Ъ располагает документами, которые станут главными аргументами защиты в суде экс-премьера Юлии Тимошенко,
обвиняемой в злоупотреблении властью при подписании газовых контрактов с Россией в 2009 году. Защитники госпожи Тимошенко будут ссылаться на разъяснения министра юстиции Александра Лавриновича и экс-заместителя
генерального прокурора Виктора Кудрявцева, согласно которым для утверждения директив украинской делегации на переговоры с "Газпромом" решения правительства не требовалось. Оппоненты бывшего премьера уверены, что, несмотря на это, она все равно должна отвечать за превышение полномочий.

В распоряжении Ъ оказалась часть материалов уголовного дела, возбужденного в начале апреля в отношении лидера партии "Батькивщина" Юлии Тимошенко. Как известно, в постановлении о возбуждении дела #49-3151, врученном госпоже Тимошенко 13 апреля, говорится, что 19 января 2009 года она, "превышая предоставленную ей власть и служебные полномочия, лично приняла и утвердила своей подписью и печатью Кабинета министров письменную директиву НАК 'Нафтогаз Украины' на переговоры с ОАО 'Газпром' о купле-продаже природного газа в 2009-2019 годах", что привело к существенным убыткам для государства. На прошлой неделе Печерский районный суд Киева начал рассматривать жалобу Юлии Тимошенко на возбуждение в отношении нее уголовного дела, однако решения так и не принял (в последний раз Ъ сообщал об этом 12 мая).
Материалы уголовного дела, имеющиеся в распоряжении Ъ, опровергают точку зрения прокуратуры о том, что
директивы должны были утверждаться решением правительства. По словам представителей окружения госпожи Тимошенко, эти материалы будут использованы в суде в качестве главных аргументов защиты. Парадоксально,
но авторами документов, на которые планируют ссылаться защитники лидера "Батькивщины", являются представители власти, занимавшие свои посты уже при президенте Викторе Януковиче, которого, как известно, Юлия
Тимошенко неоднократно обвиняла в организации репрессий против нее.
Из ответа бывшего заместителя генерального прокурора Виктора Кудрявцева на депутатский запрос Владимира Олийныка
(Партия регионов), датированного июнем 2010 года, можно сделать вывод, что экс-премьер при подписании директив не нарушала закон. "Установлено, что законодательство предусматривает утверждение Кабинетом министров
директив делегациям и представителям Украины только относительно ведения переговоров и подписания международных договоров Украины,– говорится в письме господина Кудрявцева Владимиру Олийныку.– В свою очередь закон 'О внешнеэкономической деятельности', регулирующий основные принципы этой деятельности, не содержит норм о предоставлении органами государственной власти директив субъектам внешнеэкономической деятельности относительно заключения внешнеэкономических договоров (контрактов)". Он также ссылается на закон "О Кабинете министров", в котором "прямо не предусмотрены ни полномочия премьер-министра единолично принимать
соответствующие решения, ни запрет принимать такие решения". "Директивы делегации НАК 'Нафтогаз Украины' на переговоры с ОАО 'Газпром'... не могут рассматриваться в понимании директив правительства, утверждение
