Нова "ширка", або ж ПРиБЮТ-2?

Тільки аналіз текстів!!!

Розміщений на сайті Партії Регіонів проект Меморандуму національної єдності і розміщена на сайті Верховної Ради спільна заява Турчинова і Яценюка збігаються не лише в основних положеннях.
У цих документах збігаються цілі речення і абзаци, тобто їх писали одні й ті самі люди. 

Аналізував: Тарас Шамайда

Різниця - скоріше робота різних "літературних редакторів".

Отже, порівнюємо уважно:
1.
ПР: Україна наближається до великого та світлого християнського свята Великодня, який несе надії на відродження та оновлене мирне життя. У ці дні великого примирення та всепрощення Верховна Рада України закликає всіх співгромадян простягнути руки один одному, відмовитися від радикальних дій та мови ненависті, разом повернутися до спільних дій щодо захисту, розвитку та творчої розбудови єдиної, демократичної, унітарної України, в якій вільно та дружньо житимуть люди всіх національностей, релігійних переконань та політичних поглядів.

Турчинов: Україна наближається до великого та світлого християнського свята - Великодня, який несе надії на відродження та оновлене мирне життя. У дні великого примирення та всепрощення ми закликаємо усіх співгромадян простягнути руки один одному, відмовитися від радикальних дій та мови ненависті, разом повернутися до спільних дій щодо захисту і розвитку та творчої розбудови соборної, демократичної унітарної України, у якій вільно та дружно житимуть люди усіх національностей, різних релігійних переконань та політичних поглядів.

2.
ПР: Верховна Рада України звертається до всіх громадян країни із закликом об’єднатися в ім’я збереження єдності, цілісності території держави, досягнення громадянської злагоди у суспільстві.

Турчинов: Ми, рішуче засуджуючи спроби сепаратизму та розколу України, звертаємося до всіх громадян країни із закликом до консолідації в ім’я збереження єдності, цілісності території України, досягнення громадянської злагоди у суспільстві.

3.
ПР: Верховна Рада України невідкладно ухвалить закони щодо проведення в у нашій країні реформи місцевого самоврядування та організації влади в регіонах, передбачивши:
1. Ліквідацію обласних та районних державних адміністрацій;
2. Формування виконкомів обласних та районних рад та передачу їм функцій виконавчої влади;

Турчинов: Керівництво держави, за підтримки більшості у Верховній Раді України, докладе всіх зусиль до невідкладного розгляду відповідних змін до Конституції України та проведення в Україні реформи місцевого самоврядування та організації влади в регіонах, передбачивши децентралізацію влади і розширення повноважень територіальних громад, формування виконавчих органів місцевими радами замість державних адміністрацій,

4.
ПР: Запровадження дієвих механізмів участі громадськості у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.

Турчинов: запровадження дієвих механізмів участі громадськості у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.

5. А отут невеличка різниця в кінці речень:
ПР: Для досягнення миру та порозуміння Верховна Рада України забезпечить конституційне закріплення статусу російської мови як другої державної.

Турчинов: Для досягнення миру та порозуміння між громадянами України буде забезпечено право обласним, міським та районним радам приймати рішення щодо надання на території відповідного регіону одночасно із державною українською мовою офіційного статусу російській або іншим мовам, якими говорить більшість місцевого населення.

6. 
ПР: Верховна Рада України зобов’язується прийняти закон щодо недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності осіб з приводу подій, які мали місце під час масових акцій в Україні за умови звільнення будівель та інших громадських місць та добровільного складення зброї.
Верховна Рада України закликає до роззброєння всіх незаконних формувань, повернення всіх незаконно захоплених будівель їх законним власникам, звільнення всіх незаконно зайнятих вулиць, майданів та інших громадських місць в українських містах, селах та селищах.

Турчинов: Уряд України вніс до Верховної Ради законопроект, яким передбачено недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності осіб з приводу подій, які мали місце під час масових акцій протесту за умови добровільної здачі державним органам зброї, бойових припасів, вибухових речовин, пристроїв і звільнення всіх зайнятих під час масових акцій будівель, приміщень державних органів та органів місцевого самоврядування.

7.
ПР: Ми всі різні. Але у нас є одне важливе спільне – ми всі разом є громадянами суверенної, незалежної України. Ми маємо зробити все можливе, щоб зберегти для наших нащадків цей безцінний скарб.

Турчинов: Усі ми - різні. Але у нас є одна важлива об’єднуюча спільність - ми всі разом є громадянами суверенної, незалежної України.
Ми маємо зробити все можливе, щоб не позбавити наших нащадків цього безцінного скарбу.

