Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Відповідачами в американському суді може стати кубло Януковича

Збільшити Відповідачами в американському суді разом із Фірташем може стати керівна еліта України. Про це в інтерв’ю газеті «Експрес» заявив захисник Юлії Тимошенко, народний депутат Сергій Власенко. Так він, зокрема, прокоментував перспективи розгляду судового позову Юлії Тимошенко до Дмитра Фірташа та підконтрольної йому компанії «РосУкрЕнерго», який нещодавно був прийнятий до розгляду в суді Нью-Йорка, США. Власенко нагадав, що в своєму позові Юлія Тимошенко вимагає відшкодування 10 млрд. доларів збитків, заподіяних державі Україна та всім її громадянам корупційними діями Фірташа та його оточення, якому чинна влада, на переконання Тимошенко, незаконно передала 12 млрд. куб. м. державного газу. При цьому Власенко зазначив, що пан Фірташ має економічні зв’язки із США, тому його справа підпадає під юрисдикцію цієї країни.

[ Читати далі ]

Сергій Костаков: «Я повинен сидіти, бо комусь так хочеться»

  • 16.07.11, 20:08
39-річний киянин і підприємець Сергій Костаков – не така відома особа, як Юлія Тимошенко чи Юрій Луценко. Його судять у тому самому Печерському суді, але журналісти не збираються на ці засідання десятками. І не переймаються тим, що на прохання захисту Костакова дозволити трансляцію слухань суддя Крістіна Тарасюк глузливо перепитала: «Що прямо-таки пряме включення?» – і заборонила навіть фотографувати суд.


[ Читати далі ]
 

Чому Гелій Снєгірьов пішов проти влади

Перегляд справи «СВУ» потрібен не тільки для відновлення справедливості щодо підсудних і щодо української інтелігенції взагалі, а й для морального здоров'я суспільства, для нормального духовного розвитку українського народу, для громадянського випростування й повноцінного самоусвідомлення наступних поколінь,—- переконував Гелій Снєгірьов «владу»'. Переконати не вдалося. Натомість його самого відправили добре второваним шляхом до слідчого ізолятора КДБ. Певна річ, і для років 70-х результат цей був швидше закономірним, аніж несподіваним. Гелій Снєгірьов його передбачав і готувався до фіналу. Але його заклик переглянути справу «СВУ», заново її переслухати був не такий наївний, як здається. Річ у тім, що, риторично і безнадійно закликаючи владу, він водночас набагато емоційніше і особовіше звертався до молоді, до майбутніх поколінь: хай кожен зробить цей перегляд для себе, бо це кожного стосується, бо кожен із нас, старших, і вас, молодших,-— «заложник» цього процесу і жертва його наслідків. Власне, вся «лірико-публіцистична розвідка» і є не що інше, як пристрасна і водночас доскіпливо аналітична розмова з молодою людиною, якій, коли вона хоче йти до громадянського, духовного, морального одужання, не оминути розрахунку з минулим, а зокрема, і з тим у цьому минулому, що визначило трагедію та комплекси української інтелігенції. А це останнє великою мірою сфокусоване у «справі» «СВУ», у процесі над «СВУ». Отож Гелій Снєгірьов і запрошує молоду людину,   віддалену від тієї доби більш як на півстоліття, разом із ним переглянути цю фатальну «справу». Власне, він сам уже переслухав її заново.

Зробив це за кільканадцять літ до того, як нарешті у серпні 1989 року, через 60 літ після «викриття» «СВУ» та арешту її «членів» (травень 1929 року), було опубліковано офіційне повідомлення Прокуратури Української РСР про відсутність складу злочину та опротестовано вирок у цій справі, ухвалений у квітні 1930 року Найвищим Судом Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Чому Гелій Снєгірьов замість робити те, що дозволялося і личило радянському літераторові, взяв на свої плечі вельми небезпечну (з огляду на припинення процесу десталінізації та поновлення репресій) і вельми тяжку (з огляду на неприступність відповідних документів) справу?

