туди з Рівного. Тож, взявши підказку 50/50, лишили Острог і Почаїв та пішли до автовокзалу. Прямого маршруту до Осторога не було, а їхати з пересадками на автобусах, що ходять кілька разів на день, а потім ще й встигнути повернутися до готелю було дещо незручно. На Почаїв маршрутки ходять майже кожні 10-20 хвилин. Це і вирішило нашу подальшу долю... Маршруткою до Почаєва добралися досить швидко. Вже здалеку було видно золоті куполи і кремезні стіни лаври, питати куди іти далі чи звірятися за картою зовсім не було ніякої потреби.

(Решта фото тут)

Тут же на розкладках імпровізованого сувенірно-релігійного ринку Света купила собі шовкову хустинку, на вході за залог у 20 грн взяли юпку з чорної тканини і пішли гуляти територією. Тут одна з найбільших в Україні концентрація архітектурних, духовних та живописних пам"яток. Тож дивитися було що. Іноді Света відволікалася на дзвінки та смс з поздоровленнями... У 12-13 столітті грецький чернець засновує на місці Почаєва скит. У 1240-му році до його учнів приєднуються Київські ченці, що тікали від татаро-монгольскої навали. Після появи Божої Матері, вони влаштувалися на Почаївській горі (що назвали в честь річки Почайни, де Володимир христив русичів). За легендою Божа Матір з"явилася у вогняному стовпі і на скелі лишився слід її ступні, звідки почало бити джерело цілющої води.  Найперша літературна згадка про Почаїв датована 14 січня 1442 року, коли великий князь Литовський Казимир Ягайлович передає містечко Кременецькому повітові. На початку 16-го століття містом володіє шляхтич Василій Гостський (з містечка Гоща). Після смерті його сина містечко успадковує невістка Ганна. У 1559-му році у Почаїв приїздить грецький митрополит Неофіт, і в знак подяки за гостинність дарує Ганні старовинну ікону Божої Матері, з якої випромінювалося цілюще світло. Завдяки іконі прозрів сліпий брат Ганни. 14 листопада 1597 року вона підписала наказ про заснування на базі Успенської церкви, що була у цьому місті, чоловічого монастира, видала в його володіння близько 200га землі і шість сімей підданих та подарувала чудотворну ікону. У 1675-му році монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Про цю подію ходить легенда, що Божа Матір з"явилася над монастирем і завернула назад ворожі стріли на них самих. У 1712 році, всупереч волі засновниці, монастир визнав унію з Римською церквою і ввійшов у чин святого Василія Великого. Цей період позначається інтенсивним будівництвом, у результаті чого з"явився новий велетенський монастирський комплекс. Після поділу Речі Посполитої у 1795 році Почаїв перейшов до Російської імперії. Ще певний час монастир залишався за василіанами, але у 1831-му році цар повернув монастир православній церкві, а через 2 роки надав статус лаври. В епоху СРСР на початку 60-х лавра опинилася перед загрозою закриття, у неї відібрали поля, пасіку, сад і значну частину будівель. Вже після розпаду СРСР монастиру повернули більшість відібраних споруд і частину землі. Що саме розповідати про лавру? Навіть не знаю. Походили, взяли святої води та проскурки, заглянули в Успенський собор та у печерний храм Іова Желізо (Почаївського).

Так і не бачили чудотворну ікону, слід стопи Божої Матері, навіть провтикали поставити свічки unsmile , хоча молитву за здравіє і за упокій таки замовили і в нагрузку ще вислухав повчання ченця про неправильність та нелігітимність церков Київського патріархату , пропонував сходити в церкву покаятися, у тому, що ходив до Володимирського собору (що є резиденцією Київського патріархату)bazar. Взагалі то я відношусь до церков (різних конфесій та напрямків), як до бізнесу, досить непогано розкрученому і в церкву ходжу тільки за нагальної потреби як то христини, вінчання, похорон, або з метою подивитися на витвори мистецтва та архітектуру look . І тим не менш вважаю, що відвідування таких святих місць має позитивно сказатися на долі та здоров"ї, особливо, думаю, якщо людина знаходиться тут у день свого народження. Думаю в цей час людина найбільше відкрита для позитивної енергетики. Тож щастя тобі і здоровя, Светік cvetok . А що до недоліків нашого екскурсійного паломництва, то  у нас є гарний друг, він віруючий і родом з Почаєва, тож ми надіємося  приїхати до нього в гості та виправити всі недоліки. Тим паче, що він давно вже нас запрошує, а цей раз ми просто розминулися, він з родиною був на морі. До того ж, тут поряд є скит праведної Анни з цілющим озером та Божа гора, на якій відбився другий слід Божої Матері.

7

Комментарии

125.08.09, 14:49

а ми Почаївську лавру називаємо окупованою святинею

    225.08.09, 15:09Ответ на 1 от oleg_kv

    а ми Почаївську лавру називаємо окупованою святинеюХто "ми"?

      325.08.09, 15:39Ответ на 2 от Соняшний

      а ми Почаївську лавру називаємо окупованою святинеюХто "ми"? жителі нашої області і не тільки нашої... У нас більшість населення є греко-католиками і до московської окупації Почаївська лавра була греко-католицькою святинею

        425.08.09, 16:28Ответ на 3 от oleg_kv


        а ми Почаївську лавру називаємо окупованою святинеюХто "ми"?
        жителі нашої області і не тільки нашої... У нас більшість населення є греко-католиками і до московської окупації Почаївська лавра була греко-католицькою святинею
        Я не великий експерт, але здається спочатку вона була як православна...

          525.08.09, 17:44Ответ на 4 от Соняшний

          споруда побудована схоже на католицькі церкви, а не православні...

            Гость: kalyna

            625.08.09, 17:57

            Чудова замітка! Стосовно Почаївської Лаври погоджуюсь на 100% Була там один раз...Більше не хочеться... А "святу воду" Ви не купували? Думаю, що Ваші враження не суб"єктивні... http://blog.i.ua/user/1649665/

            P.S. Респект за такий репортаж!

              725.08.09, 21:48

              Молодець, маєш хист - постарався з репортажем!
              Цікаво вийшов уривок з історії виникнення Почаївської Лаври. Можливо, трохи коротше я б зробила частину з виброрм об'єкту. (Але це лише на мій погляд, не ображайся, будь ласка!)
              А Світлану - з Днем народження! Гадаю, що день, проведений з друзями та ще у цікавому місці, їй запам'ятається!

                826.08.09, 00:26Ответ на 4 от Соняшний


                а ми Почаївську лавру називаємо окупованою святинеюХто "ми"?
                жителі нашої області і не тільки нашої... У нас більшість населення є греко-католиками і до московської окупації Почаївська лавра була греко-католицькою святинею
                Я не великий експерт, але здається спочатку вона була як православна...
                православна, але не московська... нагадаю, що Київська митрополія у 1596 році розірвала з мусульманським Константинополем і об'єдналася з Апостольською столицею.

                  931.08.09, 23:05

                  Чекатиму на продовження.

                    101.09.09, 11:06Ответ на 6 от Гость: kalyna

                    Чудова замітка! Стосовно Почаївської Лаври погоджуюсь на 100%Була там один раз...Більше не хочеться... А "святу воду" Ви не купували? Думаю, що Ваші враження не суб"єктивні... http://blog.i.ua/user/1649665/

                    P.S. Респект за такий репортаж!
                    Дякую. І гарна замітка Черемшини! Ви знайомі особисто? Вона ж ніби теж зі Львова...

                      Страницы:
                      1
                      2
                      предыдущая
                      следующая