1.
Україна, Польща, початок століття.
Держави немає, оце лихоліття.
Шифкарту у руки і в далекі краї.
Мандрували вкраїнці як ті журавлі.
2.
Дакота, Небраска і штат Кароліна.
Незвідані землі, багата країна
Брали рало у руки йдо сьомого поту.
Працювали вкраїнці, бо люблять роботу.
3.
На Вкраїні вони полишили жінок.
А також своїх маленьких діток.
Що сина не бачить- мати десь плаче.
А ти в Канзас-сіті пропадаєш козаче.
4.
Піднімали ви також Торонто, Оттаву.
Для чужої країни здобували ви славу.
Там ліси корчували, обробляли поля.
Прийняла вас Канада, як рідна земля.
5.
Щоб попасти у джунглі, у Аргентину.
Знаходили ви якусь бригантину.
Кров як водицю,комарі там точили.
Як пани кровопивці, щоб не спочили.
6.
Аделаїда, Сідней, Мельбурн, Канберра.
Вас гнала по світу клята холера.
Ви хотіли лише, лише кращої долі.
Працювали у когось ви там на полі.
7.
Це було раніше, як держави не мали.
Загребущі сусіди її роздирали.
Був шанс в українців мати державу.
Але бурий медвідь творив тут розправу.
8.
Програли державу в вісімнадцятім році.
совіти застрягли нам скалкою в оці.
А що маєм тепер? Ніби свою державу.
Але прихвостні їхні знов роблять розправу.
9.
Все повторилось, як якесь де жа вю.
Командувать лізе будь-яке парвенью.
Люди знов покидають рідну країну.
Знову щастя шукають, знов на чужину.
10.
Знову Канада, Сідней, США.
Видно вже доля в народу така.
Перемишль, Лодзь, Краків, Варшава.
Коли вже настане бандитам розправа.
11.
Вже в Ірландії треба бити худобу.
Старому якомусь пакувати утробу.
Вас вже чекають у країні Кармен.
Тра посуду помити, потрібен бармен.
12.
Ви відомі в Європі, вас в Чехії знають.
Будівельні роботи вас вже чекають.
В Греції ще мандарини, лимони.
В Франції треба збирать шампіньони.
13.
В Мюнхені треба ще робітниці.
В Кіото, Осаку- малі танцівниці.
Анкара і Стамбул, ви як ті Насті.
Хто ж захистить вас від тої напасті.
14.
Неаполь і Рим, Мілан і Палермо.
Колись це скінчиться, скінчиться напевно!
Будем в себе у дома ми хазяї.
Не потрібні нам будуть оті холуї.
15.
Де ж ти наш Лідер, славний наш гетьмане.
Повставайте всі наші отамани.
Волю окропіте, чк писав Тарас.
Усміхнеться доля, воля буде в нас.

03.02.2003                      Тернопіль.

1.
Польща, покайся, вже пора.
Пора, пора, і є нагода.
Покайся зараз, бо ще вчора.
Убили скільки ти народа?
2.
Схили ти голову, поплач.
За діток вбитих, безневинних.
Скажи в скорботі: "Нам пробач".
Аж ні, шукаєш ти ще винних!
3.
То ми є винні, тут у себе?
То ми є винні за той гвалт?
Тебе ми кликали до себе?
За що нас била?- "Бо схизмат".
4.
Навчись поваги до сусіда.
Ми гонор маєм як і ти.
Поставить хочеш на коліна.
Бо ми для тебе всі хлопи.
5.
Волинь не хоче і не встане!
Просити прощення - Польщі!
Де ти гетьмане, де Богдане?
Народим ми його собі.
6.
Поляче, друже, схаменися.
Ми європейці є, чи хто?
Проси прощення і вклонися.
І не посварить нас ніхто!

