Фаріон з Колесніченком зустрінуться на рингу

Нагадаємо, що Ірина Фаріон відомий український мовознавець та захисниця української мови. Регіонал Вадим Колесніченко захистник російської мови та співавтор скандального Закону «Про засади державної мовної політики».

За словами Ірини Фаріон, вона ще вибудовує стратегію ведення політичної дискусії. Також політик запевнила, що не буде піддаватися на можливі провокації з боку Вадима Колесніченка

Шевченко назвав Путіна своїм улюбленим політиком

На одому із сайтів знайшов цю статтю.Ім"я автора з"ясувати не вдалось,але написане ним,зачепило.Автор наче заглядав в мої думки і виклав їх дохідливо та толерантно,без зневаги та образ.Отже прочитайте і ви.

                                                                 -----------------------------------------
    Я впевнений, що викладені нижче думки дуже поширені серед українців, але на тему наче накладено табу. Причину не важко зрозуміти, бо тема є делікатною - можна випадково зачепити гідність багатьох наших справжніх громадян, що конче не припустимо. Але я, як завжди, сподіваюсь на їхнє порозуміння, бо вважаю їх братами по розуму. І все ж, казати неприємне - все одно, що бути асенізатором. Ніхто не хоче. Що ж, тоді асенізатором буду я.  
 
Часто зустрічається ствердження, що, мовляв,  януковичі - суто українське явище. Ющенко, ніби то - приклад вартості українського патріотизму. А загальнозвісна розвинутість Донбасян - приклад (уявної) безвиході, в якій, ніби, є українство. Коли б це казали українці, то було б дуже-дуже дискусійним, але хоча б доречним. Проте, за моїм спостереженням, звичайно подібне стверджують ті, хто не асоціює себе з українством, а навіть навпаки, всіляко намагаються продемонструвати свою вищість за українство і вишукують доказ безперспективності Українського етносу, а тому і незалежності України. Звісно - тяжко їм не відчувати себе в Україні нациєй господ, як колись.  Мене ж дивує те, що нахабна нелогічність висловів тих вертухаїв за покликанням залишається непоміченою та невідплаченою. І справа не в тому, що це неприємно. Справа в шкідливих наслідках поширення подібної нісенітниці, якщо вона не зустрічає відсічі. Тому, йдеться тут зовсім не про відчуття і образи - виключно про впливи і їх джерело.
 
Якби Україна не була надто привабливою, всі руссскомірскіє зайди давно вже переїхали б до такої милої їм Росії. Якби українці не були таким добрим, европейські толерантним народом, а були би "зубатими"хоч на 1/3 від того, що демонструють тубільці колишніх "рєспублік" СРСР, ці зайди давно шукали б собі притулку на просторах нєоб*ятной Родіни. Але зараз вони вичікують, чи не вмре невдовзі, на їхнє щастя, ета проклятая Украіна. Ото б їм і запанувати знову. Ця публіка за закликом Родіни радо виконує зобов*язки пропагандистів, та й будь-яких шкідників в тилу врага - за наказом Родіни.
 
Оці господа нав*язують нам думку, що безглуздо винуватити Московію в будь-яких українських негараздах: " Всьо у хахлов Россія віновата!"; "Ваша Украіна уже 20 лєт нєзалєжная, а всьо на русскіх валітє, бєздарі.". І поширюється цей стандарт на НЕсвободу висловлювань ледь не всіма ЗМІ, адже належать ті ЗМІ, прямо чи не прямо, саме до Росії.
 
Я - про колоніальне сучасне. Чому Західна Україна перед Східною – як Франкфурт перед Самарою чи Чєлябінском? Завдяки европейській ментальній спадщині, збереженої українством (від часті - завдяки Австрії, Речі Посполитої, ВКЛ) і захисту вояками УПА. Західна Україна надто разюче відрізняється від змосковщеної Східної. На цьому порівнянні можна й припинитися - невже потрібні інші докази того, що українська ідентичність - це і є Европа, а стан Східної України - це ні що інше, як тінь Москви?
 
