Із інтерв"ю Володимира Бондаренка
- 04.11.14, 00:17
-- А я пригадую той тиск, який на мене зчинив прем'єр-міністр щодо заміни генерального конструктора “Антонова” Дмитра Ківи на одного промосковського діяча — Сергія Меренкова. Микола Мартиненко з ним в комсомолі десь був. А Маренков останні роки працював в росавіапромі. І це робиться виключно для знищення авіапрому України. І я не знаю, з яких мотивів виходили Мартиненко і Яценюк, щоб на мене так гримати. А я взяв і не підписав документи на звільнення Ківи. Більше того — написав пряме заперечення і розіслав його куди тільки можна було, щоб раптом Ківу не звільнили “за мовчазною згодою”. В підсумку я отримав нових “друзів”. І Микола Мартиненко, який був керівником штабу Яценюка, на моєму окрузі забезпечував підтримку президентського кандидата Третьякова.
-- Я нікому не бажаю нічого поганого, бо це ж на Україні позначається... Але у мене немає впевненості, що наше життя буде налагоджуватися у кращий бік. Не-ма-є. Люди, які сьогодні пройшли до влади, не можуть жити по-новому. Вони ніколи не будуть жити по-новому.
Відповід на запитання кореспондента: "Чому у Юлії Володимирівни "згас вогонь в очах?"
-- Розумієте, ті очі після двох з половиною років тюрми, не бачачи світла, “горіти” в принципі не можуть, як раніше. Тим більше, що з перших днів ув'язнення «щирі друзі» все робили для того, щоб її дискредитувати по повній програмі. Коли людині інкримінують такі “страшні речі”, як ходіння на підборах... А от працювати міністром в уряді Януковича — це не такий страшний гріх. Це співмірні речі? Або, наприклад, розказувати, що вона — зек. Це була спеціальна, тонка, психологічно вивірена атака. І її віднесли в розряд людей, які боролися проти України, а не за неї.
-- Мені один хлопець у Фейсбуці написав: “Пока Юлия Владимировна отдыхала в больнице, мужественный Петр Алексеевич с риском для жизни пробрался в правительство Азарова и изнутри разрушил Систему».
-- У Юлії Володимирівни, коли вона була у Ющенка віце-прем'єром з ПЕК, була ситуація: вона абсолютно жорстко розібралася з електроенергетикою. До речі, сьогодні Петро Олексійович відкриває гідроелектростанцію, але хай згадає, хто це розпочав. А чому вона тоді зробила реформу — бо собівартість гідроелектроенергії була 4 коп/кВт. Наприклад, атомної — уже 6-7 коп/кВт. А вартість на збут тоді була 18 коп/кВт. І що вона зробила: затребувала показати, хто отримує наряди на електроенергію і в якій кількості. З'ясувалося, що нарядів з гідростанцій отримано в чотири рази більше, ніж там вироблено електроенергії. Тобто, Обленерго беруть в держави по собівартості і продають за 18 коп/кВт. Наживаючись на кожному кіловаті на 14 копійок. Але такої кількості гідроенергії нема. Виходить, що її забирали в інших виробників. Це була абсолютно корупційна схема, яка дозволяла Кабміну видавати наряди на дешеві джерела електроенергії своїм людям. Юля сказала: хлопці, зливаємо усю елетроенергію в один котел - бо це державні генерації, і беріть з нього по 13 копійок/кВт. Через другу її пропозицію обурився Янукович, і Ющенко прибрав її з посади. Пропозиція стосувалася посилення контролю за процесом збагачення вугілля — бо частину вугілля списують як “породу”, а самі продають його; за надходженням вугілля з копанок на державні шахти та за системою державних дотацій шахтам. І вже через два тижні Ющенко її прибрав.
-- Те, що Тимошенко робила в економіці — це була жорстка націленість на олігархів. Їй радили: давай не на всіх одразу, а по одному, або хоча б розділити їх на групи, щоб якась підтримка була. Але вона пішла зразу проти всіх. Але коли і Фірташ, і Коломойський, й інші незадоволені — це складна боротьба. Вона говорить правду, а правду, як виявилося і на прикладі Гриценка, сьогодні не рекомендовано говорити. Хто говорив правду, той сьогодні за бортом або майже за бортом. Я не ідеалізую Анатолія, але він говорив правду по деяких сьогоднішніх подіях.
-- І ось ця глибокоешелонована дискредитація Юлії Володимирівни була вигідна багатьом і в політичному плані, і в особистісному плані. Всі олігархи, за винятком, хіба що, Кості Жеваго, були зацікавлені, щоби Юля сиділа. А раз вже вийшла — дискредитувати її до кінця. Ставлення до неї до виходу з в'язниці було позитивне, вона була прапором боротьби з режимом Януковича. Що вона такого зробила після звільнення, що так різко могло змінити ставлення до неї?.. Мабуть вони не очікували, що Юлія Володимирівна вийде з в'язниці достроково.
Евгений Швец