06.07.2003            Рівне

1.
Повстань, Україно, підіймися з колін.
Кровопивцям вже годі кров твою ссати
Підніміться вкраїнці, заспіваємо гімн.
Вже не сила терпіти, ім треба сказати!
2.
Це треба сказати їм вже сьогодні.
Восьминогам отим, що щупальця мають.
Треба сказати, в на сдітиголодні.
Українці ще гонор і честь свою мають.
3.
Нищить нас гідра, кров нашу пє.
Де Голль генерал, чи він у нас є.
Скільки зозуля тобі ще накує?
Бо "Ще не вмерла..." пароль у нас є.
4.
Земля українська ти мала гетьмана.
Чому у безодню тепер ти летиш?
Земля українська ти мала Богдана.
Чом тепер не народиш, чи може ти спиш?
5.
Прокинься, повстань, ти чуєш мене?
Жанну нам дАрк і меч їй у руки!
Народи її нам, ти чуєш мене.
Синам твоїм вірним дай зброю у руки.
6.
Хай веде їх вперед із знаменом вперед.
Як Симон Болівар чи Симон Петлюра.
Повстань Україно, стань наче птах.
Станем до бою, хай не мучить катюра.
7.
Як колись в Єрихоні хай сурми заграють.
Україно проснись, де ти тепер?
Хай палаци впадуть, і вогнем запалають.
Хай більше не мучить тебе той люцифер.

08.03.2003                            Рівне

1.
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Памятаєш матері спів.
Чи чуєш мене ти мій брате.
Я до тебе приїхать хотів.
2.
Хотів заробити я грошей.
Хотів повернутись назад.
Хотів заробити на коней.
Повернутись в вишневий наш сад.
3.
Памятаєш як ти, ти мій брате.
Як їхав в чужий для нас край.
Наказав піклуватись мій брате.
Про сестру чарівну, як гай.
4.
Відмовляв ти мене, ти мій брате.
В Оттаві нема журавлів.
Писав ти мені, ти мій брате.
Що сниться матері спів.
5.
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Як з хати зірвали замок.
Не міг я терпіти мій брате.
Як сесру безчестив совок.
6.
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Совіта поклав я і край!
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Як іду я в незвіданий край.
7.
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Не співають і тут соловї.
Це сибірські простори, мій брате.
Не курличуть і тут журавлі.
8.
Чи чуєш мене, ти мій брате.
Я це лиш тепер зрозумівю
Не замінить ніхто, о мій брате.
Ні Неньки мені, ні батьків.