Зараз Україна, як лазер, має накопичити в собі величезну енергію опору, аби після "виборів" потужно продовжити нашу буржуазну = національно-визвольну Помаранчеву революцію. Ця енергія є формою впевненості українства в тому, що його культурна спадщина дозволить йому виконати еврореформацію країни. Вояк не буде ризикувати життям, якщо він не впевнений в меті, в тому, що його військо несе прогрес. На моє переконання, панове, ми маємо всіляко сприяти наповненню українських душ самоповагою, гордістю за належність до українства. Треба прямо вказувати на те, що чим менше в українському місті, чи області частка українства чи його впливливость, тим гірші там справи. І навпаки.
 
Пропаганда вселяє, що януковичі  - продукт українського суспільного розвитку, а не наслідок московської гебістської спєцопєрациі по ліквідації України. На жаль, багаті цьому вірять. Не питають себе: як така файно спланована, синхронізована і абсолютно успішна (без збоїв, без жодного викриття) вербовка тисяч впливовіших політиків та адміністраторів могла бути здійснена каліками з ПР чи ахмєткіними менегерами? Це – рівень величезної вишколеної мережі агентів розвідки. Гебня. Та сама гебня, за якою українській СБУ було заборонено стежити одразу після того, як посадовили Януковича на посаду президента.
 
Не дарма політтехнолог Ніконов, онук Молотова, рупор Путіна, сказав на Валдайському зборі путінських світових агентів в 2007 році, що Україна для Росії настільки важлива, що Росія ради (загарбання) України не зупиниться ні перед чим. Тобто, готова воювати за Україну.
 
Коли Януковича вибирали москвини з українськими паспортами та змосковщені українці, і про це всім звісно, чому українці сором*язливо ховають очи – «такий вже в нас народ…»? Ні, панове, не треба такої цнотливості, яку не тільки не цінують наші … опоненти, а ще й паразитують на неї! Адже така недоречна «доброта» призводить тільки до зневіреності во власному народі, до втрати енергії та віри в майбутнє. Речі треба називати власним ім*ям: НЕ український народ вибрав януковичів. Український народ на всіх виборах голосував за еврореформи, за партії европейського напрямку, принаймні, за їхніми деклараціями. Тобто, не треба  підігравати нашим ворогам та визнавати московські антиукраїнські заходи як вчинені українцями. Це - принципово!
 
  Але краще б було мені не писати цієї статті, якщо вона сприятиме чиїмось шовіністичним думкам, якщо хтось буде оцінювати конкретну, а не абстрактну, людину за її етнічним походженням, а не за вчинками.А взагалі, зрадників серед українців дуже багато.  І їх не можна виправдати тим, що їх корумпували москвини.  Без їхньої підлої участі не було б можливо змосковщити більшу частину України. Тому, увагу, насамперед, треба звертати на українців-перевертнів. Кожен випадок зради має мати наслідки. Жодної зради не залишати без відповідного покарання.
 
УПА, насамперед, карала зрадників. Без чистоти власних лав неможливо досягти будь-чого. Такий настрій зовсім не псує психіку людей, не робіть їх злими. Ті, хто в цьому сумнівається, нехай приїздять до Івано-Франківську – до центру українського націоналістичного та  повстанського руху, та подивляться на тамтешніх людей. Більш сердечних відкритих чудових людей мало де ще можна знайти в світі.
 
Зі святом, друзі! Україна незабаром буде незалежною, европейською.
За українську солідарність, за перемогу України!

(с)

P.S.Завдяки цій замітці відкрив для себе письменника Павла Штепа та його твір "Московство"  Книжка вийшла за кордоном ще в 1968 році,а таке враження,що написана лише вчора.
Пропоную всім,для кого Україна не байдужа,її прочитати.

"Команда проффесіоналів" успішно працює. "Покращення життя" відчутне усюди.

У Криму вимагають надати українській мові статусу регіональної.

