Порівняльний аналіз виборчих систем

На сьогодні вже не викликає серйозних заперечень необхідність зміни в Україні існуючої виборчої системи на систему, яка б скористалася позитивними якостями відкритих партійних списків, що існують ще з 2006-го року, і яка б нарешті дала змогу українським виборцям отримати реальну, а не декларативну можливість впливати на формування складу Верховної Ради.

Власне тепер суперечки точаться не з приводу необхідності змін, а з приводу того, яка ж система на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства є найоптимальнішою.

В якості можливих для використання в Україні виборчих систем пропонуємо розглянути та порівняти варіанти як тих виборчих систем, що діють зараз, так і принципово нових:

Пропорційна система голосування (чинна). Нинішня система голосування, за якої виборець голосує за партійний список, але не має можливості впливати ні на його формування, ні на остаточне місце, яке в результаті виборів посядуть кандидати з цього списку.

Пропорційно-мажоритарна з 450 округами. Змішана мажоритарна система голосування, за якої виборець має можливість обирати між єдиним кандидатом від кожної з партій, які беруть участь у виборах на даному окрузі, та безпартійними самовисуванцями.

Мажоритарна з 450 округами. Чисто мажоритарна система голосування, яка триває у 450 округах серед безпартійних кандидатів. Партії за такої системи не беруть участі у виборах.

Пропорційно-рейтингова з 1 загальнонаціональним округом (ПРС-1). Система голосування, за якої виборець замість хрестика проти обраної їм партії, вписує номер кандидата з відкритого списку цієї партії.

Після остаточного дворівневого оброблення бюлетенів ЦВК оголошує не лише просту кількість депутатів для кожної з партій, які подолали прохідний бар'єр, але й розставляє кандидатів згідно з кількістю набраних ними голосів, формуючи таким чином підсумковий пропорційно-рейтинговий партійний список. За такої системи у виборах не беруть участі безпартійні самовисуванці.

Пропорційно-рейтингова змішана з 1 загальнонаціональним округом (ПРСЗ-1). При голосуванні за цієї системи виборець має можливість вписати або тризначний номер кандидата з відкритого списку обраної ним партії, або п'ятизначний номер безпартійного самовисуванця, які конкурують між собою на єдиному загальнонаціональному окрузі. Отже, в цій системі можлива участь як партій з відкритими списками, так і мажоритарних самовисуванців на рівні єдиного загальнонаціонального округу.

Пропорційно-рейтингова змішана з 450 округами (ПРСЗ-450). При застосуванні цієї системи країна розбивається на 450 округів, в яких у виборчих перегонах змагаються як партії, так і самовисуванці. Виборці вписують у бюлетень або тризначний номер з відкритого партійного списку, або тризначний номер безпартійного самовисуванця.

В Таблиці 1 порівнюються наведені вище виборчі системи:

 
http://s006.radikal.ru/i215/1202/9b/ed1f9963f709.gif

 
http://i018.radikal.ru/1202/f2/03168b1c0e22.gif

 
http://s018.radikal.ru/i509/1202/21/5099d525fd9e.gif

Порівнявши наведені у Таблиці1 дані, можемо дійти висновку, що найоптимальнішою на сьогодні системою виборів є або Пропорційно-рейтингова змішана система (ПРСЗ-1), або Пропорційно-рейтингова змішана система (ПРСЗ-450).

Окрім принципової можливості прямо впливати на депутатський склад Верховної Ради, будь-яка пропорційно-рейтингова система голосування дозволяє реалізувати ще й механізм прямого відкликання народних обранців, які, з якихось причин, перестали відповідати тим критеріям, за якими їх було обрано (депутатів Верховної Ради, мера Києва чи навіть президента України).

Для цього використовується запропонований нами механізм "народного імперативу" за допомогою "імперативного бюлетеня".

На Малюнку 1 представлено ескіз імперативного бюлетеня, який реалізує варіант пропорційно-рейтингової системи голосування ПРСЗ-450.

Імперативний бюлетень відрізняється від існуючого нині тим, що містить ще один елемент, а саме "Контрольний талон №2", за допомогою якого виборцями і реалізується процедура прямого дострокового припинення повноважень народних обранців.

Для цього виборець, який віддав на виборах свій голос за депутата Верховної Ради (або мера Києва, або президента) і який вирішив відкликати свій голос, надсилає рекомендованим листом до ЦВК заяву про це та копію свого "Контрольного талону №2", який є документальним свідоцтвом його волевиявлення.

Отримавши заяву виборця, в якій він добровільно припиняє дію таємниці свого голосування, ЦВК автоматично зменшує суму набраних голосів на одиницю, і при зменшенні загальної кількості голосів нижче встановленого порогу відкликання, народний обранець позбавляється свого мандату.

Отже, використання технології пропорційно-рейтингового голосування з механізмом імперативного бюлетеня нарешті дасть змогу реалізувати положення статті 5 Конституції про те, що єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Ігор Гурчик

http://spivzahist.com.ua/default/blog/view/61/blog/3/Por%D1%96vnyalniy-anal%D1%96z-viborchih-sistem