30.01.2003              Рівне

1.
Говорить москаль, що він наш є брат
Обдирає як липку, обдира во сто крат.
Краще вже бути мабуть сиротою,
Брататись москалю- не буду з тобою.
2.
Гонор великий вони дуже мають.
Шовіністи є всі, на нього страждають.
-"Русь єсть Россія, славянє, брати!"
-Чекай но москалю, всі, та не ти!
3.
Білоруси, вкраїнці,чехи, поляки,
Болгари, словени, серби, словаки.
В нас батько арієць, спільна в нас мова.
Слухай москалю. про тебе тут мова.
4.
Державний вже устрій словяни всі мали.
-"Ой вибачте, прошу, тебе не згадали!
Де був ти тоді, як щита в Царгороді
Князь наш великий прибив при нагоді.
5.
Ми мали свій устрій, монету, казну.
Купці торгували за встановлену мзду.
Взяти дружину за дружину собі.
Мали за честь і чужі королі.
6.
Візантія боялась,і не пхалась Литва.
Де була тоді твоя Мосвка?
Москва на мордві то красне є місто
Не лізь ти у наше, словянськеє тісто.
7.
Росія не Русь, Русь -Україна.
З міфом не лізь-це наша країна.
Рось було племя, а може це річка.
На Вкраїні у нас тече така річка.
8.
Експансія наша для тебе голото
Надія була, невдячна сволото.
Ти вмієш лиш вкрасти, не вмієш зробити.
Щастя для тебе-сусіда убити!
9.
Матір твоя то карели і чудь!
"Славяніном хочу я трішки побуть"
Ти я к дьоготь у меді, до тнас ти не лізь
Але марно казати, ти вже є скрізь!
10.
Герой у вас Невський, він тевтонів побив?
Данило поганий- з Ватіканом дружив.
Та ж Невський Сашко, під Батия він ліг.
В той час як Данило готовив батіг.
11.
Родичався він з ханом, що тут  казати.
Баскаків покликав данину збирати.
Кров азіатську мабуть згадав!
-"Що ти говориш?, що ти і не знав?!
12.
А Грозний Івасик був в вас злодюга.
Вбив рідного сина, ото вже катюга.
Опричників мав, був наче пес.
Думав мабуть вознестись до небес.
13.
Подивись ти на нього, який на гравюрі!
Словянин він є?- Азіат є в натурі!
Що ти говориш про спільне коріння.
В Європі немає твого коріння.
14.
А Пєтька, царевич, він був бузувір.
Що був він великий-українцю не вір!
"Город Петра!-це друга столиця!
Ах ти москалю, тобі і не сниться.
15.
Не сниться тобі що це місто в крові.
На козацьких кістках! -Що в голові?
Ти голову маєш, чи тільки макітру?
-Думай ти нею!, не ходи лиш до вітру.
16.
Петра Полуботка Пєтька кинув в тюрму
Віддай золото все, з чим піду на війну?
Сховав я усе, ах ти ж кровопивця.
В Англії все, України ти вбивця!
17.
Називаєшся братом, лиш як вигоду маєш.
Помогти може треба? Ти цього не знаєш.
Як ми ляхів громили, де був ти тоді?
На землю ти нашу вже прийшов по війні.
18.
Шлюха Велика Січ зруйнувала
Кістка козацька в горлі їй стала.
Чоловіком любила коня вона мати.
Зоофілкою була, що тут казати.
19.
Брати отак роблять, брат брата вбиває?
Як Авеля Каїн, Бог вас карає
На що такий брат, що не вірить він в Бога.
Показали чеченці, куди вам дорога.
20.
Другий Микола був в Європі приставом.
В наш монастир лізеш з своїьм уставом.
Як та свиня, що залізла під стіл.
Нажерлась обїдків і преться за стіл.
21.
Мову ви нашу забороняли.
"Мвлоросскім наречьєм" її називали.
Валуєв і цар укази творили.
Без нашої мови, що б ви робили.
22.
В історії новій було все без змін.
Статус кво цей зберігся без перемін.
Голодом штучним братів ти морив.
"Рєволюцію дєлать" тебе брат не просив.
23.
"Нємци плохіє, я визволитель"
Не будь ти постійно, як отой вчитель.
Хто нищив в ГУЛАЗі, хто села палив?
Німець не кращий, але й ти це робив.
24.
Фріц хоч не лізе до мене брататись
Не просить щоб тільки йому сповідатись.
Німець хоч чує за собою провину.
Компенсацію платить за кожну людину.
25.
Образив тебе я , північний сусіде?
Командувать хочеш-командуй де інде.
Будь з нами рівним, не шовіністом.
Будь названим братом, не комуністом.

червень 2002р   Тернопіль.

25 березня --- 13 років з дня загибелі В’ячеслава Чорновола. Досі триває розслідування у кримінальній справі за фактом смерті у дорожньо-транспортній пригоді колишнього лідера Народного руху України. За цей час ідеї Чорновола не знецінилися, а набули гострої актуальності, вважає народний депутат IV скликання Валерій Лебедівський. Він працював із В’ячеславом Чорноволом з 1989 року.

Зараз Україна знову наближається до виборів. Чи є в громадян України шанси обрати тих, хто не ставитиметься до України як до колонії? – Більшість сучасних політиків-прагматиків здатні будувати добробут тільки у власних маєтках та прагматичну економіку на своїх підприємствах. А В’ячеслав Чорновіл хотів будувати чесну справедливу Україну. Для цього потрібні моральні люди. Що ж робити? Як повернути моральність у політику? Ми маємо оцінювати людей не за їхніми словами, а за їхніми справами. Ми мусимо обирати моральних людей. Таких я бачу серед тих, хто організував ініціативу «1 грудня». Це В’ячеслав Брюховецький, і Богдан Гаврилишин, і Євген Сверстюк, і Мирослав Попович… Треба дослухатися до думок цих людей. Вони можуть і мають право вказати на наші проблеми й показати шлях. Навколо цих людей має гуртуватися громадянське суспільство. Ми не можемо втратити шанс так, як це сталося у 2005 році. Тоді не вистачило політичної волі у тогочасного керівництва поставити інтереси країни вище від власних сьогоденних інтересів. Тепер головне – зрозуміти, куди ж треба рухатися. Цілком очевидно, що найперше треба зміцнювати й розбудовувати громадянське суспільство.