О ВЕЛИКОРУССКОМ ДИАЛЕКТЕ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА
«Ма-а-минь, веверите!!!»  - разнесся детский вопль в тиши латвийского монастыря.
Чинно и степенно ходившая группа туристов вздрогнула и недоуменно
закрутила головами, выясняя причину этого переполоха. Только я,
украинец, сразу посмотрел в сторону ближайших елей. Мне перевод не
требовался, поскольку в украинском языке до сих пор существует расхожее
обиходное выражение «-Чого ти гасаєш як вивірка!» . Вивірка (укр.,
старославянск.) – белка.
К чему это я?
Да к тому, чтобы раз и навсегда ответить всем, кто спрашивает, мол если
ты такой «щирый», то почему часто пишешь не на «мове»! Чтобы всем
«русскоязычным» было понятно! Я рассматриваю нынешний русский только как
один из диалектов нашей мовы. Владеющий украинским, обладающий более
древней корневой базой, совершенно спокойно поймет что ему говорит
русский, белорус, поляк и т.п., что является неодолимой препоной для
чисто «русскоязычного» носителя.
Никто не оспорит тот факт, что Москва основана киевским князем Юрием
Долгоруким.  Хапуга,  конечно, был редкостная, греб под себя все, до
чего мог дотянуться, за что и получил такое прозвище в истории. И был
отравлен менее удачливыми конкурентами пребывая на киевском
великокняжеском столе. Даже по поводу этимологии происхождения слова
«Москва» существует куча версий. Примеры? Угро-финские: «Маска – Ава» -
мать медведя, медведица, «Моск – Ва» - коровья река. И одна, притянутая
за уши, – славянская: «мозгва» - сырое, стылое место. Хотя естественно
ни на каком сыром или болотистом месте город никто бы не основал, кроме
дурбелыка Петра, тем более что вокруг Москвы особых болот нет. Так вот, я
рассматриваю русский язык как словообразованиее, суржик, начавшее
распространяться из Киева, язык воинских дружин, козаков,
дипломатической переписки. Ну это в давности.
Вот и получается, что нынешний государственный русский язык возник на
основе старорусского  киевского диалекта. Тайный муж Елизаветы, дочери
Петра,  А.Г. Разумовский, откуда? Ближайший сподвижник самого Петра –
А.Д. Меншиков, полещук-белорус-литвин. Просьба не путать с нынешними
литовцами, эти жемайты имеют ровно такое же отношение к тогдашней Литве,
как нынешние румыны к  Древнему Риму. Князь Потемкин – смоляк, то есть
тот же литвин. Секретарь Екатерины II – Безбородко (фамилия о чем –то
говорит?). Естественно вся эта братия со своими семьями, родственниками и
родственниками родственников, заняв ключевые посты в Российской Империи
общалась на литвино-киевско-украинском диалекте с вкраплениями
угро-финских слов. Из чего и выкристаллизовался нынешний русский
литературный язык, систематизатором и популяризатором которого явился
ниггер (я не расист) в третьем поколении А.С. Пушкин, до лет 8-9 не
знавшим русского .
Обогащение «великорусского» языка за счет украинского продолжается до
сих пор. Пушкин, например, не знал такого слова, как схрон. Теперь вы
это слово знаете. И вообще, читайте В.Пикуля «Фаворит» (кстати, его
корни – из Кагарлыка): «Да, язык Потемкина не был чистым. Общение с
порубежным шляхетством засорило его речь польскими (литвинскими)
словесами (которые лишь позднее сделались русскими). Оттого и
вскрывались в разговоре: балясы, грубиян, забияка, каналья, шуровать,
забобоны, шкодить, завзятый, смак, заядлый и прочие.». Вопросы есть?
Екатерина II, спрашивая -
- Как наиболее правильно говорить по-русски?
- Как в Киеве.
Рассмотрим нынешнее время.Не лишне напомнить,
что нынешний наш през Янукович, выросший в суржиковой среде, достаточно
спокойно освоил азы украинского языка, чего не скажешь о премьере
Азарове. Этот пахло и калужанин (калуга – одно из ассимилированных
угро-финнских  племен) в течении двадцати лет не может связать внятно и
пары украинских слов.
Посему,  «дорогие россияне» и русскоязычные, для меня совершенно не в
облом пообщаться с вами на киевском диалекте украинского языка.

(с).

Додам від себе.
Автор наведеного тексту забув згадати,що вивчення тубільцями Московії слов'янської мови йшло через релігію, яка спиралася на болгарські тексти. Ось чому мордва Рязані, Москви, Тули, Костроми, Вятки, Мурома і інших фінських земель пізнавала слов'янську мову від болгарської мови - не маючи свого місцевого слов'янського. І з цієї причини навіть той невеликий слов'янський зміст нинішньої російської мови(біля 30-40%% слов'янської лексики проти 60-70%% лексики фінської і тюркської) - воно не спільне з білорусами і українцями, а спільне з болгарами, від болгарських книг. А ось у Білорусі і Україні ситуація була іншою: тут місцеве населення(наполовину балтское у Білорусі і наполовину сарматське в Україні) все-таки мало народні слов'янські "говори", які і не дозволили впроваджуватися болгарській лексиці з православних книг, підміняючи свою одвічну місцеву слов'янську лексику.