которых регулируется законодательством Украины",– резюмируется в документе.  Как сообщал Ъ (см. номер от 23 марта), основания сомневаться в подлинности директив появились сначала у членов временной следственной комиссии (ВСК) Верховной рады по вопросам расследования обстоятельств подписания соглашений между НАК "Нафтогаз Украины" и ОАО "Газпром" после ознакомления со стенограммой заседания Кабмина от 19 января 2009 года. В ходе заседания первый вице-премьер Александр Турчинов заявил, что цена газа $450 за тысячу кубометров "является политической, неприемлемой для нас", и пояснил, что минимизировать стоимость топлива можно благодаря директивам. В них предлагалось закрепить, что на протяжении 2009 года для Украины будет действовать 20-процентная скидка при условии сохранения неизменной ставки транзита газа, а также зафиксирована уступка со стороны РФ 10 млрд кубометров газа, находящихся в украинских подземных хранилищах и принадлежащих
компании RosUkrEnergo. Господин Турчинов отмечал, что "на таких условиях среднегодовая цена, по которой мы сможем продавать газ промышленности, будет составлять менее $230 за тысячу кубометров". Несмотря на его
доводы, Кабмин не принял директивы делегации "Нафтогаза" на переговорах с "Газпромом".
В аналогичном мнению господина Кудрявцева ключе выдержано датированное 7 апреля этого года письмо министра юстиции Александра Лавриновича председателю Службы безопасности Валерию Хорошковскому,
также фигурирующее в материалах уголовного дела и имеющееся в распоряжении Ъ. Министр сообщает, что "требований необходимости утверждения Кабинетом министров директив делегации НАК 'Нафтогаз Украины' на переговоры с другими субъектами хозяйствования устав (НАК 'Нафтогаз Украины'.–Ъ) не содержит". "В свою очередь закон 'О внешнеэкономической деятельности'... не содержит норм относительно предоставления органами государственной власти директив субъектам внешнеэкономической деятельности на подписание внешнеэкономических договоров (контрактов),– говорится в письме Александра Лавриновича.– Исходя из вышеизложенного, законодательство предусматривает утверждение Кабинетом министров директив делегациям или представителям Украины на ведение переговоров и подписание только международных договоров Украины".
Представители защиты Юлии Тимошенко уверены, что эти документы станут веским аргументом при рассмотрении уголовного дела в суде. "В соответствии с постановлением о возбуждении уголовного дела единственное обвинение, выдвигаемое в адрес Юлии Тимошенко, состоит в якобы превышении ею власти при подписании якобы от имени Кабмина так называемых директив,– заявил Ъ защитник экс-премьера, народный депутат Сергей Власенко ('БЮТ-Батькивщина').– В то же время, возбуждая уголовное дело, следователь сознательно искажает факты и дает неправдивые оценки, имея в документах (ГПУ и Минюста.–Ъ) достаточно доказательств невиновности Тимошенко".
По мнению господина Власенко, наличие указанных документов – это не единственный пример "сознательного искажения фактов" представителями следствия при возбуждении уголовного дела в отношении Юлии Тимошенко. В разговоре с Ъ ее защитник отметил, что следователь "с маниакальной настойчивостью утверждает, что якобы Украина, якобы благодаря контрактам Тимошенко стала получать газ по $450 за тысячу кубометров". "Но в материалах дела есть экспертиза, проведенная в рамках уголовного дела, а также так называемая справка о якобы финансовых
убытках 'Нафтогаза' (также есть в распоряжении Ъ),– сказал он.– И даже в этой справке приглашенные следствием эксперты отметили, что в 2009 году Украина потребляла газ не по $450 за тысячу кубометров, а по $233! То есть и этот элемент следователь сознательно исказил!"