Сьогодні до ВАРТИ  долучився СОТИЙ УЧАСНИК! Досить символічно, що у нового учасника співтовариства такий Український нік - "захар 73"!

Чомусь згадалось..., є чудовий художній фільм "Залізна сотня"...То ж хай перша сотня ВАРТИ буде ЗАЛІЗНА!!!

Вітаю Вас Друзі! Товариству через десять днів виповнюється "лише"  рік...Ми ще "малі", але вже досить міцно тримаємось на ногах!

І як казав один із модераторів товариства дТОЛЯізХорола: "- Виявляється:в середньому ,щотридні - новий член!!!   *****....Де ще є така підтримка???!!!!!!!!"

ЗГОДНА на всі 100 %! РАЗОМ МИ СИЛА! 

Дякую ВАМ, ДРУЗІ,  що ми такі різні, але такі ЄДИНІ У своїй  ЛЮБОВІ та ВІДДАНОСТІ  Україні!!!

http://friends-forum.com/movie_6476.html (посилання на фільм)

Вона не підозрювала, що йдеться про початок "комбинации по использованию втемную жены руководителя бюро Провода ОУН Шухевича Р.Й."   У досьє на Романа Шухевича, підготовленому чекістами в березні 1947 року, у розділі родинні зв'язки читаємо: "Батько Шухевича - Шухевич Йосип Володимирович, 65 років. За професією адвокат мешкає у Львові по вул. Косанерській 18-а, паралізований, інвалід - лежить у ліжку. Мати - Шухевич Євгенія Іванівна 1883 року народження, мешкала у Львові на вулиці Косанерській 18-а, заарештована УМГБ Львівської області 5 липня 1946 року, засуджена і етапована до місця відбуття вироку суду в місто Актюбінськ. Брат - Шухевич Юрій Йосипович, 1900 року народження, інженер, вбитий в 1941 році при відході частин Червоної армії. Сестра - Шухевич Наталія Йосипівна, 1923 року народження, заарештована і засуджена, знаходиться у віддалених місцях Радянського Союзу. Дружина Шухевича Р. Й. – Шухевич-Березинська Наталія Романівна, 1910 року народження, заарештована УМГБ Львівської області. Діти: син Юрій 13 років і донька Марія 6 років, утримуються в Рудгенківському дитприймальнику Сталінської області". До повної картини того, як розправилася "гуманна" радянська влада з родиною Шухевичів, слід ще додати арешт і засудження на п'ять років таборів його тещі, Осипи Березинської, якій на той час було 64 роки. Тож нерепресованим залишиться тільки паралізований батько. Якщо іншим членам родини влада просто мстилася, то Наталію Шухевич, яка мала контакт із чоловіком до арешту, чекісти розглядали як можливість піймати самого "Вовка" – таким псевдонімом в документах спецслужба назвала командира УПА. Але слідство, яке тривало півтора роки, не дало жодної корисної інформації. Його підсумком став обвинувальний висновок від 31 грудня 1946 року, де стверджувалося, що Наталія Шухевич "будучи дружиною визначного керівника ОУН - члена головного проводу і керівника ОУН-УПА в областях Західної України в даний час, мала з чоловіком тісний зв'язок до моменту арешту органами Радянської влади, а саме: проживаючи з дітьми і матір'ю знаходилася на утриманні чоловіка, отримувала від нього матеріальну допомогу, грошима, продуктами харчування через спеціальних зв'язкових-кур'єрів, що прибували до неї від Шухевича Романа". Виключно таких звинувачень було замало, тому слідчий додав Наталії ще й членство в ОУН і в результаті запропонував як покарання 10 років таборів. 4 січня 1947 року особлива нарада при МҐБ ухвалила вирок: "Шухевич-Березинську Наталію Романівну як соціально-небезпечний елемент вислати в Кокчетавську область терміном на 5 років".  