 

.

Прем"єр отримує вказівки.

"Ми були громадянами однієї країни, і було зовсім не просто усвідомити, що ти живеш зовсім в іншій країні", - сказав прем'єр.

Азаров підкреслив, що Росія залишається його Батьківщиною, повідомляє Українська правда.

При цьому він повідомив, що коли переїхав у Донецьк з Росії, не думав, що колись не буде Радянського Союзу. "Мені це й у голову не могло прийти", - сказав Азаров.

При цьому він вважає, що ніхто не ображається, "якщо говорити "на" або "в" Україні".

На питання, чи продовжує він вважати, що Україні знадобиться півсторіччя, аби стати стабільною європейською державою, Азаров відповів:

"А ви думаєте інакше? Звичайно, це тривалий процес. Я знаю історію, процес подолання відсталості, не технічної, котру можна швидко перебороти, але процес трансформації мислення, традицій, звичаїв, законодавчої бази й багато іншого, із чого складається європейське суспільство. Це процес дуже тривалий і реактивний".

На думку Азарова, "суспільство пручається перетворенням і хоче залишитися таким, як зараз, як звикло, а поміняти щось дуже складно, і реформи в Україні йдуть із величезним опором", передає УНІАН.

Між тим, згідно з останнім переписом населення у 2001 році кількість росіян в Україні складала лише 8 мільйонів 300 тисяч осіб, що становить 17,3% усього населення

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Геть московських ставлеників!

УКРАЇНІ,УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ!

   Відповідаючи на питання, яких же все-таки реальних витрат вимагає цей законпроект,Колесниченко відповів. "Да практически никаких. Это формализация существующего на сегодня положения дел. Затраты в 10-15
миллионов гривен я не считаю, что необходимы вообще для такого
публичного обсуждения. Сколько стоит права человека, который содержит
свое государства на свои налоги?! Если это дорого, давайте мы половину
страны расстреляем. Это будет дешево".

03.07.2012 21:53 Під Українським домом б'ються захисники української мови з "Беркутом"

Спецпідрозділ "Беркут" почав розганяти мітинг проти ухвалення мовного законопроекту, який проходить під Українським домом. Про це в коментарі Gazeta.ua сказав "бютівець" Олександр Сочка.

За його словами, "Беркут" відтісняє людей від Українського дому, вириває у них прапори та транспаранти. "Їхнє поводження надзвичайно брутальне. Тут зібралося кілька тисяч людей. Вони хотіли висловити свій протест проти ухваленого сьогодні у другому читанні мовного законопроекту. Коли люди вирішили встановити намети біля входу, з різних сторін почали підходити великі групи "беркутівців", - зауважив депутат.

Сочка наголосив, що акція планувалася мирною, ніхто не думав, що "тут будуть влаштовувати побоїще".

Очевидці також кажуть, що "беркутівці" стали "черепашкою" на сходах Українського дому, до яких весь час прибуває допомога. Люди намагаються їх виштовхати. У перших рядах – лідер "Свободи" Олег Тягнибок. Відбуваються сутички між мітингувальниками та правоохоронцями. В ній беруть участь народні депутати від опозиції. Навколо валяються шоломи "Беркуту". Народ скандує "Зека, геть!".

У сутичках невідомі в масках застосували невідомий газ. Постраждали кілька "беркутівців" та учасників акції. Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/np/443848">Gazeta.ua</a>

Сьогодні,1 липня,Москва збільшилась в розмірах в 2,5 рази.Територія російської столиці досягла 250 тис.га,дотягнувшись до межі Калужської обл.Розширення меж Москви відбулось на південний захід,в бік Києва.Від сьогодні відстань між Москвою та Києвом зменшилась на 70 км.Планується перенос Думи,Ради Федерацій та інших головних держструктур поближче до Києва.Це що,одна із складових по приєднанню України до Росії? Якщо Києв не хоче єднатись із своїм "старшим братом",то він вирішив хоч трохи підповзти поближче.Не можуть москалі без нас жити,навіть свою столицю перетягують в бік Києва.