Мовний цугцванг Партії регіонів

 Соціологічна кампанія "Рейтинг" 14 – 27 липня 2012 року провела опитування 2000 респондентів щодо їх ставлення до мовного питання. Похибка дослідження становила 2,2%. Отримані результати вбивчі для Партії регіонів, яка розраховувала з допомогою антиукраїнського мовного закону підняти свій рейтинг та відволікти увагу суспільства від соціально-економічних негараздів. Регіонали потрапили у мовний цугцванг – будь-які їх подальші дії можуть призвести до рейтингових втрат. На чому базується такий висновок? По-перше, наш народ мудрий і розуміє, де справжня піклування про виборців, а де банальний піар. Абсолютна більшість опитаних (74%) вважає, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткових голосів виборців. У цьому твердженні об'єдналися мешканці усіх регіонів України. По-друге, громадяни України впевнені, що, насамперед, необхідно захищати українську мову (37%)! Вдвічі менше опитуваних (18%) вважають, що такого захисту потребує російська мова. І для 34% обидві мови потребують захисту. Навіть 16% прихильників Партії регіонів, переконані, що саме українська мова потребує захисту, 36% вважають, що захисту потребують як українська, так і російська мова. Тобто, як не крути технологи ПР, напевне помилилися з точкою, до якої потрібно прикладати надзусилля. А нинішня влада не розуміє взагалі, що таке гуманітарна політика. По-третє, майже за 3 роки (з жовтня 2009 року по липень 20121 року) кількість прихильників надання російській мові статусу державної зменшилася на 11% (з 52% до 41%). При чому відчутні зміни відбулися за червень цього року: кількість прихильників російської мови як державної зменшилися з 45% до 41%, а кількість противників цього навпаки збільшилася – з 48% до 51%. Тобто педалюванням мовного питанням та внесенням мовного закону регіонали навпаки знизили підтримку ідеї російської мови як другої державної. А всеукраїнський референдум би програли. І на останок. Сухий залишок з результатів соцдосліджень групи "Рейтинг": абсолютна більшість опитаних вважають, що мовне питання актуалізовано з метою заробляння додаткових виборчих рейтингів, відносна більшість громадян переконані, що більшого захисту потребує саме українська мова, кількість прихильників державної двомовності суттєво зменшилася та сьогодні на 11% менше, ніж прихильників статус кво.

джерело

Офіційні дані групи "Рейтинг"