Знаменита балерина розповiла "Експресовi", чому насправдi вийшла з партiї Путiна - Медведєва, за що критикує Росiйську Православну Церкву i чим їй сподобались зйомки в рекламi... батончикiв
...Ще вчора вона була у Венецiї, сьогоднi - у Парижi, а завтра збирається в Лозанну. Анастасiя Волочкова буквально живе в лiтаку, долаючи кiлометри i часовi пояси. Наша вiдверта бесiда, до речi, вiдбулася в аеропорту. Знаменита балерина чекала свiй лiтак...
Про полiтика, помсту i несправедливiсть
- Пiсля виходу з партiї "Єдина Росiя" вам мстили?
- Так, звичайно. Я навiть не чекала, що зiткнуся з такою потужною протидiєю. З ефiрiв федеральних каналiв знiмали програми з моєю участю, перешкоджали проведенню турiв, органiзацiї благодiйних акцiй i т. д. Але я настiльки звикла у своєму життi до того, що менi ставлять пiднiжки, що сприйняла це спокiйно. Правда.
Я тiльки не могла зрозумiти - за що? За те, що я вiсiм рокiв була з тими "дiячами" разом? Так, я вирiшила, що не варто лицемiрити перед собою, перед людьми, i вийшла з партiї. То за це треба мстити? Чоловiки, котрi мають грошi, владу та можливостi, стали мстити менi - балеринi, жiнцi. Хотiлося спитати їх: а з якого переляку я комусь щось винна? Це що, "Єдина Росiя" створювала моє шоу? Це що, "Єдина Росiя" по 5-6 годин у балетному залi гарувала? Чи, можливо, вони хоча б студiю надали менi для роботи? (То радше зроблять добрi люди в Українi).
Чи, може, це "Єдина Росiя" створювала мої костюми, оплачувала хореографiв, якi ставили номери, або органiзовувала мої тури? А як тiльки завадити, то тут вони першi! Ось вони себе i викрили. Тому я не дивуюсь, що в "Єдиної Росiї" впали рейтинги. Вiдразу ж. Бо чимало людей, якi хотiли би вступити до цiєї партiї, бачили, що вiдбувалося зi мною, i розумiли, що, вступивши до "Єдиної Росiї", стануть заручниками банди. З якої потiм вийти не так просто. Знаєте, як в анекдотi: вхiд - рубль, а вихiд - два. Це правда!
Я переконана, що в Українi все ж iнша ситуацiя. Так, я знаю, що у вас теж не все так просто з полiтикою. Але все одно, менi хочеться вiрити, що такого "бєспрєдєлу" у вас не могло б бути. Я не уявляю, аби в Українi зi мною так могли повеститися.
- А рiшення давно визрiло? Все-таки ви вiсiм рокiв були в партiї...
- Так, ви знаєте, воно зрiло, зрiло, була ще надiя, що якось усе налагодиться. А потiм я побачила "бєспрєдєл" на виборах: зокрема те, що вiдбувалося в Сочi (я ж брала участь у виборчiй боротьбi за пост мера). Але "Єдина Росiя" усе вирiшила заздалегiдь! Вони за тиждень до виборiв влаштували святкування: пили шампанське - за перемогу. Причому в тому залi, де мав проходити мiй благодiйний концерт, але його в останнiй момент скасували, а всi афiшi зiрвали... Тодi я не стала виходити з партiї, подумала: та нехай уже виграють свої нечеснi вибори. А через якийсь час все ж сказала собi: "Досить!" I от цього року оголосила про свiй вихiд з "Єдиної Росiї".
- Це правда, що ви назвали партiю Путiна, перепрошую, лайном?
- Я дозволила собi нецензурнi вирази про "Єдину Росiю", оскiльки iнших слiв для них просто не знайшлося у моєму лексиконi. Але зараз я не хотiла би повторюватись... Потiм сама себе картала: навiщо я так сказала? Менi було соромно за свої слова, якi зiрвались в емоцiйному поривi. Але тепер, пiсля всiєї тiєї протидiї, яку цi "клоуни" влаштували щодо мене, заявляю: тi слова - це був комплiмент. Ось тi слова, сказанi мною на радiо "Свобода", були комплiментом цiй партiї.
