Особливості міського харчування.

Не радитиму як зекономити на харчуванні. Не можна на ньому економити.
Хоча існує одна універсальна порада - вирощувати і споживати, що виростив сам. Як і готувати самому те, що дійсно потребує власний організм.

З*ясувала, що їсти м*ясо для мене зайве. Наїлась. М*яса не доїдали мої батьки, тому була впевнена, що то найцінніший продук і його треба обов*язково готувати смачно. Думаю, що то найбільше їжа чоловіків і дітей.
Зараз коли ім курятину починається алергія. Не можу істи нем*ясної ковбаси. так само як молоковмісні сири, іншу профануючу, бездушно приготовану їжу.
Охоче їм свинячі вуха, шкірку, хвостики, маслаки обгризаю залюбки.

Вживаю рибу, яка попадеться. Влаштовуємо як у радянські часи день риби, вечр риби. Їмо сушену, копчену, смажену (морожену або свіжу) рибу. Рідко червону, вона майже ніяка за якістю, більше річкову та білі ризновиди  морської.

Виявила. що повноцінно горіхи, бобові, крупи, сир можуть замінити м*ясо. Хоча не за тварин переймась, а за власне здоров*я і сили. Один чоловік росповдав, що так постував близько півроку - висипався за 4 години і був жвавий. Заздрю!

Досі вважаю, що найкраще істи до 70 % продуктів, які вирощені у навколишній природній зоні. Інші 30 % - екзотика - шоколад, чай, кава, арахіс, горішки, банани, екзатичні наповнювачі йогуртів, десертів, спеції.
Так воно у нашому середньовіччі було, здебільшого, правда, наші предки пили замоські вина. могли собі паштет замовити з Германії. (Їх привозили запеченими у хлібах "Онегін"). Було багато тоді солоної риби. Було застосовано рецепти европейські, французськи ("Яєшня, якась німецька, нетутешня...", "Єнеїда" Котляревського). У "Єнеїді" ціла збірка назв страв, які вже майже вишли з ужитку.

Імо багато зелені, вона поряд з крупами, оліями, картоплею, хлібом і складає ті 70 % раціону харчування. на підвіконні буквально колоситься цибуля, її посадовили ще 1,5 місяців назад. Виростили врожай перцю на підвіконні. зростає різновид апельсину чи лимону. не сподіваюсь на квіти чи плоди. Тримаю для ароматизації.

Хліб на 50 % віпікаю сама. Залишаю тісто на ніч. Вранці за 20-30 хв. вихотить паляниця. Раніше тримала форму, яку, як і моя бабця, не мила, а залишала трохи закваски на наступний раз. Зараз не їм дріжджового тіста, принаймні власного виробництва. Розпушую тісто содою, жирами, начинками, способами вимішування і розкладання.

Досі їм цукор! А що робити! діди-прадіди їли мало, варення варили без цукру і іли власними зубами до смерті! не можу без підживлення мозку і швидкого відновлення сил. Хоча вже за 10-15 хвилин відчуваю, як у рот стає кисло. Організм швидко абсорбує штучну глюкозу і процеси, що проходять у організмі далі близькі до процесів розщеплення алкоголю. Для зубів цукор шкідливий не тільки через те, що створює сприятливе середовище (кисле) для вірусів, але й тим, що зв*язує кальцій. Пам*ятаєте відчуття після кока-коли, коли здається, що зуби стали як кришталь і стасканням щелеп їх можна розкришити.

Іноді ім у ідальнях. Аби зберігати імунітет до "іжі загального вживання".

Залюбки ім смажену картоплю. За охотою. Як "присмажить" попоїсти смаженого.
Здебільшого варю, печу, роблю гриль. Мариную.

Сало збірігаю іноді у пакетах з-під солі. іноді кладу туди вуха, за місяць-два виходить в*ялено сушена смакота.

Збираю дикорослі істівні рослини. готую салад з лебеди (марь) з цибулею, редисом та інш.