На "дне Гнева" имел сомнительное удовольствие познакомится с полковником Александровым - командиром киевского Беркута. Такому вертухаю-циклопу и зарплаты не надо, ему главное ментовская власть и удовлетворение садистских желаний. Типичный работник концлагеря! Сначала бравый воин просто позерствовал на манер американского морпеха. А, начиная с 11 часов утра этот милицейский командир начал вести себя крайне вызывающе, приставал к журналистам, всячески провоцировал, а на требование представиться отвечал, что он «сержант Петренко». Александров явно с самого утра хотел драки. В конце концов он ее и затеял, поручив своим бойцам жесткое задержание активистов «Дня гнева». Теперь, наверное, очередной орден получит.  Удивляет та легкость, с которой милиция стала исполнять функции политической «охранки». Оперативники в штатском, в нарушение любых законов пытающиеся препятствовать нардепам в законной деятельности, отнимающие у граждан их имущество в виде плакатов, быдловатый командир «Беркута», откровенно провоцирующий граждан на политическом митинге. Милиция напрочь забыла, что политика – не их поле деятельности.

[ Читати далі ]

Голодовка, оголошена Юрієм Луценком, виглядає гірким привітом з минулого. Не намагаюся нав’язати аналогій з дисидентськими часами і паралелей з легендарними постатями. Річ не в тому, хто. Річ у тому, як. Та сама безнадійна боротьба одиночки з нещадною системою. Та ж безкарність можновладців, безпорадність співчутливців і безжалісність байдужих.

Справедливість, порядність, совісність і людяність не можуть мати кольору, партійної належності, ідеологічної спрямованості. Строку давності і строку придатності. Вони або є, або їх немає. Слова, зронені майже двадцять років тому невідомим пом’ятим чоловіком, тоді здавалися крикливством. Нині вони видаються майже пророцтвом. Чи змінилися за два десятиліття незалежності люди? Чи змінилося наше ставлення до влади і батьківщини, свободи і порядку, чесності й зрадництва, справедливості і законності, суду й осуду, кари і милосердя?

Але ж не 80-ті надворі. За всіх ремствувань з приводу стискання рамок свободи слова гласність існує як явище. Вже не скажеш, що не знав, не чув, не бачив. Повідомлення про кримінальні справи, очні ставки й допити оселилися в новинах. Подробиці про казематне життя-буття іменитих арештантів на слуху. Хто має мізки, той помислить. Але в народній реакції на те, що відбувається, рідко знаходиться місце обуренню, ще менше — співчуттю. Мляве співчуття, пуста цікавість, навіть паскудненька зловтіха — ось найчастіші відгуки на «лук’янівські зведення». «Що там Луценко? Ще живий? Ну... Схуд на двадцять кілограмів. Нічого, йому на користь... Панкреатит у нього? Пити треба було менше...» Подібні репліки — не рідкість. Ними забиті форуми сайтів, ними перекидаються в компаніях і чергах на маршрутку. Відмовляюся вірити, що саме такою є в переважній більшості реакція на те, що відбувається з людиною, яка ціною власного здоров’я відвойовує право на чесне ім’я, право на справедливість. Просто з людиною. Але те, що саме так реагують дуже й дуже багато людей, очевидно.

[ Читати далі ]

"Наружка", виставлена МВС і СБУ не обмежується лікарнею, де тримають Луценка, а є також під офісом "Самооборони", будинком родини Луценків. Гроші, що вже витрачені з держбюджету на справу Луценка, в багато разів перекривають фінансові збитки, які інкримінують Луценко. Влада панічно боїться, щоб фото голодуючого Луценка не потрапило у ЗМІ, тому обмежує доступ до Луценка лише його дружиною, яку ретельно обшукують перед тим, як дозволити їй відвідини.

Відмова від їжі екс-міністра внутрішніх справ, це свідомий протест проти беззаконня чинної влади. Це крок відчаю, оскільки утримуваний у клітці не має інших способів висловити рішучу незгоду з протиправними діями щодо його, відвертого і нахабного беззаконня проти особи голодуючого. Це беззастережна самопожертва. З метою зупинити свавілля прокуратури, суду. Ціною власного здоров’я, а, можливо, не приведи Господи, - й життя.

Громадянський рух «Спільна Справа» виступає за посилення ролі громадян в управлінні державою та контролі за владою, унеможливлення впливу великого олігархічного капіталу на формування органів державної влади та державної політки.