- Як ви вважаєте, чому так багато людей мистецтва i спорту у Держдумi?
- От вони там i займаються клоунадою! Хтось iде, бо пообiцяли якiсь блага, хтось - бо спортивна кар'єра вже закiнчилася, робити нiчого, а так посидiти, пiдмалювати губи на засiдання Держдуми - нiби й нормально. До того ж можна потусуватись...
Я не розумiю, навiщо полiтики залучають артистiв. Все-таки Державна дума це ж не Великий театр i не концертний зал, i кожен повинен займатися своєю справою. Що виходить, у полiтикiв не вистачає власного ресурсу популярностi та вiдомостi, тож вони просять артистiв станцювати концертик (або заспiвати концертик) пiд час передвиборної кампанiї?
Та ви й самi бачите, на що схожi вибори. Будь-якi. Клоуни вивiшують свої портрети: "Здрастуйте, я - дядя Вася, я добрий, я ось бабусям грошi роздаю на вулицi, я ще щось вам добре зроблю, не забудьте, що через мiсяць - вибори". Усi обiцяють цiлий мiшок, а потiм... У полiтикiв усе так: їхня дiяльнiсть спрямована тiльки на процес, а за результат навряд чи хто вiзьме на себе вiдповiдальнiсть.
Про Церкву і Великий театр
- Ви вiдомi не тiльки рiзкими висловлюваннями на адресу влади, але й Церкви...
- Так, я не приховую своєї позицiю. Я вiруюча людина, але не релiгiйна. I для мене вiра, релiгiя, Церква i полiтика — рiзнi речi. Зовсiм. Але сьогоднi в РПЦ - Росiйськiй Православнiй Церквi - на жаль, усе перезмiшалось. До речi, менi хочеться вiрити, що подiл Росiйської та Української Церков стане не розколом, а просто наведенням хоча б якоїсь святостi. Тому що в Росiйськiй Православнiй Церквi вона фактично вже перестала iснувати. Людей просто дурять!
Я вже не кажу про ту моторошну iнформацiю, яка з'являється в iнтернетi, що РПЦ пов'язана з якимось наркобiзнесом, але те, що очевидно, так це - зв'язок iз владою i тотальна корупцiя.
- Коли в Україну приїжджав Патрiарх Кирило (а вiн частий гiсть у нас), багатьох здивував годинник на його руцi за 30 тисяч євро...
- Я теж вважаю: священики повиннi жити скромно, до того ж у вiдлюдництвi й молитвах за нас. А вони сидять в ефiрах телеканалiв, хизуються, пiаряться, роз'їжджають усюди мерседесами, живуть у хоромах. Я багато разiв бувала в монастирях, вони сьогоднi крутiшi, нiж 5-зiрковi готелi! А у нас, у Росiї, дiти, розумiєте, помирають вiд голоду. Це тодi, коли золотом покривають куполи. Втiм не все те золото, що блищить. На цих реконструкцiях храмiв стiльки вкрадено грошей, що, знаєте, мама не сумуй!
- До речi, про реконструкцiї: недавно вiдкрили Великий театр. Деякi експерти кажуть, що це найбiльша фiнансова афера нинiшньої кремлiвської влади за останнi п'ять рокiв...
- Цiлком iз цим згодна. Нi для кого не секрет, що перший бюджет, який видiлили на реконструкцiю театру, повнiстю розiкрали. До такої мiри, що довелось видiляти другий. I оскiльки театр треба було термiново-термiново вiдкривати, його будували тяп-ляп, лише б швидше це все здiйснилося. Щоб замилити всiм очi: "Дивiться, ми театр вiдкрили". Вiдкрили, але яким?
Я ж прослужила у Великому п'ять рокiв i знаю, як там усе було. Колишнього розкiшного оздоблення просто немає. Покрали все! Вiд шикарних люстр у глядацькiй залi до бронзових ручок i дорогезного паркету. А лiпнину з бронзи замiнили пластмасою, приклеєною, здається, на ПВА. Сьогоднi-завтра все це вiдпаде... Справдi скандал!
