Феодалізм на Хмельниччині: земля розійшлася по родинах

В українській художній літературі кінця XIX  століття є яскравий прототип нинішніх чиновників, котрі схильні до легкої наживи — Герасим Никодимович Калитка. Якщо пам’ятаєте, то цей добродій з комедії “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого загорівся ідеєю-фікс: маючи 200 десятин землі, всі свої сили покладав на те, щоб збільшити свої володіння. Він мріяв: “Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає”.

Подібна придебенція сталася з керівництвом Городоцької райдержадміністрації, яке, використовуючи офіційні посади, вирішило конвертувати владу у готівку, точніше збільшити власні земельні мускули.

Гектари — з барського плеча “Городоччина є невід’ємною складовою Хмельницької області. Це дійсно прекрасний край, де живуть працелюбні, мудрі люди, патріоти своєї малої Батьківщини. Щедрі лани і сади, дзеркальна гладь Збруча, цілющі джерела мінеральних вод, історико-архітектурні пам’ятки древнього Сатанова, родючі чорноземи — усе це та багато іншого створює умови для повноцінної активної життєдіяльності городоччан”, — такими словами голова Володимир Вербановський звертається до читачів сайту райдержадміністрації. Вуста керівника мальовничого району кажуть усе правильно, але, як казав півстоліття тому Фрунзік Мкртчан в образі товариша Джабраїла у фільмі “Кавказька полонянка”, він сплутав “свою личную шерсть с государственной”.

Під виглядом низки розпоряджень про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на територіях сільських рад та Городоцької міської ради, пан Вербановський розпочав планове захоплення земель селян. В інформаційній відписці автору цих рядків чиновник повідомив, що не може надати доступ до своїх розпоряджень, оскільки там “містяться відомості про фізичних осіб, які обробляються в базі персональних даних “звернення громадян”. Водночас нам вдалося ознайомитися з одним із офіційних творінь керівника Городоцького району (від 1 грудня 2011 року №881), яким він “заповів” 62 гектари землі найближчим людям. Зокрема, “щедрість” відчули 6 членів родини Вербановського, у тому числі він сам — кожен з них одержав по два гектари для ведення особистого селянського господарства. Стільки ж земельки перепало колишньому заступнику Петру Розі та його сім’ї. До речі, останній наприкінці січня цього року втрапив у неприємну земельну халепу. Рога вимагав та одержав від хмельничанина 700 доларів хабара за сприяння у наданні йому в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва на території району. Відтак прокуратура Хмельницької області порушила кримінальну справу щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.

Не забув Вербановський про другу людину у Городку, голову районної ради Олександра Воротного. Йому та близьким передано близько 10 га землі. При землі залишилося найближче оточення директора ПП “Поділля-Агро” Г.Бондара, який до цього орендував землі, що потрапили під чиновницьке “розпаювання”. Його 11 близьких родичів разом з трьома неповнолітніми дітьми отримали від Вербановського родючі чорноземи для ведення особистого селянського господарства. Що ж партія влади у Городку зробила все так, як постановив губернатор Хмельниччини Василь Ядуха: “У землі має бути ефективний власник, до держава таким власником бути не може… Земля виснажується, бо орендарі не зацікавлені в її родючості”. Прокуратура протестує, але…

На земельну аферу служителі правопорядку Городоцького району відреагували через три місяці, і то після звернення депутата міської ради Наталії Крємнєвої. У листі до прокурора В.Чижука вона повідомила, що Городоцька міська рада не погодила межі земельної ділянки (62 га), яка розпорядженням В.Вербановського виділена “своїм” людям. “Цю землю Городоцька міська рада планує цього року виділити, після розробки та затвердження нових меж міста, під індивідуальне будівництво 620 городоччанам, а не 32 членам 4 родин міста”, — стверджує депутат.

Натомість районна прокуратура виявилася не багатослівною. Прокурор В.Чижик хоч і опротестував розпорядження В.Вербановського від 1 грудня 2011 року №881, назвавши головною помилкою документу, не зловживання службовим становищем першої особи району, а якісь там формальні погрішності. Мовляв, перш ніж видавати таке розпорядження, пан Вербановський мав би більш коректно підійти до розірвання відносин з орендатором ПП “Поділля-Агро”, що обробляв “святі” шість десятків гектарів земель, пояснив прокурор. Ходять чутки, що на черговій сесії керівництво Городоцької райдержадміністрації намагатиметься залучити “в долю” й носіїв зіркових погонів, аби довести операцію “калитка” до логічного