Для цього необхідно:

1. Законодавчо закріпити механізм реалізації суверенного права громадян на відкликання будь-якого народного обранця – від Президента до сільського голови. Це зробить владу дійсно відповідальною. Зникне можливість безкарного невиконання своїх передвиборчих обіцянок, порушення Конституції та Законів України Не потрібно буде чекати 5 років для того, щоб усунути від влади відвертих пройдисвітів та злодіїв;

2. Створити незалежний від влади спеціальний державний антикорупційний орган, керівники якого б обирались на загальноукраїнському та місцевих виборах, таким чином не залежачи від жодного можновладця. Через створення таких органів пройшли всі країни, які мають позитивний досвід боротьби з корупцією. Підзвітність та підконтрольність виключно народу – єдина запорука того, що представники такого Народного Контролю, зможуть якісно виконувати свої завдання;

3. Вести жорсткий контроль за доходами та видатками державних службовців. Запровадити «принцип вини» щодо доведення джерел походжень доходів та майна, що належать державним службовцям. Законодавчо закріпити принцип приватного обвинувачення, коли будь-який громадянин має право звернутись до суду щодо майна або доходів державного службовця, які на його думку є нелегальними. Такий самий принцип діє в США. Там для стимулювання громадянської пильності певний відсоток від конфіскованого майна корупціонера виплачується позивачу;

4. Обмежити джерела фінансування політичних партій та їхніх виборчих кампаній. Фінансувати політичні партії можуть лише громадяни України з своїх легальних доходів. Сума річного внеску однієї особи не може перевищувати 50 тис.грн.

5. Суттєво обмежити рекламу політичних партій, а телевізійну заборонити взагалі (як це є у багатьох західних демократіях). У політиків мають бути рівні умови доступу до виборців. Вибори мають стати конкурсами программ, а не гаманців.

6. Заборонити депутатам змінювати фракції. З метою протидії політичній корупції – запровадити фракційне голосування. В такому разі позиція фрації щодо того чи іншого заонопроекту вирішується більшістю голосів фракції, після чого голова фракції голосує карткою фрації(яка має стільки ж голосів скільки депутатів) «за» або «проти».

7. Ввести кримінальну відповідальність не лище підкуп виборців, а й за продаж власного голосу. Такий виборець має позбавлятись права брати участь у виборах на тривалий термін.

Необхідно десакралізувати представників влади, усвідомивши, що вони лише наші наймані працівники, а не представники окремої вищої касти. Вибори мають перестати бути «Юрьєвим днем», коли кріпаки намагались поганих панів поміняти на хороших. Ми – самі господарі в своїй державі.

Сьогодні спілкувався з кількома опозиційними депутатами. Цікаво, що навіть вони вже почали говорити про те, що для подолання олігархічно-кланової системи керування державою схоже немає іншого виходу, як ренаціоналізація держмайна.

І ще один висновок, який я виніс зі спілкування з депутатами: покладатися на них і чекати, що вони зорганізують нас - марна справа. Вони досі між собой щодо розподілу мажоритарних округів домовитися не можуть, що вже про інше казати. До того ж вони не зацікавлені у зворотньому зв"язку з народом. Це зрозуміло. Щодо "Спільної справи" і сьогодняшнього мітингу: схиляю голову перед організаторами: робилося все на голому ентузіазмі. Ні про яку фінансову підтримку з боку опозиції мови взагалі немає - все за власні дуже скромні кошти. Головний висновок - без усвідомлення того, що треба самім зорганізовуватися і формулювати власні вимоги ніяких змін у нашій державі не буде.

За останніми данними заарештовано Олександра Данилюка - організатора акції.

З цим беззаконням треба щось робити. Прохання до всіх, прийдіть завтра на мітинг до ВР на 11:00 (метро Арсенальна, йти в бік Маріїнського парку). Сьогодні було нагнано 12 автобусів з Беркутом та міліцією проти тисячи мітингувальників.

Цікаву ідею запропонувала партія "Україна Майбутнього", що базується, як мені здалося, у Дніпропетровську. На грунті зневіри в обіцянках пана Януковича дніпропетровці пропонують ідею заключення виборчого протоколу між виборцями та політичною пртією, що балотується на виборах. Подробиці тут:

http://www.um.dp.ua/articles/time_to_vote