[ Читати далі ]

Справа СВУ музика ГПУ

"Коли треба буде, то й занімію, піду чоботи латати, а себе не зречуся." Сергій Єфремов. Щоденник. 17 січня 1929 року У 90-х рр. минулого століття історики багато зробили, щоб розкрити суть процесу Спілки Визволення України, довести, що насправді контрреволюційної організації не існувало, або, як писав Гелій Снєгірьов: “СВУ – НЕ БУЛО !!!!!!”, а судову справу кваліфікував як “грандіозний історичний злочин”. Певну риску підвела під питанням щодо реального існування організації поява ґрунтовного дослідження “Політична історія України. ХХ століття”. Один з його авторів відзначив, що “СВУ” створили “у кабінетах слідчих”, “насправді наукову і творчу інтелігенцію судили за її антирадянське минуле, зокрема, за участь у діяльності політичних партій, які утворили Центральну Раду. Судили також за відмінний від офіційного спосіб мислення”. В 1989 році, ще за часів існування СРСР, академік Сергій Єфремов та інші «учасники» згаданої «Спілки» були офіційно реабілітовані. З’ясувалося, що у процесі попереднього слідства на них чинився психологічний і фізичний тиск. Що ж примусило Єфремова говорити дурниці та ще й деталізувати їх? Насамперед режим знищив його репутацію в очах тодішнього суспільства. Адже ще 21 вересня 1928 року політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання «Про Єфремова» та ухвалило: «У зв’язку з виступом Єфремова в газеті «Діло» підняти громадську думку проти контрреволюційної діяльності академіка Єфремова». Подальші рішення стимулювали кампанію проти Єфремова в тодішніх ЗМІ: відбувалися збори з метою засудити «єфремовщину». Єфремов у щоденнику зафіксував враження від повідомлень про ці збори.

[ Читати далі ]

Есть и такое...

Ехал в маршрутке и стал невольным свидетелем диалога двух женщин...
хх- Я помню, как нас привезли в село, дали дом...., а там  красиво,чисто и кроме мебели, запасы еды в погребе была и живность.... Какая заботливая была Советская власть...
хх- Виктор Федорович тоже к этому стремится........

Я ужаснулся..., ведь они должны были знать, что там день назад жили люди....которых вывезли...., что были репрессии, что были и недовольные.......
А те кто хотят возврата, пусть задумаются, ведь и про их дома такое могут сказать в скором будущем....Но тогда вывозили народами, а что будет теперь, даже представить страшно, когда ведутся разговоры о "трудовых мигрантах" которых через год собираются завозить...unsmile .
Выводы делать нужно уже сейчас, и разъяснять, что есть разные стороны одного и того же явления, а то будет поздно...

500 днів Януковича, або Вже четверта знизу.

Андрій Пишний.

На ці вихідні припадало 500 днів правлінню Віктора Януковича. Погодьтесь, ювілей!

Ніби з нагоди цієї видатної дати, впливовий журнал "Forbes" вперше згадав Україну у своєму рейтингу... Рейтингу найгірших економік світу.

Пам'ятаєте, у Віктора Януковича в його зверненні до народу була теза про те, що його мета – це Україна, яка за вісім років увійде до Великої двадцятки, тобто стане однією з 20 найрозвиненіших економік світу? Так от, якщо вірити "Forbes", ми вже у двадцятці. Навіть не у двадцятці, а в п'ятірці "лідерів"... От тільки навряд чи її можна назвати Великою.

За даними "Форбс" Україну визнано четвертою найгіршою економікою світу. І це при тому, що ще минулого року України в цьому рейтингу не було зовсім. Але для української влади немає нічого неможливого. І Україна під керівництвом команди "професіоналів та господарників" вийшла в "лідери" з-поміж 177 країн світу, пропустивши "вперед" Мадагаскар, Вірменію та Гвінею.

[ Читати далі ]

Закони мови та депутатське беззаконня.

Сергій Грабовський.  

Коли публічно порушуєш (у незчисленний раз!) питання про українську мову, про її реальний суспільний статус, про забезпечення чистоти мови, з одного боку, та її органічного й динамічного розвитку, з іншого боку, то неминуче натикаєшся на зневажливе пирхання: ну от! знову ця романтика! знову філологічні витребеньки! а тут економіку рятувати треба, а тут владу приборкувати чи замінювати необхідно, а тут імідж країни впав нижче за плінтус...

От коли будуть розв’язані головні проблеми, коли Україна ввійде в європейську сім’ю народів, тоді можна буде взятися й за мову. Немає нічого більш далекого від реальності, ніж подібні твердження. По-перше, для постколоніальної та постгеноцидної країни мовні питання – не щось другорядно-романтичне, а важливі складові проблем самоідентифікації та самовідновлення. Як у національно-культурному, так і в соціально-антропологічному вимірах. По-друге, мова є одним із найголовніших знарядь побудови національного інформаційного простору.Годі й казати, що в Україні такий простір донині відсутній, попри патріотичні декларації впливових депутатів й урядовців, ба, навіть президентів як у 1990-х, так і в 2000-х роках. По-третє, мова – це виробництво: книжкове, газетне, кінематографічне (в тому числі й дубляж), телевізійне тощо. І, звичайно, це різного роду програмне забезпечення. Знов-таки, тут нерозв’язаних проблем вистачає. [ Читати далі ]