А що за кулiсами: гримерки на 14 чоловiк без єдиного вiкна. I замiсть паркету - бiла плитка. Ну все так, як у психiатричнiй лiкарнi! У балетних залах - такi низькi стелi, що балерини мають шанс одержати струс мозку, коли їх пiднiматимуть хлопцi...
Про життя на валiзах
- Для вас, мабуть, борт лiтака став ледь не рiдним домом, Анастасiє?
- Так. (Усмiхається). Я от зараз лечу до Молдови, опiсля мене вже чекають в Українi: Донецьк, Харкiв, Днiпропетровськ, Львiв, Київ, Одеса... Цього мiсяця заплановано десять концертiв, а наступний вiдкривається двома великими виступами - у Петербурзi та Москвi. Опiсля я вiдразу ж лечу в тур Швейцарiєю — шiсть мiст, а по поверненнi - ще кiлька концертiв у Росiї.
Уявляєте, як це витримувати такий графiк? На щастя, у мене є друзi, котрi можуть на один-два днi висмикнути мене з цього процесу i подарувати полiт на приватному лiтаку до Венецiї чи Парижа (буквально днями я повернулася з Францiї). Це не тiльки романтика, а й можливiсть хоча б на кiлька годин, я вже не кажу на цiлий день, вимкнути телефон. (Усмiхається).
- А на кого в таких випадках залишаєте дочку Арiадну?
- Ну, звичайно, її нiхто не доглядає, i вона - як покинута дитина - валяється вдома сама. (Смiється). Богдане, безумовно, у неї є двi нянi, є бабуся - моя мама, є мiй колишнiй чоловiк Iгор, який придiляє час Арiшi, є i його мама. Тобто в нас усе гаразд. Навiть бiльше - я ж їду ненадовго, донечка навiть не
встигає скучити. До того ж вона дуже зайнята людина: займається в дитячому музичному театрi, бере уроки вокалу, вчить англiйську мову, вiдвiдує мою школу танцю, де навчаються її ровесники. Арiшi справдi нiколи нудьгувати.
- П'ять рокiв тому, коли ми зустрiчалися з вами в Москвi (як зараз пам'ятаю, у кафе "Шоколадниця"), ви згадували, що у вас українськi коренi...
- Так, це правда. Обидвi мої бабусi народилися в Українi: одна - у Львовi, друга - у Запорiжжi. Та й сьогоднi безлiч моїх родичiв живуть у Києвi... Ви знаєте, українськi коренi дали менi дуже багато. Вiд батька, який був спортсменом, менi генетично передалися фiзична витривалiсть i стiйкiсть духу. Цi риси не раз допомагали, коли доводилося вiдстоювати свою честь i гiднiсть. А таких випадкiв, як ви знаєте, було чимало!
...Я досить часто буваю в Українi: засiдаю в журi, як було в "Майдан'si", знiмаюся в телешоу, проводжу благодiйнi акцiї. I можу сказати вiдверто: менi дуже багато чого у вас подобається, особливо те, що Україна стає ближчою до Європи. Навiть ваше телебачення сьогоднi бiльш, скажiмо так, добропорядне i творче, анiж росiйське. Тому я завжди з радiстю приїжджаю в Україну й дуже люблю людей, котрi живуть у цiй країнi.
- На українських телеканалах знову крутять рекламу "Снiкерсу" з вашою участю. Скажiть, одразу погодились на цi зйомки?
- "Поцiлуй мене в пачку?" (Смiється). Я спочатку вiдмовилася вiд участi в цiй рекламi, бо розумiла: нiхто не повiрить, що я, балерина, їм шоколад. Але коли менi показали сценарний план (баскетболiсти, пуанти, пачка, м'яч, ця фраза), я вiдразу ж погодилася. Зйомка проходила в Торонто, i це було супер. Знаєте, я люблю бути несподiваної, люблю дивувати. I, як на мене, це вдалося. Ой, Богдане, я повинна йти на лiтак. Уже мiй рейс...
Богдан БОНДАРЕНКО