Огляд новин за 21.03 Цей прекрасний фонтан лайна, що фігачив з-під асфальту у Луганську – такий очевидний символ, що мав би бути зрозумілим навіть Януковичу. Особисто я навіть боюся перевіряти: якщо закинути в «гул» слова «лайно» і «Донбас» - чи видасть пошук портрет нашого нєзабвєнного Лідєра? Чистий сюр, але відео хоч зараз можна ставити у якості наочної ілюстрації невпинного поступу покращення життя вже сьогодні, про яке так гарно розповідав Віктор Хведорович на партійному з’їзді. Велика трагедія маленького Януковича: скоро вибори, а тут – лайно. І усі, головне, під’й.бують: «Донбас порожняк не гонить» і «Донбас годує Україну». А йому ж обідно. Бо усім не поясниш, що покращення життя вже сьогодні – це такий добряче розтягнутий у часі процес. І він ще, за великим рахунком, тільки почався. Оно Межигір’я – і те ще до ума не довели, що там вже говорити про Луганськ. А лайно – то нічого страшного. То труднощі перехідного періоду. Тим більш – на Донбасі. Де ще вистачає міст з таким виробництвом, що їхнім мешканцям запах лайна ще за щастя буде. Я вам навіть більше скажу. Якщо лайно вулицями біжить – значить, його на Донбасі стільки, що у колектори не вміщаєцця. А навіть у Віктора Хведоровича достатньо елементарних знань з фізіології людини, щоб розуміти: лайно є лише наслідком процесу травлення. Який можливий виключно у випадку, коли є шо їсти. Значить, ті шахтарі, які мітингують під адміністраціями, розповідаючи, що діти з голоду пухнуть – або ледарі, або брехуни. Інші працюють, заробляють і їдять від пуза. І, відповідно, сруть. Оно скільки лайна. І зауважте: за минулої влади по Луганську лайно не плавало. Що переконливо свідчить про голодні часи панування злочинного помаранчевого режиму. Так що цей фонтан – це наочне свідчення мощі іканамічного потенціалу уряду проффесіоналів. А якщо хтось там заїкнеться, що то просто каналізацію міську ніхто не ремонтував, бо гроші пішли на золоті унітази, вертольоти і межигір’я – то це чиста провокація. Тому що Віктор Хведорович любить свій донбаський край і працьовитий його народ не за якісь там гроші, а так. Безкорисно. І ніяке лайно йому у цій безкорисності не перешкодить. Ну, а якщо комусь там смердить – хай згадає стіх видатного поета сучасності і Партії деяких регіонів Толстоухова: «Любовь и счястьє – нє всєгда падругі». Тобто якщо на вулиці фонтан лайна – це ще не означає, що обіцяне покращення життя ще не настало. Може, це якраз і є його найперша ознака.

І спекулювати на цю священну тему нічого.

  Автор: Володимир Йадороб

Бий білих, поки не почервоніють, бий червоних, поки не побіліють, - заповідав батько Махно.

19 березня в місті Гуляйполе Запорізької області, відомому махновщиною, невідомі обстріляли районний комітет Компартії України.

"Пошкодження в склі будівлі вранці понеділка виявив перший секретар Гуляйпільського райкому КПУ Валерій Охрименко", - повідомили в прес-службі Запорізького обласного комітету Компартії України.

"Пошкодження свідчили про те, що у вікно стріляли. Всередині будівлі, в стіні, також були виявлені сліди від пострілів". Комуністи негайно звернулися до райвідділу міліції.

Експерти виявили на місці кулі і зробили висновок, що по офісу Компартії були здійснені три постріли. На даний момент вирішується питання про порушення кримінальної справи.

"Імовірно, стріляли з пневматичної зброї", - повідомив начальник Гуляйпільського райвідділу міліції Вадим Боровик. "Ми розглядаємо це як хуліганські дії. Будівля розташована поруч з проїжджою частиною, стріляли явно вночі. Знайдені кулі направимо до обласного центру на дослідження".

Проводиться розслідування. "Ми впевнені, що злочинці будуть знайдені і отримають по заслугах, як це сталося з паліями офісів Компартії в Запоріжжі та Мелітополі", - заявив перший секретар Запорізького обкому КПУ, народний депутат України Олексій Бабурін.


За матеріалами: ТСН