8.
ПР: Забезпечення повноважень регіонів необхідними фінансовими ресурсами

Турчинов: забезпечення повноважень регіонів необхідними фінансовими ресурсами

***
Що це означає на практиці?

По-перше, правляча коаліції і проросійська опозиція досягли принципової згоди з ключових питань, неістотні розбіжності – явно гра на публіку, щоб потім ці розбіжності показово «подолати» і заявити про єднання. «В інтересах України», звичайно.

По-друге, ця згода базується не на ідеях і принципах Революції гідності, які мала б підтримувати нинішня влада. В основу домовленостей лягли вимоги Росії і її п’ятої колони – партії регіонів.

У цьому легко переконатися, проаналізувавши окремо кожну зі змістовних тез, що співпадають у текстах від правлячої коаліції і регіоналів.

Конституційна реформа, права регіонів і ліквідація держадміністрацій. Навряд чи хтось чув, щоб люди на Майдані чи більшість звичайних українців вимагали конституційної реформи, принаймні це питання явно не є першорядним для прихильників докорінних змін в Україні. Зате про конституційну реформу ледь не щодня говорить Лавров. А Турчинов з Яценюком повторюють цю тезу навіть чіткіше, ніж регіонали. Причому центральна ідея, яка збігається в тезах Кремля, регіоналів і Турчинова з Яценюком – це ліквідація держадміністрацій. Ідея теоретично прогресивна, бо обирати виконавчу владу на місцях справді демократичніше, аніж призначати з Києва. Однак утілення цієї ідеї на практиці не лише призвело б до перетворення областей у феодальні вотчини місцевих кланів, але й зробило б частину регіонів легкою здобиччю для Москви. Показово, що єдиним регіоном, де не було обласної державної адміністрації, була Кримська автономія. Можна лише уявити, яка ситуація сьогодні була б у Харкові чи Одесі, якби області очолювали не керівники адміністрацій, а обрані регіоналами в облрадах голови виконкомів. Досі скасування держадміністрацій найактивніше домагалися саме проросійські сили, такі як компартія чи «Український вибір» Медведчука, а тепер цією ідеєю раптом загорілися прем’єр-міністр і в.о. президента.

Забезпечення регіонів необхідними фінансовими ресурсами. Демократична модель самоврядування полягає в передачі якомога більших повноважень і ресурсів на низовий рівень, в територіальні громади. Більше того, уряд навіть затвердив нещодавно відповідну концепцію розвитку місцевого самоврядування. Проте у численних виступах і Яценюк, і Турчинов уперто повторюють тезу про передачу повноважень і грошей саме на рівень «регіонів». А це означає не посилення самоврядування, а лише реалізацію відомого гасла, що «Техас мають грабувати техасці». Така собі єдність навколо автономного грабунку кожної області тим кланом чи партією, яка у відповідній області пануватиме. Від ідеї не дозволити грабувати людей нікому така схема не залишає каменя на камені.

Посилення статусу російської мови. Мовний закон Ківалова-Колесніченка, написаний регіоналами під диктовку Москви і прийнятий 2012 року, визнаний експертами ОБСЄ та Ради Європи таким, що суперечить Конституції, загрожує цілісності України і належному функціонуванню української мови і надає невиправдані привілеї російській. Проте замість скасування чи пом’якшення цього закону, який «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» обіцяли два роки поспіль, вони гаряче підтримують тезу Кремля і регіоналів про якийсь іще особливіший статус для російської мови. Формальні розбіжності між статусом «другої державної» чи «офіційної» не повинні вводити в оману, головне – суть, а не гасла. А суть полягає в тому, що влада не лише відмовляється дослухатися до думки вітчизняних та європейських експертів і виправити антиукраїнський закон, а й заявляє де-факто намір втілювати кремлівську мовну політику в Україні.

Амністія. Урядовий законопроект більше нагадує не акт милосердя з боку держави, а повну капітуляцію держави перед бандитами і зовнішнім ворогом. Тому що амністії підлягають не лише рядові учасники сепаратистських акцій, а і їх організатори. У т.ч. ті, хто вчиняв терористичні акти, диверсії, стріляв у мирних людей чи правоохоронців, фінансував тероризм, калічив людей, викрадав заручників і т.д. Держава має не лише вибачити цих небезпечних найманців Москви і учасників російської агресії проти України, але і відмовитися від збирання даних про них, а вже зібрані дані знищити. Це чорним по білому написано в урядовому проекті, який Яценюк вимагає негайно прийняти (!). Так, Україна справді взяла на себе зобов’язання про амністію для учасників заворушень, але це має бути саме амністія, а не капітуляція.